Оподаткування китайських маркетплейсів - легенди та міфи навколо питання

Нещодавно народними депутатами було зареєстровано два законопроєкти щодо приведення оподаткування міжнародних посилок у відповідність до європейського законодавства - №12429 та №12430

Ці проєкти викликали з одного боку критику окремих поштових операторів, з іншого боку - підтримку провідних бізнес асоціацій та економічних аналітичних центрів.

У чому проблема з міжнародними посилками та якою є поточна ситуація?

Глобальна інтернет-торгівля зростає щороку і у світі і в Україні. За даними Міністерства фінансів України в України протягом 2022, 2023 та 9 міс 2024 року було ввезено міжнародних поштових та експрес-відправлень у кількості 137,5 млн шт, загальною вартістю 185,0 млрд грн. Річні показники вартості міжнародних поштових та експрес-відправлень за 9 місяців 2024 року вже випередили показники попереднього року на 43.8% по сумі. 

Кількість отриманих міжнародних поштових відправлень за інформацією Міністерства фінансів України  склала: 2022 рік - 31.5 млн шт, 2023 рік - 52.0 млн шт, 2024 рік - 76 млн шт. Найбільша кількість міжнародних поштових та експрес-відправлень надходять в Україну з Китаю - 62,2% з китайських маркетплейсів (ALIEXPRESS, CAINIAO, TEMU, YANWEN, TAOBAO). 

За офіційною статистикою у переважній більшості замовниками міжнародних поштових та експрес відправлень є громадяни України, які користуються пільгою на посилки до 150 євро, які не підлягають оподаткуванню. З часом ця норма перетворилась на зручний інструмент для тіньового імпорту. Товари надходять в Україну в міжнародних відправленнях фізичним особам без сплати ПДВ та митних платежів, і по суті є штучно подрібненими комерційними партіями замаскованими під товари низької вартості (ТНВ), чи під особистий імпорт. 

Що пропонується народними депутатами щодо міжнародних посилок?

Законопроекти №12429 та №12430 по суті копіюють європейські норми та містять ключові елементи системи IOSS, а саме:

• проєкти передбачають, що за аналогією з наявним у країнах ЄС механізмом IOSS - сплачує ПДВ безпосередньо постачальник товарів або маркетплейс чи інша подібна платформа, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару.
• товари, що купуються громадянами на маркетплейсах або інших подібних платформах підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від їх вартості. При цьому, ввізне мито з таких товарів буде справлятися лише у разі якщо їх вартість більша за 150 євро. 
• громадяни можуть отримувати без оподаткування ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети. 

Упередження та міфи щодо оподаткування міжнародних відправлень

Міф №1: “Через нове регулювання настане “колапс” на Митниці та у поштових службах”

Ця теза була б вірною, якщо б ПЗУ просто прибрали пільгу і щоб кожен громадянин особисто сплачував ПДВ на кожну посилку. Це призвело б до значного адміністративного навантаження на покупців та на митні органи.

Проте народні депутати відхилили такі ідеї, натомість запропонований новітній механізм у законопроєктах №12429 та №12430 - передбачає сплату ПДВ виключно продавцем і ніяким чином не ускладнює адміністрування для Митниці, поштових операторів чи українців.

Міф №2: “Витрати на митні процеси перевищать доходи від них”

Ця теза не є вірною, бо через запровадження успішного європейського механізму One stop shop - вартість адміністрування податків для держави не зростає. Адміністрування податків забезпечують іноземні компанії через свої представництва, у такий спосіб вже два роки в Україні успішно збираються податки за послуги нерезидентів (податок "на гугл") (4.3 млрд грн у 2022 році, 8 млрд грн у 2023 році, 11.2 млрд у 2024 році).

Міф №3:  "Ціни на українські товари не конкурентоспроможні"

Насправді українські виробники пропонують досить якісні продукти за доступними цінами. Проте українським товарам, на які сплачується ПДВ - важко конкурувати з китайським імпортом, на який ПДВ не має.  Масові ввезення товарів на територію України без сплати податків за допомогою транскордонних міжнародних відправлень та дистанційної торгівлі викривляють ринок і спотворюють конкуренцію.

Найбільше замовляються посилками товари: одяг, взуття,  електроніка та аксесуари, косметика, товари для дому, канцтовари, іграшки, матеріали для рукоділля, малювання, конструктори.

З цього переліку тільки частина електроніки не виготовляється ще в Україні, все інше - виготовляється, на тисячах підприємств у різних регіонах України.

Міф №4: “Такмед і мілтех буде дорожчим, волонтерам та підприємствам його складно буде завозити”

Такмед або військове обладнання завозяться волонтерами для потреб ЗСУ, і зазвичай оформлюються як гуманітарна допомога. Такий вантаж не підлягає стандартному оподаткуванню і митним платежам.

Також підприємства по виготовленню продукції мілтех позбавлені ПДВ на імпорт такої продукції чи складників, для них нові ПЗУ нічого не змінюють.

Сподіваємось, що народні депутати врахують аргументи аналітиків та економістів і врегулюють проблему з міжнародними посилками у оптимальний спосіб, прийнявши законопроєкти №12429 та №12430

Гетман Олег

Координатор експертних груп

Економічної експертної платформи