Про що мовчать рудники,
або Нові схеми «менеджменту»Центральний гірничо-збагачувальний комбінат, власники якого восени минулого року, попри відчайдушний опір тепер уже екс-менеджменту підприємства, провели загальні збори, знову потрапив на стрічки інформагентств.
Як повідомлялося, акціонери ВАТ «ЦГЗК» 28 жовтня 2003 р. обрали головою наглядової ради заступника міністра промислової політики, голову наглядової ради ДАК «Укррудпром» Анатолія Федяєва, гендиректором підприємства — Олександра Вілкула. Право ведення реєстру передали іншому реєстратору — ТОВ «ОКНАД» (Київ), тоді як раніше реєстратором був ПриватБанк (Дніпропетровськ). Пізніше Ворошиловський районний суд м. Донецька підтвердив, що загальні збори Центрального ГЗКа скликали і провели на законних підставах; рішення з усіх питань порядку денного прийняли відповідно до компетенції зборів, і вони обов’язкові до виконання всіма акціонерами. Рішення суду, як повідомило агентство Інтерфакс-Україна, набуло чинності наприкінці минулого року.
Нагадаємо, що контрольний пакет акцій ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» належить держкомпанії «Укррудпром» (50%+1 акція). Власником майже 38% ЦГЗКа є найбільша українська керуюча компанія ЗАТ «Систем Кепітал Менеджмент» (Донецьк).
Цього тижня стало відомо, що стурбованість акціонерів Центрального ГЗКа станом своєї власності (через що, головним чином, минулого року і проводили позачергові загальні збори) не просто підтвердилися — дійсність перевершила найгірші побоювання.
Стали, зокрема, відомі скандальні подробиці «особливих відносин», які виникли свого часу між колишнім реєстратором ЦГЗКа та колишнім керівництвом підприємства.
Як виявилося з повідомлень інформагентств, зокрема агентства «Українські новини», 30 червня 1999 року Центральний ГЗК узяв кредит у ПриватБанку на суму $5,9 млн. Більше ніж через три роки, 1 та 23 жовтня 2003 р., колишній менеджмент комбінату уклав із банком дві додаткові угоди до цього кредитного договору. Зокрема, про збільшення відсоткової ставки більш ніж утричі — з 29% до 99%, причому з часу видачі кредиту.
В інтерв’ю львівській газеті «Поступ» (від 10.01.2004 р.) представник ПриватБанку, який побажав залишитися неназваним, охарактеризував ситуацію, за якої клієнт погоджується на збільшення відсоткової ставки з кредиту, абсолютно нелогічною, оскільки це несе для нього (клієнта) додаткові виплати. Такі випадки, відзначив співробітник банку, взагалі рідкість. А загалом зміна кредитної ставки залежить від ситуації на ринку, проте, з його слів, банк може лише пропонувати клієнту змінити її, підписавши для цього додаткову угоду. Якщо клієнт не погоджується, то ставку залишають без змін до кінця терміну дії кредиту. На закінчення співрозмовник газети додав, що минулого року ставки тільки зменшувалися, і клієнти охоче цим користувалися... Залишається тільки здогадуватися, як банку вдалося вмовити колишнє керівництво Центрального ГЗКа…
Утім, підписанням дивних кредитних угод фінансова діяльність екс-менеджменту комбінату не обмежилася. Як повідомляє Інтерфакс- Україна, колишнє керівництво ЦГЗКа 26 серпня минулого року видало 10 векселів на загальну суму 27,5 млн. грн. у рахунок погашення пені та штрафних санкцій. Нинішні юристи комбінату вважають, що дані боргові зобов’язання були спірні з правового погляду. Проте колишнє керівництво підприємства комбінату 24 вересня 2003 року в повному обсязі сплатило векселі, пред’явлені… футбольним клубом «Дніпро 96».
На сьогодні правоохоронні органи Дніпропетровської області — УВС області та прокуратура Кривого Рогу — порушили відразу кілька кримінальних справ, пов’язаних із діяльністю колишнього керівництва Центрального гірничо-збагачувального комбінату.
Як уточнив в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна прокурор Кривого Рогу Василь Кравець, 26 грудня минулого року прокуратура міста порушила кримінальну справу за ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу України. «Туди ввійшли і кредит ПриватБанку, і футбольний клуб — все об’єднали в одну справу», — сказав прокурор. В інтерв’ю агентству «Українські новини» представник прокуратури уточнив, що йдеться про суму понад 80 млн. гривень. Як відзначають «Українські новини», ст. 364 ч. 2 КК «Зловживання владою або службовим становищем» передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 8 років.
Прокуратура також підозрює колишніх посадових осіб Центрального ГЗКа у розкраданні майна підприємства та незаконній реалізації майна, що знаходиться на балансі ЦГЗКа, але належить Фонду державного майна. Як повідомляють «Українські новини», йдеться про будівлі об’єктів соцкультпобуту на суму близько 28 млн. гривень.
Проте дізнатися про всі «ноу- хау» колишнього управління комбінатом навряд чи вдасться. Як уже писав «День», згідно з актом, складеним колишнім керівництвом за три дні до власного звільнення, 25 жовтня минулого року частина документів комбінату була затоплена через аварію в системі опалювання. Папери одразу знищили «як такі, що становлять загрозу зараження грибком архіву загалом». Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в слідчому управлінні УВС Дніпропетровської області, наприкінці 2003 року порушено кримінальну справу за фактом знищення документів посадовими особами на ВАТ «ЦГЗК» за ознаками ст. 357 ч. 2 КК. Резонно припустити, що восени минулого року у вогні опинилися документи, які могли б пролити світло на такі подробиці, що позбавлення волі до 3-х років або штраф у розмірі 70 неоподатковуваних «мінімумів» (належні за згаданою статтею за знищення документів) здалися б ініціаторам «дезінфекційних» заходів просто несерйозними…
