Претенденти... у «Червону книгу» бізнесу

Минулий рік був оголошений ООН Міжнародним роком кооперативів. Україна приурочила до цієї події презентацію Стратегії соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село». Наголос у ній було зроблено на розвиток саме кооперативів. Понад дев’ять тисяч сільських і селищних голів, які взяли участь в опитуванні Мінагрополітики, проголосували за створення обслуговуючих кооперативів. Президент України Віктор Янукович раніше зазначав, що, доклавши максимальних зусиль до створення мережі сільгоспкооперативів, в Україні вдасться підвищити рівень життя в селах. Саме тому Уряд та інші органи влади повинні максимально сприяти соціально-економічному розвитку в сільській місцевості. А перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов зазначав, що одним з основних завдань держави на 2013 рік є стимулювання створення мережі сільгоспкооперативів, що дозволить не тільки економічно розвивати села, а й покращувати їхню соціальну інфраструктуру. Утім, останні, попри всі «старання» влади продовжують зникати. Чому?

Менш ніж 100 років тому (до революції 1917 року) в Україні в кооперативах було залучено до 60% сільського населення. Сьогодні — 0,3%. Деяке пожвавлення спостерігалося  2004 року. Ми мали на селі 1100 обслуговуючих кооперативів. Із 2005 року почався спад. Щоб якось їх підтримати в 2009 році була прийнята Державна економічна цільова програма підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. На цю програму виділялось 6,7 мільярда гривень. Але вже в 2011 році програма була скасована. Згідно зі статистикою на сьогодні їх залишилося близько 500. Реально працюють  200 — 250. Невигідно бути членом кооперативу: як тільки  об’єдналися в кооператив ви повинні сплачувати 35% податків з обороту. Краще торгувати самому на базарі. А якщо немає такої можливості, то згоджуйтесь на низькі ціни, які пропонує посередник. Або той же агрохолдинг. Голова Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич відзначив: «Щорічно наш виробник втрачає 52,5 млрд гривень, продаючи продукцію посередникам за низькими цінами». Індивідуальний виробник безсилий перед конкурентами на сучасних глобалізованих ринках. Скажімо, 4/5 сільськогосподарської продукції продається на сучасних ринках запакованою. У нас — максимум 20%. Чи може окремий виробник  організувати собі такий сервіс? Потрібно об’єднувати  зусилля. Сьогодні головне не виробити, а продати. А споживач чим далі, тим стає вередливішим і щодо якості, і щодо зовнішнього вигляду, і щодо ціни.   

Що заважає розвитку кооперативів в Україні сьогодні?  Об’єктивною причиною є відсутність довіри. Досить дефіцитна річ у нашій країні. А кооперативи — це «товариства на довірі». Поки люди не зможуть довіряти одне одному і тим, кого вони обирають, — кооперативи будуть радше виключенням, ніж правилом. Ще одна причина — відсутність звички жити за законом. Чому так склалося — це довга розмова, але це прикрий факт. Суб’єктивною причиною є відсутність зацікавленості влади у становленні кооперативів як форми самоорганізації і форми взаємодопомоги  населення.

•  У ФРАНЦІЇ 70% ВИНА ВИГОТОВЛЯЮТЬ У КООПЕРАТИВАХ. У ГОЛЛАНДІЇ — 75% КВІТІВ. У ШВЕЦІЇ — 85% МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ...

Тим часом у світі кооперативний рух як розвивався, так і розвивається. До прикладу, у Швеції кооператив  АРЛА ФУДС займає 85% ринку молочної продукції. В кооперативах виробляється до 2/3 харчових продуктів країни. Кооперативний союз Швеції  (два мільйони членів) крім торгівлі і виробництва займається банківською діяльністю, туризмом, освітою, має своїх 500 АЗС. Є навіть похоронні кооперативи.

У Франції і ФРН кооперативи об’єднують до 80% сільськогосподарських виробників. У Франції 70% вина виробляється у кооперативах. У Голландії — 75% квітів. У цілому, в Данії, Фінляндії, Голландії, Франції, Швеції до 50% виробництва харчової продукції зосереджено в кооперативах. В Європейському Союзі в 137 000 кооперативів працюють 108 млн чоловік. Через кооперативи реалізується до 90% товарної продукції аграрного сектору в Китаї та Японії. В Канаді кооперативи виробників зерна об’єднують 100 000 членів. Вони мають у своєму розпорядженні 800 елеваторів, свій флот, 200 млинів, 3 портових елеватори. Фермер, який не є членом кооперативу, не має доступу до державних фінансових ресурсів. Навіть в Африці вони відіграють помітну роль. У Танзанії вирощування бавовни і кофе сконцентровано в кооперативах. У Кенії їх доля у вирощуванні кофе становить 86 %. 56%  арахісу в Сенегалі також вирощується в кооперативах.

•  ФЕНОМЕН КООПЕРАТИВНОГО РУХУ В ЦАРСЬКІЙ РОСІЇ І ЯК ЙОГО ЗНИЩИЛИ БІЛЬШОВИКИ

І наостанок — трохи історії. Батьківщиною споживчих кооперативів уважається Англія, виробничих — Франція, збутових і кредитних — Німеччина. Але найбільшого поширення всі вони набули саме в Російській імперії. Бурхливий розвиток ринкової економіки в Російській імперії в кінці XIX століття вимагав пошуку найефективніших форм зв’язку між виробником і споживачем. Ними і стали кооперативи — «соціальне відкриття новітньої цивілізації». Спочатку це були найпростіші споживчі кооперативи, потім виробничі і кредитні.   Вже  1912 року 6730 кооперативів об’єднували понад один мільйон членів. На початок 1917 року, незважаючи на війну (а точніше, саме завдяки їй, коли необхідно було самоорганізовуватися для виживання),  їх було вже більш ніж 20 000 з 10 млн членів. Росія посіла перше місце в світі з їх розвитку. Крім основної діяльності кооперативи будували школи, лікарні, заводи і фабрики, створювали свої банки. Одне з кооперативних об’єднань у Сибіру практично монополізувало виробництво масла. Відкрило свої відділення в Лондоні і Берліні, на рівних конкуруючи з європейськими виробниками. Возило своїх членів, селян, в Данію і Англію для вивчення досвіду з ведення сільського господарства. Всілякі посередницькі контори, біржі змушені були банкрутувати.

У 1916 році 16 194 кооперативних об’єднання з більш ніж 10 млн членів мали загального капіталу на 784 млн карбованців (царських карбованців!).

Кооперативний рух активно підтримували місцеві органи влади — земства, Адже ці структури самостійно вирішували безліч місцевих проблем. Однак земства не втручались у внутрішню роботу кооперативів, зокрема й у розподіл прибутків.

Лютнева революція 1917 року ліквідувала багато перепон на шляху розвитку кооперативів. Війна, розруха змушували людей шукати форми самовиживання. Відбулося  стрімке зростання кількості кооперативів. На початок 1918 року вони об’єднували за деякими підрахунках до 16 млн членів. А якщо врахувати і членів їх сімей, то майже 80 млн людей залежали від діяльності кооперативів. А це — майже 50% населення тодішньої Росії. Їхні об’єднання, союзи почали активно втручатись у політику. 5 членів Тимчасового уряду були кооператорами.

Кооперативний рух був досить цікавим феноменом імператорської Росії. З одного боку — царизм, жандармерія, каторга. З другого боку — кооперативи як чудовий приклад самоорганізації населення у тяжкі часи. Царський уряд, не маючи змоги вирішувати первісні, елементарні потреби людей, як мінімум не заважав займатися цим кооперативам. Ініціатива знизу, якій не заважала влада, давала пристойні результати. Лев Толстой у листі до Вахана Тотоміанца  23 січня 1910 року писав: «...кооперативна діяльність — заснування кооперативів, участь у них — є єдиною громадською діяльністю, в якій у наш час може брати участь моральна, поважаюча себе людина... думаю, що в наш час це одна з найкращих справ, якій можуть посвятити себе молоді люди, які бажають служити народу, а їх так багато. Якби я був молодим, я б зайнявся цією справою...».

Але така форма самоорганізації населення, поза владою, суперечила політиці більшовиків. І класична форма кооперативів була ліквідована. Кооперативи за радянських часів — це вже державні утворення і повністю від неї і залежали. Ідеолог кооперативного руху  А. В. Чаянов, розстріляний у 1939 році, відзначав: «кооперативи і держава — це вода і вогонь, але якщо їх об’єднати, то із води і вогню виникне парова машина, спроможна зробити велику корисну роботу». Але радянська влада мала свої особливості, які не передбачали існування поряд з нею і незалежних від неї об’єднань. Корисної роботи не сталося. Колгоспи не змогли замінити кооперативи.