Підприємців підтримає Закон

З початком 2008 року, після вступу в дію Закону України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» у взаємовідносинах підприємців і контролюючих органів мають відбутися серйозні зміни. Про те, як діятиме цей законодавчий акт, ми розмовляємо з юристом ТОВ «Баланс» Тетяною НОУР.

— На які державні органи розповсюджується цей закон?

— Краще я спочатку скажу, чия діяльність ним не буде регулюватися. Це так звані регулятори ринків — Нацбанк, податкові органи (виключно в частині контролю за валютними операціями), Держмитниця, Держказначейство, Контрольно-ревізійне управління, Держфінпослуги, Державна комісія з цінних паперів, Антимонопольний комітет, а також правоохоронні органи. Діяльність перерахованих організацій регулюється іншими нормативними актами, і під дію закону № 877 Vне підпадає. Зате перевіряючі з податкових органів, фондів соціального страхування, СЕС тощо будуть зобов’язані дотримуватися норм цього закону.

— Чи варто чекати у зв’язку з цим якихось кардинальних змін?

— Думаю, робота перевіряючих дещо ускладниться. Адже цей закон переважно спрямований на захист інтересів підприємств. Чого варта, наприклад, заборона на продовження перевірок. Поясню, як він діятиме. Зараз перевіряючі приходять на підприємство з направленням, у якому вказано термін початку і закінчення перевірки, записуються в журналі реєстрації перевірок і беруться до роботи. Тривалість проведення перевірок різними контролюючими органами, як правило, регламентується різними законодавчими актами. Так, планова податкова перевірка не повинна перевищувати 20 робочих днів для звичайних підприємств і 10 для суб’єктів малого підприємництва. Але досі по завершенні цього терміну податкові органи могли у разі необхідності продовжити перевірку і шукати порушення ще 10 робочих днів (для малих підприємств — п’ять). Тепер у них уже нема ніяких підстав продовжувати перевірки.

— А чи є причини, що дозволяють підприємству взагалі зачинити двері перед перевіряючими?

— В цьому питанні новий закон у принципі повторює діючі зараз законодавчі норми. Наприклад, на планову перевірку можна не пустити, якщо підприємство не отримало повідомлення про таку перевірку. Представники держструктур зобов’язані вислати підприємству, що перевіряється, повідомлення про свій візит за десять днів до початку такої перевірки. Але якщо навіть листоноша приніс вам цей лист лише напередодні візиту — гостей треба прийняти з розкритими обіймами. А якщо вам не встигли доставити повідомлення — ви можете на законних підставах не допустити контролерів до роботи. Основою для цього може також слугувати відмова перевіряючих зареєструватися у журналі перевірок або представити необхідні документи: службове посвідчення, направлення на перевірку, підписане керівником і скріплене печаткою. Зверніть увагу, в направленні повинно бути обов’язково вказано, яке підприємство має перевірятися. Безликих перевірок бути не може. Копія направлення залишається на підприємстві.

— Новий закон дозволяє підприємству фіксувати процес перевірки за допомогою відео- й аудіотехніки. Чи потрібно складати і підписувати якісь додаткові документи, якщо підприємство вирішить скористатися цим правом?

— Ні, достатньо усно повідомити перевіряючого. Важливий аспект: технічна фіксація не повинна заважати процесу перевірки. Якщо підприємство хоче відчувати себе впевненіше, можна скласти внутрішній документ, — наприклад, «Положення про поведінку посадових осіб підприємства під час проведення перевірок», де вказати, що для роботи перевіряючим буде виділятися робоче місце в певному приміщенні, де може вестися відеозйомка.

— Закон, який ми обговорюємо, вимагає обов’язкової присутності керівника підприємства, його заступника чи іншої уповноваженої особи під час проведення перевірки. Чи можна це розуміти таким чином, що якщо керівництва немає на місці — перевіряючі не можуть розпочати свою роботу?

— Я би не радила підприємствам використовувати подібний аргумент як привід відстрочити початок перевірки. Погодьтеся, на реальному працюючому підприємстві навіть у разі відсутності першої особи є людина, уповноважена його заміщати. Якщо ж на підприємстві день у день у робочий час немає нікого, крім прибиральниці, це викликає підозри й примушує перевіряючих посилено шукати те, що підприємство хоче приховати.

— А чи змінюються особливості проведення позапланових перевірок?

— Безумовним плюсом є те, що відтепер при позаплановій перевірці можуть з’ясовуватися лише ті питання, які були підставою для її проведення, а не вся господарська діяльність, як часто відбувається сьогодні. Коло цих питань має вказуватися в направленні на перевірку.

— Як оцінюють перспективи своєї роботи після вступу в дію цього закону представники контролюючих органів?

— Звичайно ж, вони розуміють, що працювати за нормами цього документа буде дещо складніше. Однак закон є закон, і його треба дотримуватися як тим, хто перевіряється, так і перевіряючим.