«Подушки для економічної безпеки немає»

Чи поліпшать соціальні ініціативи Президента життя українців? Зараз це питання широко обговорюється, й у дискусії на нього далеко не завжди виробляється позитивна відповідь. Але одна річ — академічне обговорення, в перебігу якого науковці немовби абстрагуються від власних проблем і оперують загальнодержавною статистикою і національними інтересами, й зовсім інша — особисті відчуття громадян. Наприклад, в інститутах Академії наук уряд дещо підвищив зарплату і навіть гроші на неї виділив. Зате комунальні платежі, електроенергія залишилися без покриття. І місцеве начальство було вимушене не лише зняти науковцям надбавки за ступені та звання, а й відправити їх, як кажуть, добровільно-примусово у відпустки своїм коштом. В одній з академічних установ на захист співробітників виступив профком. Але директор швидко приструнив активістів: мовляв, не хочете у відпустку — почнемо скорочення, й не забудьте потім повідомити, де ви змогли знайти роботу...

ФІСКАЛЬНА ДИЛЕМА ВИБОРЦЯ

Новому міністрові фінансів Юрію Колобову приписують крамольну в період підготовки до виборів фразу. Він нібито закликав підприємців і населення підготуватися до підвищення податків, оскільки без цього не вдасться виконати соціальні ініціативи Януковича. Тим часом у ЗМІ вже «полощуть» проект пакета податкових ініціатив Мінфіну, за допомогою якого бюджет планується поповнити на 7,4 мільярда гривень. І це не лише податок на розкіш. Експерти кажуть, що в основному навантаження ляже на споживача і, зрештою, навпаки, призведе до зниження надходжень до бюджету.

Але в Партії регіонів уже вважають, що соціальні ініціативи, ще не втілившись у життя, привели до зниження протестних настроїв у суспільстві. І пов’язують це зі зростанням довіри до влади. Що може бути небезпечніше за самообман? Проте заступник голови регіональної фракції в Раді — Вадим Колісниченко — говорить про «реальні паростки довіри в суспільстві до влади» і стверджує, що це є «свідченням того, що суспільство цю владу підтримуватиме».

Минулого тижня про рівень довіри до влади на вершині політичного передвиборчого циклу дискутували провідні економічні експерти. Як правило, ті, хто перебуває при владі, говорить директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко, «намагатимуться збільшити бюджетні витрати напередодні виборів». Це вплине, упевнений експерт, на рівень інфляції відразу після виборів. Але й опозиція, на його думку, використовує аналогічні аргументи. Для виборця це означає, що основа інфляції закладається владою, але в разі приходу туди нових сил їм також потрібно буде виконувати передвиборчі обіцянки. «Таким чином, формується подвійний інфляційний тиск, який називають фіскальною дилемою для виборця», — констатує Устенко. Він стверджує, що «макроекономічна політика трактується і владою, й опозицією передусім як засіб максимізації електоральної підтримки», оскільки виборці схильні судити про компетентність політиків саме за даними на момент виборів, оскільки вони не володіють інформацією про майбутні ризики і передвиборчі маніпуляції з бюджетом. Водночас Устенко зазначає, що проведені у Фонді дослідження засвідчили, що стійкий дефіцит держбюджету може погіршити шанс на переобрання чинних політиків, і, навпаки, політики, яким удалося домогтися стабілізації державних фінансів, мають більше шансів на переобрання. Експерт вважає небезпечним запускати ослаблення бюджетної політики напередодні виборів, оскільки виборець дуже чутливо сприймає інфляційні процеси.

ПЕРЕДДЕФОЛТНА ЯМА

Курс національної валюти в нашій країні, на думку Устенко, сприймається не як економічна, а як політична категорія, і тому також має велике значення для політиків з погляду мобілізації електорату. Напередодні виборів у нас, як правило, на ринок викидаються золотовалютні резерви Нацбанку, щоб стабілізувати, а то й зміцнити курс.

Після парламентських виборів 2012 року, зазначає експерт, настає період дворічного затишшя у виборчому процесі та можливість проводити потрібні, хоча й болючі економічні реформи. Але тут, на його думку, є приводи для занепокоєння. Подушки для економічної безпеки немає, а є розбалансовані передвиборчими обіцянками державні фінанси. В умовах нестабільних зовнішніх ринків капіталу, а також обмежених можливостей залучення фінансування значний структурний дефіцит в Україні може призвести до таких негативних наслідків, як витіснення приватних інвестицій, а також до накопичення короткострокового державного боргу і зростання вартості його обслуговування.

Дещо інакше сприймає «період затишшя» після виборів 2012 року директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин. На його думку, воно матиме вельми специфічний характер. Причини його занепокоєння: вже побудована боргова піраміда і піраміда, що будується, а також проблеми в енергетиці. Крім того, експерт не бачить, за рахунок чого може зрости експорт України та скоротитися імпорт; його непокоїть зниження золотовалютних резервів країни, а тому він передбачає девальваційний шок, який нам доведеться пережити.

Рівень ризиків 2012 — 2013 років не спадає, й, на думку Юрчишина, загальний висновок може полягати в тому, що цього, ані наступного року, по суті, нічого не зміниться, а якщо і зміниться, то не на краще. У цьому експерт посилається також на опитування Центру ім. Разумкова, яке показує, що в Україні економічна ситуація та її оцінки громадянами, як правило, погіршуються в період після виборів. Тут працює глибоке розчарування виборців у тому, за кого голосували. Експерт вбачає в економічній політиці України системні проблеми. Серед них головна — це борги, які вже перевищили рівень державних резервів і становлять 10 — 15% ВВП, внаслідок чого країна опиняється в «переддефолотній ямі». Не менш важлива й «імпортно-газова» складова. За словами Юрчишина, чиста вартість імпортованих енергоресурсів становить 14% ВВП України. А якщо ціни на нафту й надалі зростатимуть, то ця цифра може збільшитися до 17 — 19%. І де взяти ресурси, щоб покрити ці витрати?

ЧИ ВИВЕЗУТЬ «ЛІФТИ»?

«Я наобіцяю, але зроблю все, щоб не додержати слова, — характеризує передвиборчі підходи влади генеральний директор аналітичного центру «БЕСТ» Валерій Гладкий. Він називає податок на розкіш, який має намір ввести уряд, не податком на багатих, а податком на середній клас. Він передбачає, що в результаті влада втратить ще й голоси середнього класу. А чиї отримає? Експерт наголошує, що нинішня економічна політика дедалі більше набуває рис ручного розподілу обмежених ресурсів за допомогою незрозумілих критеріїв. Яким регіонам і яким секторам промисловості виділяються бюджетні гроші — незрозуміло, каже Гладкий. На його думку, найбільше бюджетних коштів піде в ті регіони, де менше підтримка влади, та в ті сектори, де можна заручитися підтримкою бізнесу. «Головна помилка в передвиборчій політиці влади — це орієнтація на швидкі перемоги, — говорить Гладкий і перераховує: — Податковий кодекс — не вийшло, Митний кодекс — не вийде, дозвільна система — не вийшло, земельна реформа — забуксувала». Спроби «розводу виборців» за допомогою цих проектів, вважає Гладкий, успіху не матимуть. Після виборів, припускає він, тарифи підвищаться на 50% і відразу ж буде покінчено з міфом про низьку інфляцію. Країні потрібна, на його думку, інша політика.

Чи не про неї говорив директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць? Він, щоправда, називав її «спробою розв’язати проблему нерівності, що існує в усьому світі», й вказував, що не знає, чим вона закінчиться. За його словами, ця політика полягає в тому, щоб перекласти певний вантаж проблем на «високодохідну верству населення», що має надмірну власність, розкіш і яка збагачується за рахунок неконтрольованого доступу до ресурсів країни і держави. «Це могло б абсолютно по-іншому розставити акценти», — натякнув Геєць на результат виборчої кампанії, що складається поки що не на користь влади, і сказав, що міг би навести й інші приклади. Один із них він усе ж позначив, повідомивши, що незабаром стане відомий новий пакет, який розширює соціальні ініціативи влади. «Він впливатиме на зайнятість, на прибутки і формуватиме певні «ліфти», які в нас дуже погано працюють. Це ще одна спроба, — повторив Геєць і зазначив: — Якщо вона буде реалізована в такому плані, як я її розумію, то вона матиме і передвиборчі, й післявиборчі наслідки».