«Позитивні» клієнти можуть не турбуватися

За останні п’ять — шість років у наших громадян з’явилася нова звичка — жити в борг. Взяти автомобіль, комп’ютер, меблі чи ще якусь річ у кредит стало буденною справою для кожного третього українця. Однак цьогорічна статистика свідчить, що кредитний запал українців поступово сповільнюється. За підрахунками експертів, у кінці червня слід очікувати збільшення банківського кредитного портфелю лише на один відсоток, що в чотири рази менше за аналогічні показники минулого року. Скоротити об’єми споживчого кредитування намагається Нацбанк, для якого одне з головних завдань — зупинити інфляцію. А оскільки в «перегріві економіки» банківським установам належить не останнє місце (через швидке нарощування ними обсягів не забезпечених реальними грошима кредитів), то антиінфляційну пігулку виписали й їм.

Нею став нещодавно оприлюднений проект постанови Нацбанку про внесення змін у Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат із кредитних операцій банків. Якщо зміни затвердять, то до числа найкращих клієнтів (група А) банки зараховуватимуть тих, хто зможе сплатити первинний внесок у розмірі 20% від суми кредиту. Статус благонадійних (група Б) отримають громадяни, які зможуть викласти 15% від суми кредиту. Замикають коло бажаних для банкірів клієнти-середнячки (група В), які готові сплатити первинний внесок не менше 10% всієї суми. Кредити, видані клієнтам з нестабільним фінансовим становищем без первинного внеску, зараховуватимуть до числа «сумнівних» (група Г), а якщо кредит видано без застави, то йому присвоюватиметься статус «безнадійного» (група Д). З документу випливає, що банкам буде невигідно надавати споживчі кредити останніх двох груп, адже у разі їх видачі банку потрібно формувати під них резерви в обсязі 100% суми кредиту.

Такий нацбанківський крок не став сюрпризом для фінансистів. Питання в іншому, твердять вони: хто буде крайнім у цій ситуації. У першу чергу — це відіб’ється на діяльності банків, що спеціалізуються на видачі беззаставного кредитування населення. Нагадаємо, що саме завдяки наданню такого роду послуг, багатьом середнім банкам вдалося наростити свою клієнтську базу. У разі запровадження таких кредитних ініціатив у них залишається два виходи: або збільшувати відсоткові ставки зі споживчого кредитування або взагалі припиняти його. «З огляду на досить високу трудомісткість, деякі банки можуть обмежити мінімальний розмір кредиту, або зовсім перейти з споживкредитування на купівлю «чайників», — говорить заступник голови правління ЗАТ «Інвест-Кредит Банк» Андрій Пономарьов.

Про ще один варіант посилення кредитних вимог розповіла заступник голови правління — директор департаменту роздрібного бізнесу Індустріалбанку Маргарита Ладиженская: «Цей проект постанови НБУ є логічним наслідком ситуації, що склалася сьогодні на українському фінансовому ринку. У випадку вступу його в силу банки будуть змушені ґрунтовно переглянути свою діяльність у напрямку кредитування і прийняти рішення про жорсткіші вимоги для позичальників і про істотне підвищення процентних ставок зі споживчого кредитування». Простіше кажучи, всі ці процеси можуть негативно позначитися на обсягах кредитування, бо відсоток «позитивних» клієнтів, які можуть внести первинний внесок набагато менша, ніж тих, що розраховують на кредит без нього.

Сьогодні кредитні ставки для фізичних осіб у гривні становлять 23—24%, у доларах — 15—17%, і в євро — 16%. За різними експертними оцінками, до кінця року вони в середньому можуть збільшитися на 1—1,5%. Підтримує думку про зростання кредитних ставок керівник «Форекс клубу» Микола Івченко й додає, що вжиті Нацбанком антиінфляційні заходи, у тому числі й стерилізація грошової маси, призводить до зниження об’ємів виданих кредитів.

«Банки і без того скорочують кредитні програми для фізичних осіб: вже у травні загальний обсяг кредитування склав $250 мільйонів, тоді як ще на початку року в середньому по системі видавалося більш $1 мільярда. Додаткові обмеження НБУ тільки підвищать гривневі (у доларах кредитування скоротилося до мінімуму) ставки, хоча попит у найближчі півроку залишиться високим», — вважає аналітик інвестиційної компанії «Альфа Капітал Україна» Сергій Кульпинський. Разом з тим він переконує, що таке «рішення допоможе стабілізувати економічний цикл і уберегти економіку від надмірного перегріву».

Разом з мінусами банкіри бачать і плюси. Так, начальник керування ринковими й операційними ризиками VAB Банку Олександр Омельченко вважає, що банки змушені будуть поступово переорієнтуватися на видачу з найризикованішого (беззаставне кредитування) виду кредитування на менш ризикові. «Напевно, у такий спосіб регулятор спробує перенаправляти кредитні ресурси зі споживчого кредитного ринку на кредитування суб’єктів господарювання, що частково стримуватиме інфляцію в країні, оскільки кредити будуть видаватися переважно не споживачам, а виробникам товарів і послуг», — припускає банкір.