Піддавки чи дурість?

Опозиція теж має шанс зупинити узаконення тендерної клептоманії, якщо подасть до Конституційного Суду скаргу на порушення в процедурі голосування закону №9634. Для цього їм достатньо назбирати 50 підписів. Голосували ж в залі очевидно з порушеннями. 73 людини були присутні, і це зафіксовано на відео. Але чи зробить вона це? «День» запитав тепер вже у екс-нардепа Віктора МАТЧУКА.

— Я розраховував на те, що він буде знятий з розгляду взагалі, або не буде підтриманий в другому читанні. Адже в першому читанні він пройшов ще до того, як міністром економіки став Петро Порошенко. Очевидно, що цей закон практично позбавляє значної частини повноважень МЕРТ. Для мене це виглядало як тест на те, ким буде Порошенко в цьому уряді: бутафорною фігурою чи впливовим міністром. Додавав надії і той факт, що друге читання цього закону було перенесено перший раз. І дуже довго ніхто цей закон на розгляд не вносив.

Зараз він був миттєво внесений і проголосований. У нашої влади тепер все миттєво проходить. Темпам українського державного керівництва можуть сьогодні позаздрити. Думаю, що такої швидкості не знали і не знають навіть у Північній Кореї. В таких умовах розраховувати на те, що хтось керувався здоровим глуздом, чи були внесені всі поправки, які були рекомендовані після першого читання, не приходиться. Мабуть всі бачили, що голосувалось «без особливих дискусій». Стук, грюк, і законопроект прийнятий. Тепер це — вже Закон.

— Треба ще підпис Президента...

— Так. Але якщо ми сумніваємось, що він підпише. Що тоді в Україні є спільна влада? Президентський Кабмін вносить, президентський парламент приймає, а Президент не підписує. В кращому випадку це означатиме, що ліва рука не знає, що робить права. В гіршому — що є різних два угрупування.

— То шанс на вето Президента є?

— Теоретично так. Однак в тій ситуації, в яку сьогодні потрапила українська влада, коли вона все більше опиняється в ізоляції, і все менше зважає на думку міжнародних інституцій. Вже скоро руки подавати не будуть. Складається враження психозу в країні. Ніби перед «кончиною» приймаються неймовірно «дурні» рішення і вони блискавично реалізуються.

Ви мене щиро і дуже приємно вразили своїми запитаннями. Бо з того. що сьогодні твориться в нашому інформаційному просторі, складається. що інших проблем. окрім мови. в країні не існує. Мовний закон в даному випадку виконує функцію «димової» завіси. Він відволікає увагу суспільства від всього того, що зараз голосується у ВРУ. Там в таких умовах можна за відсутності спікера і значної частини депутатів, зокрема усієї їх опозиційної частини, ми можемо назавтра прокинутися в іншій країні. Одразу після того, як з’явилася інформація про рішення опозиційних фракцій покинути сесійну залу, я назвав найдурнішим і безвідповідальним кроком, на яки вони тільки могли піти. Більшого подарунку владі ніж вони зробили, уявити складно. А вони його зробили. Чи по-дурості, а чи в піддавки грають — важно однозначно сказати.

— Опозиція знала про те, що такий законопроект лежить у ВРУ, і тим не менше нічого не прийняла, аби унеможливити його притягнення. Зокрема не прозвучало жодної роз’яснювальної заяви для людей з боку опозиційних лідерів, щодо небезпеки цих змін. Чому? Може, опозиції цей закон теж вигідний, бо вона так само заробляє на держзакупівлях?

— Я цього не відкидаю. Але більше ймовірність того, що просто у лідерів наших опозиційних фракцій низький рівень політичної кваліфікації. Вони зараз займаються одним — виборами: ділять округи, формують списки...Фактично, вони займаються віртуальними речами, як і за великим рахунком, до життя в країні стосунку не мають. А дуже практичні та цинічні люди в нашій владі цим користуються. Питання тільки в одному: піддавки чи дурість? Може, і одне, і інше.