Постачальник, посередник і продавець
Хто винен у ціновій напрузіАнтимонопольний комітет нещодавно запідозрив три найбільші українські торговельні мережі — Fozzy Group ( магазини «Сільпо», «Фора», «Дніпрянка», «БуміМаркет»), «Велика кишеня» та «Фуршет» — у змові. Але, згідно з законом, одних підозр недостатньо. «Виявилося, що продавати товар через ці магазини не просто. Потрібно підписати договір про обслуговування, заплатити за якісь маркетингові та консалтиногові послуги. Причому до виробників неоднаковий підхід, що недопустимо для підприємств, які займають монопольне становище. З одними постачальниками розраховуються за десять днів, з іншими протягом 15, з третіми — 30, 60 і навіть у деяких випадках 90 днів», — говорить голова антимонопольного відомства Олексій Костусєв, озвучуючи результати попередньої перевірки торговельної трійки.
Організатори торгівлі з цим не згодні. «Вся політика у відносинах між постачальником та мережею відбувається у межах ринкових правил гри. Що стосується маркетингових платежів, то вони направлені на просування продажу продукції у конкретній точці саме цього виробника. Тому розмови про якісь міфічні платежі — неправда», — коментуює «Дню» цінову ситуацію директор відділу маркетингу ЗАТ «Фуршет» Ігор Горборук.
Чи ж законні ці, такі нерівноправні, правила? На це запитання «Дня» відповідає голова Держкомпідприємництва Костянтин Ващенко: «Так само, як бізнес вимагає від держави рівних умов, так і держава повинна вимагати рівних умов для тих, хто у даному випадку співпрацює з тоговельними мережами».
«Навіть якщо і є такі членські внески, то, як правило, на тестовий період (подивитися чи продаватиметься товар чи ні.— Авт. ), жодних платежів ніхто з компаній не бере. А потім — це вже особисті домовленості мережі та постачальника. Якщо постачальник хоче отримати, наприклад, 8 чи 10% прилавкового місця, то мережа повинна якось себе застрахувати, надаючи такі великі площі», — пояснює «Дню» Горборук. Читачі, певно, вже зрозуміли, що «маркетингові» побори потім лягають на ціну продукції, яку всі ми купуємо в магазинах цих та інших мереж і роблять також і свій внесок до інфляційних процесів, що відбуваються в країні.
З’ясовував істинність причин цінового зростання на продовльчі товари й уряд. Мабуть, супермаркети також видалися йому підозрілими і він вирішив підписати з найбільшими супермаркетовими мережами меморандум, за яким торговельна надбавка на соціально важливі продукти не повинна перевищувати 10%.
Однак, на думку Ващенка, така поступка з боку ретейлу не означає колосальних втрат у мережах, бо більшість з них і без того встановлює на таку продукцію торговельну надбавку у межах 10—15%. Зробивши уряду приємно, продавці, безумовно, розраховували на взаємність. Вислухавши уточнююче запитання «Дня», що ж конкретно пообіцяв уряд, Горборук промовчав. Водночас Ващенко не виключає можливого елементу послаблення антимонопольного натиску, але офіційного підтвердження таким намірам не має.
Як варіант Кабмін може піти на поступки у питанні ліцензування. «Одна з ініціатив уряду — диференціювати плату за торгівлю алкогольними виробами. Сьогодні, що у сільському магазині, що у великій мережі, платять однакову вартісь ліцензії. У селищних магазинах це унеможливлює легальний продаж такої продукції, але ж потреба у ній не зменшується. Як наслідок, розгортається її тіньовий ринок», — розповідає Ващенко.
Тим часом в українців є ще одна продовольча альтернатива: базар. За словами директора «Житнього ринку» м. Києва Ірини Кравцової, вона на собі відчула монополію серед ринкових торговців — в основному перекупників. Коли ж на ринок приїздять безпосередні виробники зі значно дешевшою продукцією, то старожили просто не дають їм торгувати.
Для вирішення цієї проблеми пропонують різні варіанти. Але всі вони зводяться до одного: чим менше посередників — тим дешевше. За словами першого заступника голови Антимонопольного комітету Олександра Мельниченка, відомство не один рік виношує ідею подання до парламенту проекту закону «Про ціни перепродажу продовольчих товарів». «Ми пропонуємо встановити певну маржу або відсоток (10—12%), на який може підвищуватися ціна на соціальноважливі продукти аж до кінцевого споживача», — повідомив він у коментарі «Дню».