Плата за зайвий комфорт

Українську систему оподаткування чекає солідне поповнення: Державна податкова адміністрація запропонувала для громадського обговорення розроблений нею проект закону «Про податок на нерухомість». Пропозиції та зауваження прийматимуться протягом місяця, проте вже зараз голова податкової Олександр Кіреєв чітко націлюється на прийняття закону та збирається цьому активно сприяти.

Законопроектом передбачається оподаткування земельних ділянок, будівель і споруд, які знаходяться у власності чи користуванні фізичних і юридичних осіб. Таким чином, платитимуть податок власники земельних ділянок, земельних паїв, житлових будинків, квартир, садових будиночків, дач, гаражів і споруд — матеріальних об’єктів, які потрапляють під визначення першої групи основних фондів. Оподатковуватимуть їх за ставкою 1% від бази оподаткування в рік. Під дію закону не потраплять нежитлові приміщення, які використовуються для утримання домашніх тварин і птиці, зберігання садового й іншого господарського інвентарю як льохи та для інших господарських цілей, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Щодо земельних ділянок — вводиться стягнення податку на самовільно зайняті земельні ділянки, який складатиме для громадян 20 податкових соціальних пільг, установлених згідно з законом «Про податок на прибутки фізичних осіб», для фізосіб-суб’єктів господарської діяльності — 100 податкових соціальних пільг, а для юридичних осіб — 1000 податкових соціальних пільг.

Усі ці зміни спрямовано на попередження ухилення від сплати податку на підставі відсутності документів на право власності чи користування земельними ділянками й державної реєстрації вказаних прав. І, як сподівається податкова, це значно скоротить випадки ухилення від сплати податку на прибутки фізичних осіб, оскільки слугуватиме мірилом реального, а не формально задекларованого прибутку громадянина.

Правда, вводити податок уже з наступного року податкова не збирається: як заявляє Кіреєв, це планують зробити через два-три роки. «Я думаю, що два- три роки — це шлях від громадського обговорення до прийняття та впровадження цього закону», — сказав він, додавши, що не повинно бути миттєвого введення оподаткування, коли ні громадяни, ні платники податків, ні самі податкові органи не готові до такого кроку. За його словами, в цей час на пострадянському просторі тільки Україна та Таджикистан не мають податку на нерухомість. Голова ДПАУ відзначив, що ще з 1994 року в законі «Про систему оподаткування» цей податок вже було передбачено. «Тобто 11 років фактично узаконений податок, із якого закон із правилами оподаткування не з’явився», — підкреслив Олександр Кіреєв, зазначивши, що люди, прізвища яких відомі на всю Європу, повинні платити податок за своє як виробниче, так і побутове майно. Тоді можна буде зняти податок на малий бізнес для тих підприємств, які роблять перші кроки, «але для цього необхідно створити спочатку джерела». Введення податку на майно буде одним із таких джерел надходжень до бюджету.

Голова ДПАУ вважає, що податковий тягар повинен бути перенесений на людей багатих, які володіють майном. Із ним повністю солідарна президент аналітичного центру «Академія» Олександра Кужель, яка заявила «Дню», що цей податок обов’язково треба вводити. Причому, на її думку, зараз найкращий для цього час, оскільки ще в 94-му році, коли його пропонував Віктор Пинзеник, розуміння нерухомості ще не сформувалося, й тоді було рано. Зараз же його треба серйозно виписати з фахівцями та визначити нормальний рівень прожиткової квадратури, який повинен залишитися не оподатковуваним податком. За все інше повинні платити. «Вже дуже давно багаті люди вкладають гроші не на депозитні рахунки, як мріє міністр фінансів, а в нерухомість. Сьогодні орендна плата однокімнатної квартири по Києву — 300—500 доларів, а квартири розкуповуються в момент проектування», — відзначила Кужель, продовживши, що це податок на багатство й середнього класу це не торкнеться.

Загалом, податкова так і планує. За словами Кіреєва, податкова зараз вводить норму, якою передбачає неоподаткування житлоплощі розміром до 200 квадратних метрів. Планка достатня для того, щоб середній клас не платив цей податок. Якщо ж так трапилося, що житловий будинок більший за метражем, то 200 м податком обкладатися не будуть, за все ж інше платити доведеться. Не оподатковуваний садовий будинок розраховується, виходячи з 80 кв. м загальної площі.

Проте, не встигши з’явитися, цей законопроект уже має своїх опонентів. Як заявив «Дню» заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності Віталій Хомутинник, ця ініціатива податкової передчасна й необґрунтована. «На сьогодні, — указав Хомутинник, — ринок нерухомості розвивається досить динамічно. Введення такого податку може істотно загальмувати його розвиток. У свою чергу, це позначиться на будівництві, яке сьогодні є сектором, де зафіксовано найбільшу динаміку росту». До того ж, народний депутат вважає, що проект на цьому етапі не відповідає українському законодавству, оскільки термін введення в дію проекту Закону прямо суперечить законодавству. Хомутинник закликає також пригадати про підготовлюваний проект про держіпотеку, питання якої законопроект про податок на нерухомість не передбачає. Соціальна сторона питання також викликає сумніви в депутата від регіонів. Він вважає, що сьогоднішня недовіра до валютного ринку цілком виправдовує вкладення грошей у нерухомість, і засуджувати за це людей аморально. До того ж, мільйони людей повинні будуть платити додаткові податки, що не відповідає заяві Президента й положенням Програми діяльності уряду відносно зниження податкового тиску.

Що стосується останнього, то податкова в принципі передбачила, що підприємства страждати не повинні. З метою стимулювання раціонального використання будівель і споруд юридичними особами та запобігання механізму штучної збитковості, в законопроекті пропонується зменшувати на суму сплаченого податку на нерухомість податок на прибуток. Проте, як це вийде на ділі, питання залишається відкритим. Можливо, передбачуючи бурхливу реакцію опонентів, податкова й вивісила проект на своєму сайті, щоб вислухати всі думки та не стати в черговий раз цап-відбувайлом.