Потрібні ГРОЗи

Держава повернулася обличчям до вугільної галузі, а самі гірники нарешті повірили, що й вони, й їхнє вугілля ще комусь потрібні. Про це на прес- конференції в м. Макіївці (Донецька обл.) заявив генеральний директор держпідприємства «Макіїввугілля» Станіслав Толчин. За його словами, такого висновку можна дійти, виходячи з успіхів цілої низки вугільних підприємств, і зокрема ГП «Макіїввугілля». Лише з початку року трудовий колектив цього держпідприємства видобув понад встановлене завдання 100 тисяч тонн вугілля. Ще півтора року тому підприємство, за словами Толчина, було «в повному піку». Але якщо раніше середньодобовий видобуток становив лише три тисячi тонн вугілля на добу, то сьогодні він перевищує 10 тисяч тонн. А до кінця року підприємство збирається збільшити його щонайменше до 12 тисяч тонн.

Крім цього, одним з головних досягнень «Макіїввугілля», за словами С. Толчина, можна вважати підвищення заробітної плати: якщо ще 1,5 року тому гірники очисного забою (ГРОЗи) отримували зарплату в межах 1,5 тисячі гривень, то сьогодні їхній заробіток досягає 5 тисяч. «Замість їздити на якісь будівництва в Молдові, в Росії, без паспортів, за копійки, жити в якихось жахливих умовах, є величезний ринок робочої сили із заробітною платою понад тисячу доларів. І це не межа», — підкреслює Толчин, говорячи про соціальні перспективи гірників. На його думку, сьогодні необхідно зруйнувати стереотип усталених думок про шахтаря: про нього думають, як про працівника, змушеного працювати в «копанках» або напівзруйнованих шахтах, де жахливі умови праці. «Усе це не так. Шахти Макіївки розвиваються, вони мають серйозну перспективу на довгі десятиліття. Запасів вугілля в Макіївці — понад 200 мільйонів тонн. Їх вистачить років на сто, якщо взагалі нічого не робити й не розвивати галузь. Вугільна галузь — не депресивна, це галузь, яка мусить розвиватися. Крім вугілля, інших енергоносіїв у достатній кількості в нашій державі немає», — підкреслив керівник підприємства.

Головною умовою виконання планів і подальшого реформування галузі, на думку Толчина, є стабільність у державі: «Часто змінюється керівництво галузі, об’єднань, шахт. Для вугілля це жахливо. Я б попросив в уряду стабільності. Скрізь потрібен диференційований підхід — і до планування, й до фінансування, й до попиту, й до визначення планів», — упевнений Толчин. Диференційований підхід, на його думку, потрібен і в наданні підтримки вугільним підприємствам з держбюджету. Як зауважив гендиректор «Макіїввугілля», грамотна підтримка держави для будь-якого підприємства є настільки ж доброю, наскільки й підтримка ефективного власника, хоча загалом, на думку вуглярів, приватизація підприємств галузі має здійснюватися лише в разі, якщо знайдено успішного господаря й він дійсно готовий братися за цю справу. Як приклад Толчин наводить компанію СКМ, яка, на його думку, дуже успішно приватизувала підприємства «Павлоградвугілля» й «Краснодонвугілля». Хоча, з другого боку, перший заступник глави Незалежної профспілки гірників України Анатолій Акімочкін на прес-конференції в «Макіїввугіллі» місяць тому заявляв, що власники цих підприємств працюють неуспішно. У зв’язку з цим НПГУ наполягає на тому, що «держава ще не вичерпала всіх можливостей, аби навчити працювати вугільні підприємства».

Хоч би як там було, гірники Донбасу загалом налаштовані на позитивні зміни у вугільній промисловості й просять в уряду лише одного — залишити на колишньому рівні централізоване керівництво галуззю: «Ліквідація міністерства — це шлях до загибелі вугільної промисловості. Галузь працює в усій країні, її не можна прив’язувати лише до одного регіону», — вважає Толчин.

Крім того, за його словами, державі й вуглярам сьогодні слід спільно зайнятися залученням у галузь нових робітників, адже на підприємствах вугільної промисловості сьогодні існує величезний кадровий голод. «За час депресії у вугільній промисловості стався дуже серйозний відтік кадрових робітників. І на сьогоднішній день, на жаль, середній вік людей, які працюють у «Макіїввугіллі», — далеко за 40. У нас дійсно існує дефіцит кадрів», — підкреслює Толчин. За його словами, підприємство готове негайно взяти на роботу три тисячі людей — представників основних шахтарських професій (ГРОЗ і прохідники), й чим швидше станеться таке кадрове оновлення, тим краще буде для всієї вугільної промисловості, яка отримає нові можливості розвитку.