Про незадіяну важку «артилерію»...

Нові санкції у відповідь на продовження Росією ескалації воєнного конфлікту на Донбасі. Таким закликом відреагували керівники низки країн світу (США, Канада, ЄС) у відповідь на події в Маріуполі.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін розповів, що наразі Європа обговорює можливість розширення списку росіян, яким заборонять в’їзд, та доповнення переліку кампаній, на які поширюються економічні санкції. Деталі стануть відомі після сьогоднішнього позачергового засідання ради голови МЗС країн Євросоюзу, де обговорять українське питання. Але настрої рішучі. Так, одразу після розстрілу українців високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки Федеріка Могеріні пригрозила «невідворотними серйозними наслідками для РФ», а міністр закордонних справ головуючої в ЄС Латвії Едгар Рінкевічус попередив про «ще більшу ізоляцію і великі санкції».

Нагадаємо, що третій пакет економічних санкцій до Росії Захід запровадив 29 червня 2014 року. Зокрема, ЄС заборонив фінансування та торги облігаціями (з терміном обігу понад 30 днів та участь в організації випусків таких паперів) для «Роснефть», «Транснефть», «Газпром нафта»; ввів обмеження позик для Ощадбанку, ВТБ, «Газ промбанк», ВЕБ, Россельхозбанк; позбавив кредитування три найбільші російські оборонні концерни («Уралвагонзавод», «Оборонпром», «Об’єднана авіабудівна корпорація»), а ще дев’ятьом (з 12 вересня) — поставки європейських технологій подвійного призначення.

Встановлені обмеження діють. «По-перше, замість прогнозованого 2% росту ВВП на 2014 рік російська економіка де-факто перейшла у спад. По-друге, відбулося подвійне знецінення рубля. По-третє, за минулий рік з Росії вивели 150 мільйонів доларів інвестицій та капіталу. Це прямі наслідки запроваджених санкцій і падіння нафти у відповідь на агресію щодо України. Якщо їх розширять, то негативний вплив тільки зросте», — розповідає «Дню» голова «Комітету економістів України» Андрій Новак.

Робити вигляд, що нічого не відбувається російська влада вже теж не може. Ще до кінця січня 2015 року очікується вердикт агентства S&P і Moody’s і сподівання не дуже оптимістичні: найімовірніше відбудеться зниження кредитного рейтингу Росії до рівня «сміттєвого». Мовою фінансистів — це вирок російському бізнесу, бо ринки капіталів ще більше закриються. Через дію санкцій, згідно з індексом мільярдерів, який складає Bloomberg, 2014 року 21 російський олігарх втратив $61 мільярд, або чверть їхнього сукупного статку.

Що чекає далі, добре пояснив на Давоському економічному форумі російський бізнесмен Олег Дерипаска: «Бізнесу зараз не вдається залучати кошти ні всередині країни, ні за кордоном. Вони (кредитори) всі однакові. Вони дивляться на ризики, а Росія зараз перебуває під найбільшим ризиком. Центробанк заганяє російський бізнес на кладовище! Це саме якраз те, чого і ЦБ, і уряд домагаються».

До чого готуватися роз’яснив наближений до Путіна перший віце-прем’єр РФ Ігор Шувалов. За його словами, економічна ситуація в країні ускладнюватиметься, тому всім слід готуватися до «жорсткої посадки». Використовуючи цей термін, Шувалов зробив це, мабуть, не випадково. Словосполучення «жорстка посадка» з’явилося в лексиконі росіян 2008 року, коли влада оголосила технічний дефолт. В очікуванні кризи у Білокамяній в останні тижні виділили банкам один трлн рублів для збільшення капіталу. Але розраховувати на них можуть тільки 27 найбільших банків, тоді як у Росії їх трохи більше ніж 1000.

ЕНЕРГОСЕКТОР

Доки в РФ визначаються, як «захищатися», українські експерти цілком підтримують міжнародні заклики до посилення санкцій. Але закликають проаналізувати вже прийняті і не дублювати половинчастих мір.

Санкції діють, але не на повну, розповідає «Дню» президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. Чому так? Не задіяною лишається важка економічна «артилерія», як з боку ЄС, так і України. «Дії західних країн мають реактивний, а не превентивний, характер. Логіка Заходу така: якщо Росія вдасться до ескалації, то він розгляне можливість запровадження санкцій. Агресор використовує це і діє. Волноваха, Маріуполь — це логічний результат «нічогонероблення»... Якби не падіння цін на нафту, то ефект був би мінімальний», — переконаний він.

За словами Гончара, міжнародна протидія повинна починатися з включення під дію санкцій операцій з торгівлі енергоресурсами. Через позицію колишнього Єврокомісара Еттінгера цей пункт був вилучений з третього пакета, додав експерт. «Тобто 2/3 доходів бюджету РФ лишилися захищеними. Тож прийняті санкції тільки «муляють» Росії, але не створюють серйозного бар’єра», — пояснив Гончар. Крім того, додає він, Європа має далі скорочувати споживання російського газу, наприклад, на 5 — 10% щороку, переглянути діяльність наближених до Путіна олігархів, які торгують нафтою і газом у ЄС (Ковальчуків, Роттинбергів), та стягнути 50-мільярдну компенсацію у справі ЮКОСу. «Загальний обсяг торгівлі енергоресурсами між Росією та ЄС приносить 360 мільярдів доларів щороку», — пояснює президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». Тому ефективність кроків у цьому напрямі беззаперечна. Як варіант, продовжує він, можна вивчити створення спеціального рахунку для оплати спожитого ЄС російського газу, куди надходитиме оплата, але гроші відправлятимуть Росії із затримкою на 90 днів або тільки після того, як вона прибере свої руки від Донбасу і Криму. Паралельно тиснутиме на економіку РФ збереження низьких цін на нафту. А це буде, переконаний Гончар, адже новий король Саудівської Аравії підтвердив зростання обсягів видобування нафти.

SWIFT

У міжнародному арсеналі є ще один крайній захід — виключення російських банків від SWIFT. Це міжнародна систему для проведення як внутрішніх операцій, так і для перерахунків за кордон. Це ускладнить отримання нафто- і газодоларів. На думку Новака, Росія все робитиме, щоби цього не допустити, зокрема йтиме на компроміс з Україною. Адже  російські банки не можуть зараз отримувати на світовому ринку капіталів дешеві кредити,  як раніше, під 1,5% — 3% річних. А їм та компаніям треба повертати борги.

За оцінками фінансиста Еріка Наймана, йдеться про 100 мільярдів доларів на 2015 рік. Джерел для їх залучення обмаль. Золотовалютні резерви  російського  Центробанку станом на 16 січня скоротилися майже на 7 мільярдів доларів і становили $379,4 мільярда, спустившись до найнижчого рівня із 13 березня 2009 року. «Центробанк уже витратив із золотовалютних резервів 120 мільярдів доларів на перекредитування банків, компаній і підтримку рубля», — пояснює Новак. Окремі банки отримають гроші від російського Центробанку, а решта — під ударом.

При збереженні ціни на нафту 45 — 50 доларів за барель Росії не уникнути масштабної банківської кризи, вже попередив голова Ощадбанку Герман Греф. «Те, що ми сьогодні бачимо, — це горизонт від півроку до року. Чи може ціна на нафту протриматися понад рік низькою? Відповідь: може...» — говорить він. 

Серед інших стримуючих заходів для Росії експерти називають торговельні обмеження, зокрема й виключення з економічних організацій, бойкот російських товарів, квотування поставки металургійної та аграрної продукції.

ПОСИЛЮВАТИ  ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Разом з тим Україна має переглянути свій набір санкцій, додають експерти. Очевидно, що наші санкції обмежені, бо в загально торговельній структурі Росії наша торговельна частка не значна. Але з точки зору «морального поведінки», додає  Новак, українська влада повинна довести, що готова бути жорсткою. Поки що найбільше на Росію подіяло зменшення закупівлі газу, що вдарило по «Газпрому». Сукупно, за оцінками Новака,  2014 року експортно-імпортні операції між РФ та Україною зменшилися з 25% до 15%. Це добре ще й тому, пояснює він, бо зменшується залежність від негативних економічних наслідків через  запроваджені санкції. Тому треба і далі посилювати енергетичну незалежність за рахунок інших країн. Поки що це вдається важко, підсумовує голова «Комітету українських економістів», бо РФ окупувала ті частини української території, з яких поставлялися найбільші поставки вугілля та електроенергії.

ЧИ БУДЕ ТРЕТІЙ  ПАКЕТ САНКЦІЙ  ПРОТИ РФ?

Відповідь сьогодні кується в ЄС. Адже саме єврозона тримає в руках основний важіль санкцій — енергетичний. Втім, думки єврочиновників щодо цього поки що полярні. Це найбільш очевидно із розстановки сил в німецькому уряді. Із одного боку, пояснює Гончар, дуже змінилася позиція і риторика німецького канцлера Ангели Меркель, яка засуджує дії РФ. Утім, в уряді їй відверто опонує з проросійською політикою віце-канцлер Зігмар Габріель та керівник німецького зовнішньоекономічного відомства Франк-Вальтер Штайнмайер. Отже, консенсусу немає. На думку Новака, цей консенсус може з’явитися, коли оприлюднять результати розслідування терактів у Франції та збитого малазійського «Боїнга».