ОПИТУВАННЯ «Дня»
Володимир МІЛОВСЬКИЙ, заступник голови профспілки малого й середнього бізнесу «Єднання»:
— У принципі, я згодний із таким визначенням. Усім відомо, як важко йдуть сьогодні інвестиції в Україну, дуже вже багато похибок у законодавстві. Державний комітет України з питань розвитку підприємництва, наша профспілка, УСПП та й самі підприємці намагаються ініціювати необхідні зміни й домогтися їхньої реалізації, оскільки нарешті зрозуміли, що в ситуації, яка склалася, винні самі і лише активна участь кожного може принести позитивні результати. Ми звикли шукати «крайнього», але це ми самі обираємо такий уряд, такий парламент і такого Президента!
Юрій МІРОШНИЧЕНКО, президент Всеукраїнського громадського об'єднання «Нова генерація»:
— Щоб давати оцінку долі інвестицій у нашій країні, треба розмежувати їх на дві групи. Перша — інвестиції, які йдуть безпосередньо під певні бізнес- проекти. Кажучи про них, ні в якому разі не можна називати Україну «чорною дірою». Доказом того є маса проектів, які все-таки діють, підживлюючи потенціал нашого підприємництва.
Якщо ж вести мову про інвестиції, які проходять через структури державних органів, то тут хоч і не на 100%, але можна погодитися, що вони справді йдуть, як у «чорну діру». Міжнародні інвестиції, які призначені сприяти необхідним реформам в Україні, дуже часто мають нульовий коефіцієнт корисної дії. І в ситуації, коли інвестиції Україні необхідні, як повітря, ми вимушені констатувати, що механізму ефективного використання інвестицій у нас немає. Винна в цьому чинна влада, тому що, хоч і можна говорити про якісь об'єктивні фактори (відсутність досвіду, перехідний період із властивою йому нестабільністю), забезпечити нормальні умови для притоку інвестицій — це безпосередня функція влади. Політична влада, що отримала на певний термін довір'я народу, неспроможна перевести інвестиційний клімат із визначення «чорна діра» до нормального здорового стану. Необхідних реформ немає. І їх здійснення не передбачається. Становище може змінитися лише з приходом до влади нової генерації політиків.
Наталя КОЖЕВІНА, голова ради федерації профспілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України:
— Незважаючи на деяку категоричність визначення, дійсно сьогодні в Україні, м'яко висловлюючись, несприятливий інвестиційний клімат. Чинна законодавча та податкова база зумовлює ситуацію, коли підприємцям для забезпечення необхідного притоку інвестицій треба прихитрятися, шукати лазівки, йти в «тіньовий» бізнес. А інакше ніяк не виходить. У нас-бо сто структур, які перевіряють! Який же інвестор це витримає? Навіщо йому такі проблеми? Владні структури, що вимагають від підприємства, яке тільки-но почало функціонувати, величезного прибутку, здатні задушити будь-яку ініціативу. Можна сказати, що в сьогоднішній ситуації підприємці залучають інвестиції у свій бізнес не завдяки діючій владі, а скоріше всупереч їй. І все одно наші бізнесмени все ще сподіваються (чи то менталітет у нас такий?) на доброго чиновника, який прийде і вирішить за них усі проблеми. Підприємцям раз і назавжди треба зрозуміти, що потрібні їхні власні об'єднані зусилля для розв'язання всіх наболілих проблем, бо чинна влада це зробити неспроможна.
Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ, президент Союзу орендарів і підприємців України:
— Інвестор не стане давати гроші в ситуації, коли варто йому тільки перерахувати кошти, а від нього вже вимагають заплатити 20-відсотковий податок на додану вартість! При цьому немає ніякої гарантії, що вкладені інвестиції окупляться. Сьогоднішній інвестиційний клімат можна з упевненістю назвати якою завгодно «дірою» — і це буде правильно. А винні в цьому самі підприємці. Треба всім разом боротися з існуючим безладдям, цивілізовано відстоювати інтереси підприємництва, а не поодинці, за допомогою хабарів встановлювати відносини із владними структурами.
