Підприємці готові рятуватися

Йшлося про реалізацію програм технічної допомоги процесу реструктуризації підприємств та розвитку приватного сектора в економіці України. Тим часом за кілька днів до цього громадськість України була ознайомлена з іншим напрямком подолання існуючої в Україні негативної ситуації з малим бізнесом.

Між органами влади і громадськими організаціями, що представляють інтереси малого та середнього бізнесу, необхідно укласти договір економічного порятунку. Така на перший погляд ідеалістична ідея належить голові Українського союзу підприємців малого і середнього бізнесу, народному депутатові Василю Костицькому.

Суть проста: в рамках договору виконавчі й законодавчі органи беруть на себе зобов’язання знизити адміністративне регулювання і податковий тиск, а підприємці, в свою чергу, зобов’язуються працювати тільки в рамках законодавства. І слід зазначити, що присутні на семінарі «Державна підтримка малого та середнього бізнесу» (який відбувся минулого тижня в Івано-Франківській області) підприємці з Києва, Харкова, Львова, Івано-Франківська ідею підтримали. Звичайно, хочеться вірити, що число бізнесменів, які ще вірять у чесну співпрацю із сьогоднішньою владою, не обмежується залом семінару. Однак після судових позовів на уряд із боку банкірів і підприємців (перших, як відомо, «нагріли» на лютневих ОВДП, а прибутки других обіцяли прораховувати непрямо і за участю «третіх осіб») ця віра загрожує перерости в абстрактні ілюзії.

Статистика, наведена на семінарі начальником управління розвитку недержавного сектора Мінекономіки Геннадієм Білоусом, свідчить: підприємництво вимирає. Кількість малих і середніх підприємств, створених в Україні, минулого року скоротилося (порівняно з позаминулим роком) на 34% і становить нині всього лише 148 тис. (в сусідній Польщі, наприклад, їх більше ніж два мільйони), працює на них тільки 6% населення. Звідси і досить скромні макроекономічні показники: частка малих підприємств у виробництві ВВП минулого року становила всього 8%. Велика частина малих і середніх підприємств займається торгівлею і громадським харчуванням. Українські бізнесмени намагаються вижити за рахунок оборотності капіталу, оскільки займатися виробництвом сьогодні практично неможливо. Підприємці знемагають під тягарем податків.

У зв’язку з цим багато хто з них жалкував, що в семінарі не зміг взяти участь перший заступник голови Державної податкової адміністрації і начальник податкової міліції Володимир Жвалюк. Зате інші представники виконавчої влади з азартом розказували, як повинен допомогти підприємцям президентський указ про дерегуляцію. Щоправда, один із бізнесменів сказав кореспондентові «Дня», що податкова із санепідемстанцією та пожежниками як приходили раз на тиждень, так і приходять. Підприємці хотіли також з’ясувати, кому конкретно прийшла в голову ідея запровадження гербового збору (один львівський бізнесмен при цьому поцікавився, коли почнуть «податкообкладати» повітря). Однак заступник голови Нацбанку Ярослав Солтис тут же повідомив, що «гербовий збір — це не податок, а всього лише один із способів наповнення бюджету». Однак податкова обіцяє нещадно штрафувати за ухиляння...

P. S. Із компетентного джерела в одній із районних податкових адміністрації Києва стало відомо, що зверху спущено нові «нормативи» збору податків. Тепер податковому інспекторові, щоб не позбутися роботи, треба «зібрати» податків і штрафів у півтора раза більше, ніж минулого року.