Про Китай, Президента і бюджет

Китай не дасть грошей Януковичу, у якого — «революція». З таким заголовком учора вийшла замітка на інтернет-ресурсі «Нова Україна». Посилаючись на власне джерело Espreso TV в Адміністрації Президента, видання пише, що «Пекін не довіряє українському керівництву і вважає його ненадійним партнером». Мовляв, саме тому низка документів про співпрацю у сфері енергетики, авіабудування, сільського господарства, гуманітарної співпраці була замінена єдиним суто формальним Договором про дружбу і співробітництво між Україною і Китаєм, який не містить конкретних зобов’язань сторін. А сам візит Президента України фактично звівся до церемоніалу.

Кореспондент «Дня», який нині перебуває в Китаї, в понеділок надіслав у редакцію фотокопію тексту Договору між Україною та Китаєм. Він і справді дуже «формальний». А от інші документи, які передбачались на підпис, справді становлять інтерес. Але на час виходу матеріалу в номер про те, чи будуть вони підписані, і чи в тій редакції, яка є в розпорядженні «Дня», було невідомо.

Про сигнали візиту глави держави до Піднебесної й наслідки такого співробітництва України і КНР «День» запитав у голови Комітету економістів України Андрія НОВАКА.

— Візит Віктора Федоровича до Китаю є сигналом для кого і сигналом про що? Що цей візит мав продемонструвати українцям?

— Я думаю, що візит нашого Президента до Китаю — це термінове відрядження, мета якого лише одна — позичити гроші, які Україні наразі дуже потрібні. Після непідписання Угоди про Асоціацію з ЄС не можна розраховувати ні на фінансову підтримку самого ЄС, ні на швидке продовження співпраці з МВФ, ні на прихід нових інвесторів.

Російська Федерація обіцяла Україні «золоті гори» лише задля того, щоб відмовити від підписання Угоди про асоціацію. А зараз, коли підписання не відбулося, РФ також не надаватиме жодної фінансової допомоги. Вона вже виконала своє політичне завдання. Тому зараз Віктор Янукович змушений їздити по всьому світу й шукати гроші. Наразі найреальніше отримати гроші можна від Китаю, який демонструє швидке економічне зростання і має дуже багато «зайвого» капіталу.

Потрібно позичити щонайменше п’ять мільярдів доларів, щоб, принаймні, закрити фінансовий рік — виплатити зарплати і пенсії та, можливо, навіть поповнити золотовалютні резерви. Звичайно, що п’ять мільярдів доларів зараз може допомогти, але коли говорити про перспективу на 2014 рік, то одразу зрозуміло, що цієї суми — не досить. Економіка України зараз на стадії падіння, і щоб її підняти хоч трохи, потрібно самій державі стимулювати свого виробника власними бюджетними ресурсами. А їх дуже мало. Тому потрібно шукати зовнішні вливання в економіку, щоб стимулювати і зростання промисловості, і надалі піднімати аграрний сектор, який цього року показав непоганий результат. Але головне — відновити хоча б незначне зростання у промисловості, яка наразі є збитковою в деяких сферах і тягне ВВП донизу. Тому візит до Китаю — суто фінансовий візит, з метою позичити гроші.

Але тут є одна проблема. Китай, як правило, надає товарні кредити — свою продукцію будь-якого характеру. Тому доволі складно буде нашому Президентові виторгувати в Китаю суто фінансові ресурси.

— Саме тому до Китаю відлетів і міністр АПК України?

— Щоб отримати гроші, потрібно продемонструвати, на що вони будуть витрачені, тому що будь-яка держава не може просити гроші просто для того, щоб наповнити свій бюджет. Тому делегація Президента повинна продемонструвати перспективні галузі економіки, в які можна вкладати гроші. На сьогодні найперспективнішим напрямком є аграрний сектор — за десять місяців цього року промисловість продемонструвала падіння на 5%, а аграрний комплекс — зростання на 10%. На тлі цих показників Президент разом із аграрним міністром Присяжнюком переконуватиме Китай у тому, що саме в аграрний сектор потрібно «вливати» гроші.

Я дуже сподіваюся на те, що Президентові все-таки вдасться повернутися з фінансовими ресурсами. Тому що насамперед потрібно виконувати соціальні статті нашого бюджету. Я думаю, що наразі Янукович має для цього хорошу аргументацію — напружена політична ситуація в країні. Він може представити її як кризовий момент, через який країні потрібно надати фінансову допомогу. Думаю, що, зважаючи на спільне комуністичне минуле — радянське і китайське, вдасться досягнути певних домовленостей, і Україна отримає певну фінансову допомогу.

— На вашу думку, чим для економіки України відгукнеться Євромайдан?

— Глобальних наслідків для промисловості не буде. Але є один момент, на який Євромайдан може негативно вплинути — це курс гривні. Я стурбований тим, щоб у ці гарячі політичні часи не відбулися спекуляції з боку наших банкірів або з боку російських. Адже сьогодні на нашому ринку присутні чотири великих російських банки, які разом займають понад 20% всього банківського ринку. І в разі відповідної команди з Кремля вони можуть спровокувати девальвацію гривні. Пряма небезпека Євромайдану — масштабні спекуляції з курсом гривні.

Також якщо акція ні до чого позитивного не приведе, то від розчарування люди можуть розпочати захищати свої гривневі доходи — міняти свої фінансові залишки на «тверді» валюти.