Осіннє втручання

У сім’ї українських виробників соняшникової олії намічається поповнення. Компанія WJ має намір побудувати у Херсоні новий маслозавод потужністю переробки 1,5 тисячі тонн насіння соняшнику і 2 тисячі тонн сої на добу.

Це, звичайно, досить приємна новина, яка свідчить насамперед про те, що навіть на піку виборчої кампанії інвестиційний клімат в Україні залишається досить привабливим. Тим часом на зерновому ринку країни, в якому досить важливий сегмент займає насіння соняшнику, барометр на «ясно» не показує. У вівторок в Антимонопольному комітеті пройшла нарада з усіх питань, які хвилюють постачальників та переробників сільськогосподарських культур. На ній виникла досить гостра дискусія про те, що ж відбувається сьогодні на цих ринках.

За оцінками голови Антимонопольного комітету Олексія Костусєва, на більшості ринків сільськогосподарських продуктів уже давно створено конкурентне середовище. Тим не менше Костусєв зазначає, що в тому випадку, якщо його комітет не стежитиме за тим, щоб ці відносини підтримувалися і дотримувалися всіма операторами, країну може спіткати доля літа 2003 року, коли продукти просто злетіли в ціні. Основними питаннями, які хвилюють комітетчиків, є адміністративні бар’єри на вивіз зерна за межі областей і ситуація, яка склалася на ринку насіння соняшнику, урожай якого цього року невеликий. Як наслідок, можна чекати зростання цін не лише на сировину, а й на продукцію, в тому числі й на олію.

Більше за все питань та протестів у учасників ринку викликають сьогодні заборони на вивіз зерна з областей. «Коли починається новий маркетинговий сезон, ми маємо право очікувати, що закони не змінюватимуться, — заявив генеральний директор Української зернової асоціації Володимир Клименко. — А цього року вийшло, що ми закупили зерно і не змогли його вивезти з областей. У результаті, багато компаній втратили по мільйону доларів через те, що просто не встигли довезти куплене ними зерно до порту. Сільське господарство стає нерентабельним, тому що змушене підкорятися вимогам усіх відомств». У додаток до цього занепокоєння операторів зернового ринку викликали заходи «Укрзалiзницi», яка у розпал перевезення урожаю підняла тарифи і ввела вимогу, що зерно у вагонах має бути продезiнфіковане. Зафіксовано чимало випадків, коли працівники санстанцій впорскували хімікати на станціях без згоди власників зерна.

У залізниці свої резони. «Ми підняли тарифи не з бажання зашкодити сільському господарству, — заявив начальник головного комерційного управління «Укрзалізниці» Сергій Аленічев. — Це був вимушений захiд, викликаний подорожчанням колісних пар. А до дезiнфекції ми взагалі не маємо жодного стосунку»...

Начальник оргвідділу Центральної санітарно-епідеміологічної станції на залізничному транспорті Ганна Волкова сказала, що дезiнфекція — це вимога МОЗ, і викликана вона виключно турботою про здоров’я населення та гаманець зернотрейдерів. Тому що шкідники, які живуть у зерні, можуть обійтися їм дорожче, ніж 220 гривень за вагон. Щоправда, зернотрейдери подібну турботу енергійно відкидали, оскільки в зерносховищах та трюмах кораблів усе одно зберігають зерно впереміш, через що значення операцій СЕС просто втрачається.

Другим основним пунктом дискусії вкотре стало мито на вивіз насіння соняшнику з країни. «Я вважаю безрозсудним знімати експортний податок на вивіз насіння, — заявив заступник виконавчого директора асоціації «Соняшник України» Петро Ляшок. — Треба краще стимулювати людей купувати нашу олію. Це принесе країні більший прибуток, ніж експорт насіння. Урожай соняшнику невеликий, навіть незважаючи на те, що ми постійно збільшуємо посівні площі. Насамперед треба прокредитувати купівлю хорошого насіння, тоді й надалі у нас не буде перебоїв з олією».

Протилежну думку виклав генеральний директор «Укроліяпром» Семен Капшук: «Зарубіжним партнерам вигідно купувати наше насіння, — умовляв він колег. — Навіщо їм потрібна наша олія, якщо, купуючи насіння, вони створюють собі нові робочі місця. Тим більше, олії країні вистачає навіть з лихвою. Незважаючи на всі погодні негаразди, щороку кількість виробленої продукції зростає».

Але більшість операторів його не підтримали. Вони вважають, що через лібералізацію політики щодо вивозу соняшнику постраждають не переробники, а в першу чергу торгівля та населення. Олії на ринок потрапить менше, і ціни на неї піднімуться.

Втім, поки що не все ясно і щодо продовольчого та кормового зерна. «Мені здається, що статистика Мінагрополітики надто перебільшена, — говорить голова ради директорів ЗАТ «Рамбус» Олексій Гаврилов. — Ніхто не може толком пояснити, де це зерно і що з ним відбувається». Гаврилов боїться накликати біду, але втім побоюється, що в країні, незважаючи на декларований багатий урожай, знову може виникнути криза на зерновому ринку.

Але Антимонопольний комітет таких песимістичних прогнозів не підтримує. Його керівники заявляють, що зможуть запобігти зайвому втручанню державних органів у справи операторів ринку і, щоб не допустити надмірного підвищення цін, візьмуть їх під жорсткий контроль.