Орієнтир — валютна стабільність

Завершила свою роботу в Україні чергова місія експертів Міжнародного валютного фонду, яка проводила моніторинг планів розвитку вітчизняної економіки й переговори з відповідними українськими відомствами. Про підсумки діяльності експертів цієї найвпливовішої міжнародної фінансової організації й про підняті ними проблеми «День» розмовляв з учасником переговорів, керівником групи радників голови Національного банку України Валерієм ЛИТВИЦЬКИМ.

— Зазвичай МВФ пред'являє «піддослідній» країні певні вимоги...

— Дійсно, в Україні міжнародні фінансові організації з періодичністю зміни сезонів підіймають питання про таргетування (встановленні цільових орієнтирів у регулюванні приросту грошової маси в обігу й кредитуванні) інфляції й про більшу гнучкість обмінного курсу національної валюти. Нацбанк має своє бачення цих проблем. Але ми дотримуємося одної думки з Фондом, коли йдеться про радикальну зміну парадигми грошово-кредитної політики. Однак це потребує часу. Адже потрібні зміни в законах, нормативних актах, навіть у Конституції. Йдеться й про створення нових ринкових інститутів монетарного регулювання. Як мінімум, потрібно підняти до рівня розвинених ринкових економік і ті наші інститути, які сьогодні ще далекі від рівня таких країн, для яких інфляційна мета є головним орієнтиром монетарної політики, а тим більше тих, які відмовилися від курсового якоря. Як зазначає голова Нацбанку України Володимир Стельмах, необхідно мати «добре зоране поле». Це й закони, й фондовий ринок, і розвинені товарні відносини в аграрному секторі, (в тому числі земельні). Потрібна належна інфраструктура для фінансових операцій, необхідно демонополізувати послуги природних монополій, розробити більш рівну, збалансовану й добре передбачувану фіскальну й бюджетну політику, й т.п. Крім того, для такої унікальної за рівнем відкритості економіки, якою (в порівнянні з країнами, які ввели таргетування інфляції) є Україна, добре б мати у своєму розпорядженні інструменти превентивної реакції на зовнішні шоки. Адже наша господарська система створювалася з орієнтацією на тісні міжреспубліканські зв'язки в колишньому СРСР. Крім того, необхідні й серйозні зрушення в структурі економіки, структурі власності й усій сукупності інституційних відносин. Потрібен новий рівень статистичної служби, в т.ч. її незалежності.

— Який же висновок з цієї вашої відповіді «чемберленам»? Що буде з курсом національної валюти?

— Навіть наступного року ми ще не готові допустити різке, не оптимальне відхилення від поточного рівня коливань курсу. Діючий коридор, вважаю, в основному, комфортний. Його розширення не є найближчим, короткостроковим завданням. Водночас можу передбачити, що валютна лібералізація все ж таки здійснюватиметься. Але робити це ми будемо оптимально прогресуючими темпами.

— А чи не скоротяться в Україні темпи нарощування кредитних портфелів, що також спричиняє неспокій МВФ?

— Ми також бачимо ризики експансії валютного кредитування. Це, на думку голови Нацбанку України, сьогодні найбільш серйозний потенційний ризик для фінансової стабільності й не лише в банківському секторі. Тому ми не допустимо матеріалізації цього ризику. Відповідь буде дана переважно ринкова. Але важливі й інструменти організації, нагляду за тим, як банками трактується законодавство, яке регулює цей вид кредитування. І головне — як виконуються закони. Проте не варто забувати й про необхідність їхнього вдосконалення.

— Чи аналізували експерти МВФ також і показники, що характеризують зовнішньоторговельні зв'язки України. Ще нещодавно для нашої країни було характерне істотне перевищення темпів зростання імпорту в порівнянні з розвитком експорту, який, як відомо, становить 60% вітчизняного ВВП. Чи не вважають наші гості, що такий розвиток подій може викликати кризові явища у фінансовій системі?

— Міжнародний валютний фонд та український уряд дещо по-різному оцінюють тенденції руху торгового балансу й поточного рахунку платіжного балансу в наступному році. Висновки експертів більш стримані — вони вважають, що торговий баланс буде зведений з певним дефіцитом. Уряд, природно, бачить перспективу більш оптимістично, сподіваючись мати невеликий профіцит.

Особисто я б віддав перевагу більш консервативному варіанту розвитку подій. Тим не менш, багато що, як звичайно, з'ясується на початку другого кварталу. Якщо в цей час котирування на метали консолідуються на нинішньому рівні, а ціни на енергоносії повторять річні мінімуми цього року, то можлива й позитивізація сальдо поточного рахунку й навіть легкий торговий профіцит. Це, у свою чергу, залежить від того, що «зроблять» зі своїм зростанням Китай, Індія, Японія, Росія. І чи вдасться «м'яка посадка» американській економіці. Чи зможе вона уникнути більш серйозного уповільнення й чи підтримає глобальний агрегований попит?

Але, на мою думку, наступного року активний приріст іноземних прямих інвестицій у нашу країну може відкрити шлях до того, щоб за підсумками року мати позитивне сальдо зведеного платіжного балансу. Це допоможе зберігати стабільність національної валюти й дозволить відчутно знизити інфляційний тиск в економіці.

— Ви говорите про прогнози у зовнішньоторговельній діяльності на 2007 рік, але очевидно, що вони мають спиратися на показники цього року. Чи зафіксовані позитивні зміни в цій сфері?

— Платіжна позиція України нині суттєво зміцнилася (дефіцит рахунку фінансових операцій у вересні зменшився у 4,6 разу). Це трапилося не стільки за рахунок додаткового надходження іноземних прямих інвестицій (7 млн.), скільки у зв'язку зі збільшенням на ,6 млрд. негарантованих кредитів, боргових і цінних паперів. У результаті відбулося зниження негативного сальдо фінансового рахунку на 0 млн., що значно «перекрило» його збільшення на 0 млн. за поточним рахунком. Отже, дефіцит зведеного балансу за 9 місяців становив лише 3 мільйони. Він поменшав майже в 5 разів порівняно з першим кварталом. За моїми розрахункам, дефіцит зведеного балансу становить зараз лише 0,6% ВВП порівняно з 12% в першому кварталі (3 млн. проти ,8 млрд.).

— Що ж сталося?

— Зростання експорту товарів і послуг оновило річний максимум і вперше з початку року його кумулятивна динаміка знаходилася в двозначному вимірюванні (11,1%). У вересні, як і в серпні, експорт зростав значно швидше, ніж імпорт. І все ж таки переважаючі темпи зростання імпорту в кумулятивному вимірюванні зберігаються. Разом із тим, відставання динаміки експорту зменшилося, хоча саме у вересні відбулося важливе нарощування вартісних обсягів імпорту енергоресурсів.

— І який висновок ми можемо з цього зробити?

— Він полягає в тому, що поточний рахунок у вересні відчував контраверсійний тиск. Зростання ВВП і заощаджень прискорилося, але було «нейтралізоване» сезонним нарощуванням імпорту енергоносіїв, відчутним експортним «відтоком» прибутків на іноземні інвестиції попередніх років. Разом із тим, головна подія — це вихід зведеного платіжного балансу на мінімальний рівень дефіцитності (0,6% ВВП). У результаті на старт останнього кварталу Україна вийшла з офіційними валютними резервами, яких цілком досить для ведення міжнародних розрахунків — забезпечено фінансування імпорту товарів і послуг протягом чотирьох наступних місяців. Резервів також цілком досить для проведення ефективного інтервентного регулювання валютного ринку — вже з 12 жовтня сальдо загального балансу чистих інвестицій є позитивним (уперше з початку року). Наші резерви можуть бути також стабільним джерелом фінансування незначного дефіциту платіжного балансу. Як і рік тому, валютні резерви Нацбанку перевищують монетарну базу й прямий державний зовнішній борг, а валова валютна позиція країни вже менше поступається обсягу валового зовнішнього боргу країни ( млрд. проти млрд.). Резервних активів Нацбанку все ще достатньо для того, щоб негативне сальдо платіжного балансу в разі необхідності покривалося шляхом його незначного зменшення, не вдаючись до девальвації обмінного курсу гривні.

— Тобто ви наголошуєте на позитивних тенденціях розвитку економіки?

— Цього року, коли фіксується прискорення економічного зростання, Україна виступає чистим імпортером іноземного капіталу. Наша держава все ще надає менше чинників виробництва економікам інших країн, ніж отримує від них (це не стосується транзитних послуг). Але орієнтир, який дає стан платіжного балансу у вересні, потрібно читати так: немає підстав вважати чинний обмінний курс неврівноваженим і таким, що вимагає значної корекції.