Переозброєння української армії допоможе економіці
Український танк Т-84 «Оплот» розроблено Харківським конструкторським бюро з машинобудування ім. Морозова. У черговий раз було продемонстровано, що в порохівницях нашого оборонного комплексу є достатній запас пороху. І це відразу викликало досить ревниве ставлення наших північних сусідів-конкурентів. Як зазначалося в московському «Независимом военном обозрении», «...В наявності успіхи радянської школи танкобудування, традиції якої успішно розвивалися і продовжують розвиватися в Харкові». Якщо таким чином хотіли принизити досягнення харківських танкобудівників, то даремно витрачали сили. Від позитивного досвіду минулого ніхто не відмовляється, це було б безглуздо. Нашим зброярам є чим пишатися. Але й на досягненнях попередніх періодів у наш швидкоплинний час далеко не поїдеш.
Ті, хто пам’ятають епопею з виконанням танкового замовлення для Пакистану, цілком оцінять ту обставину, що новий танк практично повністю виготовляється і комплектується вітчизняною промисловістю. Свого часу наші сусіди відмовилися постачати необхідне обладнання та комплектуючі для пакистанського замовлення. Формально, начебто через протести Індії, але в реальності для того, щоб у черговий раз довести, що ми без них обійтися не зможемо. Змогли й навіть втримали наше танкобудування на плаву. І тепер є чим озброїти нашу армію й з чим вийти на світовий ринок озброєнь. Зараз у спеціалізованих виданнях сусідів прискіпливо вивчають характеристики танка Т-84 «Оплот» і намагаються знайти слабкі місця.
В танку застосовано цілий перелік новинок. На ньому встановлена, до речі, вперше в світі, суцільна зварно-катана вежа. Її розробило ВАТ «Головний спеціалізований конструкторсько-технологічний інститут» у Маріуполі. Там вежу виготовили на заводах, що входять до складу концерну «Бронетехніка України», з високоміцної броньованої сталі з електрошлаковим переплавом. Така сталь дає приріст стійкості конструкціям у 10-15%. Вартість такої сталі вища в півтора-два рази, ніж у броні середньої твердості, але на міцності бойової машини економити не варто. Броня багатошарова — сталеві шари перекладені керамічними матеріалами — аналогічна броні Т-80У. Дах вежі суцільноштампований, що підвищило її жорсткість. Крізь зуби російські експерти визнають, що загалом рівень стійкості вежі оцінюється як трохи вищий, ніж у їхнього танка Т-90.
Для зниження помітності танка застосовано деформуюче фарбування, зменшена ефективна поверхня розсіювання та застосовано кутові радіолокаційні відбивачі. Вихлоп двигуна виведено назад, що знижує помітність у інфрачервоному діапазоні. Дах моторно-трансмісійного відділення оснащений спеціальними теплоізолюючими пристроями, що також дозволяє знизити теплову помітність танка.
Для підвищення живучості танка застосовано вбудований динамічний захист «Ніж». Ця колективна розробка декількох українських НДІ та КБ принципово відрізняється від подібних російських систем. В «Независимом военном обозрении» йдеться про те, що комплекс «Ніж» «не здатен протистояти тандемним боєприпасам». А ось заступник генерального директора Харківського заводу ім. Малишева Микола Бєлов стверджує абсолютно протилежне: «Ми зуміли захистити танк від надсучасних снарядів тандемної дії. Що таке «снаряд тандемної дії»? Коли одночасно летять два снаряди, перший влучає в танк і зриває динамічний захист, а потім другий пропалює голу броню — і все. Так от, на «Оплоті» встановлено подвійний захист, який захищає саме від такого типу високоточної зброї та навіть від ракет із системами лазерного самонаведення». Новим є комплекс оптико-електронної протидії «Варта». Він складається з системи попередження про лазерне опромінювання, освітлювачів постановки інфрачервоних перешкод, що дозволяє перешкоджати наведенню протитанкових керованих боєприпасів, які наближаються. Комплекс забезпечує виявлення лазерного опромінювання танка в межах 360 градусів у горизонтальній площині та 20 градусів у вертикальній.
Для рідної армії замовлено 10 танків. Виділені 100 млн. грн. передбачається використати для поставки в рік 30 танків Т-64 «Булат». Це модернізовані машини на базі Т-64, і коштують вони набагато дешевше.
До речі, модернізацію пройшли американські танки Abrams, німецькі Leopard, французькі Leclerc. Як зазначив заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь, «Оплоти», скоріше, потрібні для підтримки на плаву танкобудівників з Харкова та суміжних підприємств, ніж для української армії. Виникає питання: чому? Невже на експорт треба відправляти найкраще, а для себе залишати тільки хороше. Питання не до міністерства оборони. Воно будує хатку по достатку. Питання до уряду. І тут ми вступаємо на поле політики, а в її українському варіанті логіку шукати складно, якщо вона взагалі є.
Зараз багато говорять про шляхи виходу з кризи. Згадують Рузвельта з його системою громадських робіт. Але якщо вже витрачати гроші з державного бюджету, то на те, що може забезпечити українській промисловості можливість не просто вийти зі складного сьогоднішнього становища, а посісти гідне місце в світі. І в цьому не останню роль може зіграти активне та продумане переозброєння армії сучаснішими видами зброї.
Адже виробництво озброєння — це не тільки завантаження нашої металургії, машинобудування, хімічної, електротехнічної та електронної промисловості. Насамперед, це проведення розгорнутих наукових і дослідно-конструкторських робіт на найпередовіших напрямах науки та технології. Відповідно, це залучення унікальних фахівців, учених, інженерів та робітників, які будуть працювати в рідній країні, а не шукати заробітку в інших краях. Розповідають, що коли зварювальники одного з кораблебудівних підприємств Миколаєва приїхали на фінську верф, то місцеві фахівці приходили дивитися, як вони працюють. Робітників такого рівня в Фінляндії не було. Адже в кораблебудуванні Суомі далеко не остання держава. Так невже нам не потрібні кораблі для наших військово-морських сил? Незважаючи на скептицизм деяких військових аналітиків, які вважають танки зброєю архаїчною, відмовлятися від них не збирається жодна армія світу. При всій важливості військово-повітряних сил, територію обороняють і захоплюють піхотою й танками. І поки іншого не передбачено. Тому розвитку танкових військ приділяється така велика увага. В танках застосовуються надсучасні досягнення науки та оборонної техніки.
Вкладаючи гроші в розвиток оборонного комплексу, ми вирішуємо відразу безліч завдань. По-перше, забезпечуємо захист країни, її територіальної цілісності та суверенітету. А як показали весняні події, серед наших сусідів не зникли бажаючі пред’являти нам територіальні претензії. Аргумент сам по собі досить вагомий. І, по-друге, завантажуємо нашу промисловість і сільське господарство необхідним виробництвом. Забезпечуємо замкнений цикл виробництва озброєння і ні від кого не залежимо в цьому важливому і досить вразливому питанні. І навіщо шукати за морями, океанами рецепти боротьби з кризою, коли нам самим вони добре відомі.
На озброєнні французької армії перебуває близько 800 танків Leclerc і ще понад 350 були поставлені в ОАЕ. Україна — за площею та населенням приблизно така ж, як і Франція. Так невже наша армія не може мати стільки, скільки їй необхідно «Оплотів» або, принаймні, «Булатів»? Зараз відповіді ми не дочекаємося. Можливо, її дасть новий президент і відповідно новий склад парламенту. Раптом пощастить країні.
