Правдиві та надумані ризики,

Юридична фірма «Василь Кисіль і партнери» склала список найбільш популярних міфів, пов’язаних із ризиками та перспективами України, яка менш ніж за місяць буде вже дійсним членом СОТ. За словами адвоката Наталі Мікольської, вдалося визначити шість найбільш популярних міфів, народжених некомпетентністю працівників ЗМІ, а також людей, які виступають коментаторами.

Найбільш популярною помилкою є те, що після вступу України до СОТ держави-члени організації автоматично скасовують антидемпінгові розслідування, ініційовані проти українських експортерів. Це міф, який не відповідає дійсності, вважають юристи, що спеціалізуються на міжнародному праві. За словами Мікольської, державам-членам СОТ ніхто не заборонить застосовувати проти інших держав, у тому числі й України, антидемпінгових заходів, передбачених відповідним європейським законодавством, зокрема Антидемпінговим кодексом. Плюс для вітчизняного виробника полягає в тому, що після вступу в СОТ, вони отримають можливість оскаржити антидемпінгові обмеження, якщо вони виявляться безпідставними й, що важливо, якщо українські виробники зможуть довести це. «Якщо держава порушить вимоги СОТ щодо здійснення таких розслідувань, тобто застосує їх у випадках, коли не буде підстав для їхнього застосування, в такому випадку українські підприємці зможуть через Міністерство економіки в спеціальному органі урегулювання суперечок СОТ захистити свої інтереси», — пояснила Мікольська.

Другий міф логічно витікає з першого — про те, що українські виробники отримають принципово нові можливості захисту своїх інтересів відповідно до процедури урегулювання торговельних суперечок у рамках СОТ. Мікольська наголошує, що, по-перше, до органів урегулювання суперечок відносно СОТ має право звертатися лише держава, а не підприємці. Крім того, така процедура є вельми складною, довготривалою та дорогою не лише для компаній, але і для держави. По-друге, за даними юридичної фірми «Василь Кисіль і партнери», з 270 суперечок, розглянутих починаючи з 2002 року лише 90 були ініційовані країнами, що розвиваються. «Це свідчить про те, що такі спори, згідно з практикою, ініціюють в основному великі та розвинені держави. Тобто говорити про таку перспективу для України, як необмеженої, досить складно», — пояснила юрист.

Ще один міф є дуже популярним як серед виробників, так і серед населення. Більш того, деяким вітчизняним компаніям- виробникам навіть на руку поширення такої помилки серед потенційних споживачів. Сутність міфу така, що після вступу до СОТ, України повністю відкриє вітчизняні ринки для зарубіжного імпорту, а вітчизняних виробників витіснить із ринку нерівна конкуренція. При цьому в Україну безперешкодно потраплятиме й неякісна імпортна продукція, від якої українського споживача ніщо не зможе захистити. За словами Мікольської, цей міф підтримується в тому числі самими вітчизняними виробниками, які просто не зацікавлені в посиленні своєї конкурентної позиції на внутрішньому вітчизняному ринку.

Разом із тим, Україна, як і інші члени СОТ, має весь набір механізмів для регулювання потоку імпорту відповідно до потреб держави та ситуації, що існує на внутрішньому ринку. «Україна може захистити свою економіку від надходження на український ринок необмеженої кількості імпортних товарів після вступу до СОТ. Є можливість застосовувати нетарифні заходи — встановлювати санітарні, фітосанітарні норми, встановлювати певні вимоги до якості продукції, технічні регламенти та стандарти до продукції, яка імпортується, і, таким чином, здійснювати їхнє регулювання. Угода в рамках СОТ не забороняє країнам застосовувати так звані обмежувальні заходи щодо імпорту, якщо він шкодить національній економіці. До них належать антидемпінгові заходи, спеціальні захисні та компенсаційні заходи», — говорить Мікольська.

Також не відповідає дійсності й твердження, що після приєднання до СОТ, для України будуть відкриті практично всі світові товарні ринки. Експерт нагадує, що все ж таки є нетарифні обмеження, згідно з якими держави можуть регулювати потік імпорту. «Але існують норми, згідно з якими іноземні товари не можуть постачатися на ринки країни на більш вигідних умовах, ніж товари місцевого виробника. Крім того, є нетарифні обмеження, до яких відносяться санітарні та фітосанітарні норми, технічні регламенти та стандарти, які країни, за необхідності, можуть підвищувати до певного рівня, для обмеження імпорту до своєї країни» — розповідає юрист. Так, згідно з останньою директивою ЄС щодо оцінки хімічних субстанцій товарів, що імпортуються, велика частина українського експорту може не пройти процедуру сертифікації і, відповідно, не буде допущена на світові ринки. Хоч доступ на ринки все ж стане ширшим: «Звичайно, українські виробники після вступу до СОТ отримають додаткові можливості для експорту своєї продукції», — стверджує Нікольська.

Немало шуму в пресі здійняло твердження, що в Україні буде на все імпортне мито. «Це також неправда, оскільки вступ в СОТ передбачає спрощення та мінімізацію системи мита при ввезенні товарів, — говорить юрист і пояснює: — Середня ставка митних зборів після вступу до СОТ становитиме 5% замість сьогоднішніх 6,51%. Це свідчить про те, що кардинальних змін у фіскальній політиці також не буде».

Середня арифметична ставка ввізного мита після всіх змін поменшає для продуктових товарів до 9% з нинішніх 14%, а для промислових — до 4% із існуючих 4,4%. Наталя Мікольська наголосила, що більшість тарифів і мита була змінена ще 2005 року, коли було внесено зміни до Закону про митний тариф, а значить, вітчизняні виробники мали досить часу, щоб пристосуватися до нових умов.

Зі вступом до СОТ Україну чекає справжня законодавча революція. Це — ще один міф. Мікольська називає його надуманим і неправдоподібним, оскільки більшість законів, необхідних для вступу України до СОТ, було прийнято в період із 2002 по 2007 роки і не справило істотного впливу на українське правове поле. Ще десять нових законів, що стосуються деяких змін до вже існуючих нормативних актів, будуть ухвалені цього року. «Так, дійсно було прийнято і змінено багато законодавчих актів, але внесені зміни та ухвалення або скасування яких-небудь законодавчих актів не означають повної зміни правового поля та правової системи. Ніде правове поле не може кардинально змінитися перед або безпосередньо після вступу до СОТ. Для цього потрібно набагато більше часу», — стверджує Мікольська.