Податок на «квадрат»

Сьогодні мало хто пам’ятає про введений після війни Сталіним податок на плодові дерева. Звісно, народові він не сподобався, й ніхто не збирався його платити. І стало чути на шостій частині суші сокири: люди рубали ні в чому не винні дерева. У результаті фрукти на базарах стали рідкістю, дуже зросли ціни. І перше, що зробив, коли прийшов на короткий час до влади Георгій Малєнков, — скасував податок на дерева. За це колгоспники, й не лише вони, його довго пам’ятали і хвалили.

ПЛАТИТИ МАЮТЬ УСІ

Як поведуться громадяни нашої країни, якщо Мінфіну вдасться втілити в життя свої наміри оподаткувати всю без винятку житлову нерухомість, включаючи навіть господарські споруди селян? І хто займе безпрограшну, з погляду електоральної підтримки, позицію «захисника» народу?

Нагадаємо, що Мінфін недавно оприлюднив свій проект нового Податкового кодексу. У ньому пропонується стягувати податок з усіх будинків і квартир, а також з промислових і складських об’єктів. За квартири загальною площею понад 300 квадратних метрів і житлові будинки, де більше 500 квадратних метрів, братимуть по 25 тисяч гривень за рік. Ставу податку на всі інші будинки й квартири визначатимуть органи місцевого самоврядування в межах від 0 до 3 відсотків від мінімальної заробітної плати за квадратний метр площі. Мінфін пропонує позбавити податкових пільг власників промислових об’єктів і складських приміщень. Для них ставка податку також зросте до 3% мінімальної заробітної плати за квадратний метр.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко передбачає, що уряд «не ризикне ухвалювати цей закон окремо, а включить його до проекту держбюджету на 2016 рік». Експерт зізначає, що згідно з оприлюдненими відомостям про цей податок (повністю проект доки не опублікований), якісь винятки з нього, скажімо для пенсіонерів і малозабезпечених, не передбачаються. Пільги отримають лише учасники бойових дій і бійці АТО. На думку експерта, «теоретично це має стимулювати українців продавати свою нерухомість і купувати меншу, і якась частина населення позбавлятиметься надлишку».

КВІТОЧКИ. ЯГІДКИ ПОПЕРЕДУ

«Не знаю, як це спрацює, — говорить Охріменко, — але така ідея є». Він звертає увагу, що податок на нерухомість рахуватимуть, виходячи з мінімальної заробітної плати, хоча в багатьох країнах, згідно з вимогою Євросоюзу, такий податок розраховується, виходячи з оціночної вартості. В Україні теж хотіли піти цим шляхом, але зупинила, як вважає Охріменко, трудомісткість щорічного перерахунку такого величезного масиву даних.

«Вирішили: це складно, давайте поки не чіпати, — зазначає Охріменко й прогнозує: — У майбутньому цей податок (0 — 3 або 0 — 5 відсотків) братимуть з кадастрової або оціночної вартості. Сума вийде досить-таки великою — значно більше, ніж зараз. У Мінфіні порахували — це рівно 40 мільярдів гривень». «Дійсно, податок на нерухомість у деяких країнах ЄС досить болісний, — говорить експерт. — Йдемо до Європи своїм шляхом. Тому що до зарізу потрібні гроші».

Олена Шуляк, глава ради Ukrainian Building Community говорить від імені будівельного співтовариства: «На мій погляд, Міністерство фінансів спробувало вирішити серйозне завдання. З одного боку, сьогодні гостро стоїть питання наповнення бюджету, а з другого — необхідно витримувати баланс справедливого оподаткування, щоб не постраждали малозабезпечені верстви населення». Але при цьому, судячи з усього, зазначає вона, «далеко не повною мірою залучали експертів будівельного ринку, щоб оцінити можливі негативні наслідки запровадження такого податку».

ПОБІЛЬШАЄ НЕДОБУДОВ

За оцінками фахівців, продовжує Шуляк, державний реєстр власності, що працює в Україні з 2013 року і є базою даних для нарахування податку на нерухомість, «заповнений на сьогодні не більш як на 40%, а деякі фахівці нашої галузі називають ще меншу цифру — не більш як 25%. Яким чином цей реєстр буде заповнений до запровадження податку, не зрозуміло, — засмучується експерт. Такого бачення, на її думку, немає ні у Мінфіну, ні у інших експертів.

Шуляк підкреслює, що 40% власників зведених житлових будинків прагнуть зараз, напередодні запровадження нового податку, не вводити свої будинки в експлуатацію. «Такі люди завжди знайдуть можливості й лазівки, щоб не платити підвищений податок на нерухомість», — констатує вона й переходить до проблем забудовників, які зараз продають квартири у новобудовах. До половини квартир у цих будинках не продано, й забудовник має оформляти право власності на себе й уже потім продавати ці квадратні метри. «Хто прийде до нас зі своїми інвестиціями при таких податках?» — ставить вона риторичне питання.

«Ми припускаємо, що є два способи розв’язання цієї проблеми забудовником, — говорить будівельник. — Перший — спробувати перекласти додаткове фінансове навантаження на покупця, другий — забудовник, як завжди, шукатиме якісь механізми, наприклад, не вводити житло в експлуатацію, поки не буде продано максимальну кількість квартир». У короткостроковій перспективі, прогнозує Шуляк цінову ситуацію на первинному ринку, ціни на квартири до 60 квадратів мають дещо знизитися.

ПОДАТКОВА РОДЗИНКА

«Багато сімей перед тим як плануватимуть розширення свого житла глибоко замисляться, тому що сьогодні Мінфін говорить про 3% від мінімальної зарплати, а як буде насправді, ніхто не знає. Можливо, податок незабаром прив’яжуть до оціночної вартості нерухомості», — припускає вона. «Ми нещодавно спілкувалися з керівниками ТСББ, — згадує Шуляк, — і вони побоюються, чи не вигадає Мінфін брати податок ще й зі спільної власності мешканців — коридорів, підвалів, горищ, кімнат для візків».

«Якщо сприймати буквально те, що написано в документі, розробленому Мінфіном, — коментує Охріменко побоювання, висловлені Шуляк, — то нежитлові приміщення в житловому будинку оподатковуються, як і житлові». «Як Мінфін розраховуватиме в цьому випадку податок — ділити на всіх порівну чи в пропорції до займаної житлової площі — не знаю, — говорить експерт. — Але вони дійсно хочуть, і в цьому родзинка цього законопроекту, розширити базу оподаткування за рахунок включення й нежитлових приміщень».

КВАДРАТИ, ЩО НЕ ПРАЦЮЮТЬ

Переключаючись на комерційну нерухомість, де зараз, в умовах кризи, дуже багато вільних площ, Шуляк посилається на Англію, де враховується річний обіг, тобто дохід, який підприємство отримує від здачі нерухомості в оренду. «Як бути з оподаткуванням тих метрів, що не дають ніякого доходу?» — запитує вона й розповідає про те, що такий податок забудовники справедливо вважають «податком на інвестицію». «Такі податки негативно сприйматимуться не лише суспільством і звичайними громадянами, а й представниками будівельної галузі». Шуляк закликає владу радитися в таких питаннях з будівельниками, вступати з ними в дискусії.

«Це один з наймолодших податків у нашій країні, — зазначає керівник комітету з правових питань Асоціації фахівців з нерухомості України Юрій Піта, — спочатку він позиціювався як податок на розкіш і багатство. І суспільство сприйняло цей податок. У результаті влада «кинула» народ, тому що згодом об’єкт оподаткування був змінений, збільшений, і суб’єктами оподаткування стали не лише так звані багаті й «розкішні» наші громадяни, а й звичайні люди».

КОРУПЦІЙНА СКЛАДОВА

«Цього року зібрана від податку на нерухомість сума перевершила очікування Мінфіну, — говорить Піта й запитує: — А куди пішли гроші від цього податку, де його результати? Хоча цільове призначення цих коштів, на думку багатьох експертів, — поліпшення житлових умов українців. Але поки це питання залишається відкритим».

«День» запитав у експертів, чи не вважають вони, що у сільській місцевості незабаром почнеться масове знесення таких споруд, як літні кухні, гаражі, туалети, сараї тощо. Шуляк порадила не квапитися зі знесенням, оскільки ці споруди можуть ще не скоро потрапити до держреєстру. Так само вважає й Піта, але зауважує, що просто знести, скажімо, сарай недостатньо — треба ще й зареєструвати цей факт. «Багато хто зноситиме лише на папері й вноситиме це до реєстру. Так виникає корупційна складова. Тому що від реєстратора багато чого залежатиме: перевірив чи повірив папірцю. На місце ніхто не виїжджатиме. Відповідні комісії просто складатимуть необхідні за законодавством акти. І площа для оподаткування буде скорочена. У нас такий народ, що завжди щось вигадає».