Пільгове житло додатково профінансують

Цього року близько двохсот сімей отримають молодіжні житлові кредити. Про це повідомив голова правління Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (ФСМЖБ) Леонід Рисухін. За його словами, середній розмір державного житлового кредиту становитиме 300—350 тисяч гривень під три відсотки річних.

У фонді підрахували, що пільгового довгострокового кредитування на придбання квадратних метрів сьогодні потребують у середньому 400—500 молодих сімей у кожній області. Загалом — це приблизно 9600—10800 людей.

Тобто закладена фондом на цей рік цифра надання кредитів (200 сімей) виглядає ще досить мізерною порівняно з реальними потребами суспільства. Прості ж арифметичні підрахунки свідчать, що за збереження нинішніх темпів видачі державних пільгових кредитів молоді, на забезпечення всіх житлом державі знадобиться від 48 до 54 років.

У перекладі молодіжною мовою такі дані означають, що в квартирній черзі потрібно стояти все життя, наголошує «Дню» один з ініціаторів акції «Владо, будуй обіцяне» Всеукраїнської громадської кампанії «Молодіжна варта: молодь за вами спостерігає» Олександр Солонтай. «95% молодих людей підходить до віку 35 років і «випадає» з квартирної черги. Після 35 років фонд ними більше не займається, бо вже немає вікової підстави», — пояснює Солонтай. Активісти цієї громадської кампанії підрахували: щороку близько ста тисяч молодих людей, котрі потребують покращання житлових умов і стоять на черзі, так і не отримали житло. Досягнувши віку 35 років — вони просто втрачають своє право брати участь у програмах молодіжного кредитування.

Голова правління Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву на запитання про те, скільки ж часу потрібно звичайній молодій сім’ї (не науковцям, не спортсменам), аби отримати державний пільговий кредит на житло, точної відповіді не дав. «У нас у рейтингу перебувають і п’ять, і шість років...», — уточнив Рисухін. Але як свідчить практика — це далеко не остання межа...

Причина повільного просування пільговою квартирною чергою — нестача бюджетних коштів, вважає Рисухін. «Тих грошей, які виділяються на це, сьогодні не досить. Саме тому розробили декілька ініціатив наглядової ради фонду. Ми запропонували Кабінету Міністрів у десять разів збільшити кошти із загального фонду державного бюджету (на молодіжне кредитування. — Авт.): із 20 мільйонів гривень поточного року до 200 мільйонів, які бажано передбачити в бюджеті 2011 року», — додав він.

Крім того, за словами Рисухіна, 2010 року фонд братиме участь у реалізації державної цільової соціально-економічної програми «Доступне житло», яка протягом 2010—2017 років передбачає здешевлення вартості квадратних метрів громадянам за державний кошт.

Для фінансування ж власних програм фонд планує випустити облігації на суму 500 мільйонів гривень під державні гаранті. «Звичайно, — припускає Рисухін, — це не буде річна ставка три відсотки. Та в будь-якому разі вона буде меншою, ніж у комерційних банків». Нижня межа відсоткової ставки за молодіжними кредитами, за прогнозами фонду, буде не меншою, ніж ставка НБУ за облігаціями внутрішніх державних запозичень (інакше ці облігації просто ніхто не купуватиме).

Натомість молодь заявляє, що підтримає будь-який варіант здешевлення житлових кредитів. За словами Солонтая, було б непогано, якби житлові кредити коштували 10—15% річних у гривні. «Це цілком посильна ставка для сімейного гаманця молодої родини», — каже він. Тож, якщо розцінювати ініціативу фонду з випуску облігацій як перший крок до зрушення проблеми забезпечення молоді житлом із мертвої точки, то це дуже правильні дії, вважає Солонтай.

На думку Солонтая, якщо фонд і надалі рухатиметься обраним шляхом, то вдасться не лише «запустити іпотечний ринок», а й позбавити вартість квадратних метрів надмірних націнок, «відкатів» та «хабарів».