А план є?

«Не можна вичавлювати гроші з економіки, яка вже не працює», — стверджує народний депутат Петро Порошенко, який ще вчора як міністр відповідав за цю саму економіку, її розвиток та ще й торгівлю. Що в цьому твердженні правда? І чи є в української економіки перспективи? Відповідь на ці та інші складні питання можна знайти в аналітичній доповіді «Перспективи економіки України в умовах глобальної макроекономічної нестабільності», підготовленій у Національному інституті стратегічних досліджень. Представляючи цей документ, директор НІСД Андрій Єрмолаєв описує українську економіку зразка 2012 року в доброзичливих тонах. На його думку, зустрічаючи ризики світової економічної депресії, вона істотно відрізняється від економіки України-2008. «Відсутня неадекватна переоцінка гривні через неконтрольований наплив на ринок валютних кредитів, — зауважує Єрмолаєв. — Істотно покращено й підвищено ємність внутрішнього ринку. Протягом 2011—2012 років зроблено серйозний заділ завдяки інвестиціям в інфраструктурний розвиток. Позитивні показники демонструють капіталовкладення в основний капітал. Урешті-решт, налагоджено, що не менш важливо, конструктивну співпрацю Президента й уряду, а останній, разом із Національним банком України, набув досвіду результативних антикризових дій».

Немов сперечаючись із Порошенком, Єрмолаєв закликає відокремити кваліфікований і зважений аналіз досягнень і кризових ризиків, що сприяє напряму очікувань у раціональне русло, від надуманих і перебільшених загроз. У той же час, як вважає директор інституту, використання можливостей розвитку внутрішнього ринку не повинне консервувати сам характер нині чинної економічної моделі. Експерт упевнений, що економічні реформи, що ведуться в країні, закладають підвалини нової національної моделі розвитку, а 2013 рік може стати ключовим щодо реалізації реформ.

У той же час, доповідаючи про результати дослідження, проведеного НІСД, перший заступник директора інституту Ярослав Жаліло говорить, що 2012 року не вдалося забезпечити спрямованість інвестиційної діяльності на вирішення завдань структурної перебудови. Одним із основних чинників, що гальмував економічне зростання в Україні, була несприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура. (За прогнозом СОТ, зростання світової торгівлі цього року уповільниться з 3,7%, як намічалося раніше, до 2,5%.) Така ситуація насамперед позначилася на динаміці переробних галузей України. Промисловість країни продемонструвала істотне уповільнення виробництва, а з вересня — навіть і спад. За січень —жовтень цього року обсяг промислового виробництва скоротився на 1,2% (проти аналогічного періоду минулого року).

2012 року в Україні була безпрецедентно низька інфляція, що дозволяло говорити про стабільність. Проте ситуація на валютному ринку, йдеться в доповіді, була стабільно напруженою, попри те, що офіційний курс гривні був практично незмінним. При цьому розрив між динамікою зростання прибутків і витрат держбюджету призвів до зростання бюджетного дефіциту (вже в жовтні він перевищив відповідний показник усього минулого року) й необхідності активнішого нарощування боргових зобов’язань країни. За десять місяців 2012 року вони склали 92,2 мільярда гривень. Негативні тенденції виявилися й на рівні місцевих бюджетів.

Усе ж автори дослідження налаштовані оптимістично. Вони вважають, що розвинені країни, які перебувають зараз у кризі, почнуть використовувати методи адаптивної грошово-кредитної політики, котрі передбачають зростання грошової пропозиції. Це призведе до поступового послаблення їхніх грошових одиниць і сприятиме зростанню пропозицій на глобальних фінансових ринках. Проте ризики, пов’язані з уповільненням інвестиційної активності в Китаї, можуть негативно позначитися на динаміці експорту країн, що розвиваються, які сьогодні є локомотивами економічного розвитку у світі.

Автори доповіді прогнозують повільне відновлення економік країн-учасниць економічних об’єднань, які є основними економічними партнерами України, й зауважують, що сьогодні «немає підстав чекати 2013 року істотного економічного ефекту від набуття Україною членства в локальних зонах вільної торгівлі». Щоб забезпечити фінансування витрат, передбачених бюджетом-2013, зростання ВВП в Україні має наступного року досягти 3,5%. Але такого результату, як вважає Жаліло, можна домогтися лише при істотному послабленні залежності України від кон’юнктури світових ринків.

Утім, на його думку, високі темпи споживання в домашніх господарствах при збереженні стабільності гривні створюють передумови для інвестування в імпортозаміщення на вітчизняному ринку споживчих товарів. Однак автори доповіді все ж вважають таку можливість сумнівною, вказуючи, що поганий бізнес-клімат, жорстка монетарна політика та високі процентні ставки стримують інвестування в галузях переробної промисловості, що закріплює структурні обмеження для зростання національної економіки. У зв’язку з цим, як прогнозує дослідження, потенціал відновлення зростання промислового виробництва 2013 року складає 4,5%, але він, імовірніше за все, цього ж року буде вичерпаний.

Тому, приходять до висновку економісти, формування сприятливих умов для інвестицій 2013 року є необхідною умовою подальшого зростання промислового виробництва в Україні. Вони, по суті, погоджуються з Порошенком, зауважуючи, що державну політику в галузі фінансів слід орієнтувати на таке зростання доходів бюджету, яке б не завдавало шкоди інвестиційній активності в країні, й, у той же час, — на раціоналізацію бюджетних витрат. Адже, справді, не можна вичавлювати гроші з економіки, яка не працює.

«Інвестиції в Україні — в депресії, — підтримує доповідача керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький, — в першому кварталі їх зростання склало 23%, а за дев’ять місяців — уже 17%. Натомість будівництво протягом усього року — в мінусах». «Отже, ми на одному зростанні споживання не потягнемо», — продовжує експерт. Він зауважує, що навіть МВФ уже перестав говорити про бюджетний дефіцит, а це — поганий знак. «Чи завжди монетарна акомодація (послаблення. — Авт.) — це погано?» — риторично запитує Литвицький і радить дослідникам звернути більше уваги на «зовнішній контур» (на ставлення до кризи, що наближається, за кордоном. — Авт.), де можна знайти відповіді на чимало питань.

Директор із економічних досліджень Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Шумило зауважує, що зараз у світі погіршують прогнози на 2012 і 2013 роки. «Стверджують, що останній буде кращим, але прогнози все-таки зменшують», — повторює експерт. Він погоджується з тим, що США й інші країни продовжуватимуть політику відносного послаблення своїх валют для поліпшення конкурентоспроможності своїх валют. «Це надзвичайно важливо, — наголошує Шумило, — для оцінки перспектив гривні». У той же час він зауважує, що у світі очікується зростання цін на енергоносії, які ми імпортуємо, і зниження цін, причому істотне, на метал, який ми експортуємо. Дослідник констатує, що в цих умовах більшість країн уже оголосили свій план дій боротьби з кризою. А чи є такий план у нас, запитує він.