Перевірка на профпридатність

Людмила Арутюнян, Ірина Михайлова і Людмила Саприкіна — це імена тих педагогів, котрі першими потрапили під звільнення за співпрацю з бойовиками так званого «ДНР» та порушення присяги державного службовця. Троє жінок були головними спеціалістами у департаменті освіти та науки Донецької ОДА. І хоча безпосередньо з учнями вони не працювали, але за порушення Закону «Про освіту» та підтримку терористів підлягають звільненню. А фактів, коли вчителі пропагували учням приєднання східних регіонів до Росії, допомагали проводити так звані референдуми, назбирується чимало. Звісно, є ті, хто чинив запеклий опір, при цьому ризикував власним життям. Але ті, що справді завинили, не мають права вчити дітей моралі, патріотизму та людяності.

Своєрідну люстрацію серед учителів Міносвіти наважилось офіційно оголосити наприкінці липня. Але, як пояснюють у прес-службі міністерства, це швидше не наказ, а нагадування, аби за цю справу активно взялися місцеві органи влади спільно з громадськими активістами. І, по суті, від того, наскільки сильним буде бажання звільнити непридатних вчителів безпосередньо у чиновників на місцях, якого розголосу нададуть цим випадкам активісти, то такий результат і отримаємо.

Волонтери, котрі відвідують звільнені від терористів населені пункти, неодноразово свої розмови зводили до того, що треба проводити чистку у освітянських рядах. Бо нічого не змінити — це дати шанс і далі існувати п’ятій колоні. Голова громадської ради МОН Галина Усатенко називає цей процес не так люстрацією, як перевіркою на професійну придатність учителів.

— Це не особистісні рішення, має бути розроблена процедура та механізми такого звільнення. А з іншого боку, якщо ми маємо чимало візуальних прикладів, коли вчителі, викладачі знищують українську символіку, виступають на мітингах, закликають до цього учнів, або випадок на факультеті Донецького університету, випускники якого стали очільниками цих сепаратистських рухів, то тут порушення для розслідування очевидні, — пояснює Галина Усатенко. — Розробленої схеми від МОН немає, бо школи — це прерогатива місцевих органів влади. Ми можемо сподіватися на громадський моніторинг. А заяви про те, що відеодокази — це не достатній аргумент для звільнення, не витримують критики. Саме заяви батьків та учнів разом з відеоматеріалами в комплексі формують базу інформації. Тут робота громадських активістів є дуже важливою. Другий компонент — це робота з адміністраціями,  які мусили б відповідально до цього поставитися.

Інше питання — на кого замінювати звільнених псевдовчителів. Адже значна кількість педагогів виїхала із зони АТО, і новий педагог має бути справжнім наставником, незаангажованим ідеологічно. У МОН наводять приклад останніх днів, коли в Донецьку так звані міністри освіти та заступники звернулись до викладачів одного з вузів із вимогою приступити до виконання обов’язків. Частина одразу відмовилась, частина пообіцяла подумати. Реакція МОН — негайно звільнити тих, хто захотів подумати, бо це порушує присягу державного службовця. Тож мова у першу чергу про те, яких педагогів суспільство хоче бачити біля своїх дітей.

Скільки може бути потенційно таких учителів, у МОН точну цифру не називають. Пояснюють, що інформація щодо конкретних осіб є у СБУ, волонтерів, багато таких випадків зафільмовано та задокументовано. І це не така велика кількість осіб, бо більшість педагогів все-таки не заплямувала свого імені та репутації, переконані у міністерстві.

Та схоже, що така перевірка на моральність і професійність потрібна не лише на Луганщині та Донеччині. Як розповіла Галина Усатенко, нещодавно до Громадської ради МОН звернулись активісти із Харкова, в одній із шкіл чиновники хотіли приєднати україномовний клас до російськомовного — задля економії коштів. Але розголос інформації та втручання так би мовити «зверху» вирішили ситуацію. А ось що пише блогер Сергій Іванов у соціальній мережі: «Дитина розповіла, що її вчитель англійської мови толком не знає, допускає грубі помилки і на зауваження не реагує. Крім того, ця прекрасна жінка, яка працює в одній з українських шкіл Києва, на уроках розповідає учням, що Україну продали Америці і що ми тепер у неї на пожиттєвій кабалі».