Перерозподіл ринку чи боротьба за безпеку пасажирів?
Про наслідки запропонованої урядом масштабної реформи у транспортній галузі
Міністерство інфраструктури з 2013 року має намір провести укрупнення перевізників. Про це повідомив перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко. «Якщо наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років перевезення в Україну здійснювали 730 перевізників, можна було порівняно просто контролювати наявність матеріально-технічної бази, порядок випуску транспортного засобу на лінію, проведення техоглядів. Сьогодні в нас без таксі — 18 тисяч перевізників», — зазначив він. Чиновник підкреслив, що за останні два роки ця цифра вже зменшилася на 15 тисяч.
Особливо непокоїть державу той факт, що 11 тисяч зареєстрованих перевізників мають по одному автобусу, а 6 тисяч — із парком від одного до десяти автобусів. «Зрозуміло, що здійснити контроль украй складно. Один із концептуальних заходів, який ініціюватиме міністерство, — поетапно, без соціальних скандалів і конфліктів, протягом трьох-п’яти років укрупнити перевізників», — сказав він. Як пояснив Єфименко, більші власники скуплять транспорт менших. Паралельно для тих водіїв, котрі залишиться на ринку, підвищать вимоги: вони повинні будуть мати водійські права категорії Д і рік безаварійного керування транспортом. Крім того, міністерство ініціює виділення 600 мільйонів гривень на оновлення автопарку.
Із чиновницьких вуст ініціатива виглядає добре. Але чи все так у ній бездоганно? Про це «День» запитав експертів і учасників ринку.
Президент Усеукраїнської асоціації автомобільних перевізників (ВААП), народний депутат Ігор Шкіря підтримує таку ініціативу міністерства. Перевезення пасажирів — це не робота для малого бізнесу, каже він, бо безпеку пасажирів гарантує велика кількість людей. Лікар перевіряє стан здоров’я водія перед виходом на зміну, технічний персонал — машину й так далі. Нові невеликі перевізники часто не мають не те що цього набору спеціалістів, а подекуди й навіть власного транспорту, каже він. Їздять орендованим. Але це ще не всі проблеми. «Серед малих перевізників є велика кількість нелегальних, яких ми взагалі не вважаємо перевізниками. Це підприємці, які купили вантажні транспортні засоби, переробили їх під маршрутки», — додає Ігор Шкіря. За його словами, таких нелегалів — 20 — 30% на ринку. Тому перевезення — не для малого бізнесу, підсумовує депутат, тож асоціація підтримує такий крок.
Укрупнення, на думку Шкірі, додасть інвестицій у галузь. Після кризи, розповідає президент Усеукраїнської асоціації автомобільних перевізників, купували тільки одиниці нових транспортних засобів. Щоб транспортна галузь існувала нормально, потрібна заміна мінімум 10% основних засобів, зокрема й автобусів, каже він. «Сьогодні в експлуатації перебувають десятки тисяч транспортних засобів. Якщо купувати хоча б три-чотири тисячі автобусів на рік при середній ціні 100 тисяч доларів (700 — 800 тисяч гривень), то виходить, що треба два мільярда гривень. І це лише на оновлення автобусного парку. А є інші компоненти, які потрібно оновлювати. Тому суму інвестицій у галузь оцінюють приблизно в декілька мільярдів гривень протягом наступних десяти років», — говорить він.
Проти насильницького укрупненням ринку виступає президент Асоціації перевізників Києва Валерій Ліпецький: «Уявімо, що ви і я — підприємці. Ви маєте 20, а я — 100 машин. Вийде, що великі «викурять» із ринку малих. А якщо я не хочу продавати, а він — купувати? То що тоді робити?» Звичайно, продовжує він, владі простіше працювати із двома-трьома перевізниками, ніж із 20-ма. Але ж у нас — ринкова економіка, тому треба ставити чіткі вимоги до перевізників, і хто їх не зможе виконати, той сам або піде з ринку, або долучиться до великих гравців, або продасть свої авто чи здасть в оренду. За його словами, сьогодні є підприємства, які володіють п’ятьма маршрутками, але їх обслуговує свій лікар, техніки, машини власні, а не орендовані, є приватна стоянка. Тобто це цивілізоване підприємство. Тому не в розмірах перевізників справа, каже Ліпецький, а в дотриманні правил гри на ринку. «Якщо перевізник нормальний, то не має значення, малий він чи великий», — додає він. Держава, на його думку, має подбати про чіткі правила для перевізників і про дотримання їх гравцями ринку.
Розмови про перерозподіл ринку Шкіря називає пустими балачками. «Держава має навести лад у цій галузі, бо кількість смертей на дорогах останнім часом збільшилася. І часто винуватцями є нелегальні або «сірі» перевізники», — додає народний депутат. Щоб не було ніякого парозподілу, продовжує він, ВААП виступає з пропозицією проведення конкурсів за маршрути за прозорими вимогами. У майбутньому треба взяти курс на те, каже він, щоб у конкурсах дедалі більше брали участь великі підприємства. І разом із міністерством та місцевими органами влади ВААП працюватиме над механізмом, який стимулюватиме малих перевізників об’єднуватися або долучатися до великих гравців.
Заслужений працівник транспорту України, директор «Автотранспортного підприємства — 12629» (Івано-Франківськ) Михайло Скільський каже, що малі нікуди не подінуться. Сьогодні вони займають свої ніші на ринку і без жодних реформ працюють із великими підприємствами, укладаючи з ними угоди про технічне й медичне обслуговування, надання місця для стоянки. Запропоновані ж міністерством зміни тільки підвищать рівень безпеки для пасажирів, додає він.
А до якого перевізника — малого чи великого — сідати, продовжує генеральний директор ВАТ «Автотранссервіс» (Дніпропетровськ) Олег Пінегін, споживач вирішить сам. І тут не останню роль відіграє ціна. Укрупнення ринку, переконаний він, дасть змогу знизити вартість перевезень на 15 — 20%. На прикладі власного підприємства він доводить, що завдяки великим обсягам перевезення пасажирів збільшилася рентабельність, і це дає можливість понизити ціни на 50 копійок.
