Про ціну — ринкову і політичну

Україна продовжує непрості переговори щодо газу з Росією. І схоже, що зміна тону дискусії завдяки чітким аргументам української сторони принесе позитивні плоди. Так, голова правління «Газпрому» Олексій Міллер заявив про готовність у газовому діалозі діяти в цивілізованих рамках. Проте український уряд уже не розраховує тільки на «цивілізаційний» компонент, але активно шукає інші механізми посилення енергетичної незалежності країни. Зокрема, йдеться про альтернативні джерела енергії й спорудження терміналу з прийому скрапленого газу на узбережжі Чорного моря, так званого LNG-термінала. Причому довкола останнього з’явилося багато розмов — мовляв, якщо Росія й Україна домовляться, то ніякого наземного термінала не буде. Максимум Україна купить плаваючий завод із регазації скрапленого газу. Про перспективи реалізації одного з найголовніших варіантів забезпечення енергетичної незалежності країни, а також про успіхи в реалізації інших нацпроектів «Дню» розповів голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів.

— Рік тому, під час презентації інвестиційної реформи, глава держави доручив вам протестувати міністрів та голів облдержадміністрацій на предмет спроможності реалізувати інвестиційну реформу. То як: чиновники вже склали тести та чи будуть за їхніми підсумками кадрові рішення?

— Доручення Президента — визначити індекс інвестиційної привабливості кожного регіону України. Тому ми не брали на себе сміливість давати оцінку адміністраціям, а звернулися до експертів з міжнародних структур з проханням допомогти у визначенні цього індексу. Індекс інвестиційної привабливості регіонів уже готовий. За підсумками 2008—2011 років найбільш інвестиційно привабливими регіонами України виявилися Дніпропетровська, Луганська, Запорізька області, м. Київ, Полтавська, Донецька, Харківська, Львівська, Київська, Миколаївська області. Це оцінка 600 бізнесменів та більше 70-ти експертів у всіх регіонах України.

— З «відмінниками» зрозуміло, їх завжди простіше називати. А хто опинився в кінці цього списку?

— На останньому місці Чернівецька, далі м. Севастополь, Херсонська, Сумська області. Але це не показник того, що в такому інвестиційному рейтингу винні нинішні керівники облдержадміністрацій, бо індекс формувався за підсумками останніх чотирьох років. Зараз губернатор тієї ж Сумської області за рік залучив близько 140 мільйонів доларів.

«2012-го КОЖНА ОБЛАСТЬ МАЄ ПРОВЕСТИ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОРУМ»

— Ви просто склали цей список, аби розуміти ситуацію в регіонах, чи будуть рекомендації — як виправлятися «двієчникам»?

— До початку літа регіони мають створити свої детальні інвестиційні мапи. Зараз Агентство почало підписувати з кожною областю угоду про співпрацю в залученні інвестицій. У цій угоді місцева адміністрація подає перелік інвестиційних проектів, які визначає пріоритетними і гарантує їм всебічну підтримку у втіленні (за принципом, який зараз діє в національних проектах). Паралельно в областях відкриваються регіональні підрозділи нашого Агентства, які підпорядковуватимуться нам та облдержадміністрації. І вони надаватимуть юридичну та експертну допомогу при підготовці таких проектів. Такі угоди вже підписано з Харківською та Закарпатською облдержадміністрацією. Через кілька тижнів будуть долучені Чернівецька, Івано-Франківська області та Автономна Республіка Крим. Також кожна область у 2012 році повинна провести свій інвестиційний форум, на якому має представити інвестиційні проекти і продемонструвати свій потенціал. Також облдержадміністрації мають довести до кожного, що інвестор — не ворог, який приходить обікрасти людей. Адже сьогодні ще побутує таке сприйняття іноземних інвесторів.

— У реалізації національних проектів інвестори мають державні гарантії та підтримку Президента. В регіонах вони стикаються з великою бюрократією та ще більшими корупційними апетитами чиновників. Які гарантії стануть запорукою успішної підприємницької діяльності на регіональному рівні?

— Вищезгадані інвестиційні угоди та регіональні центри створять прозору систему адміністрування проектів та гарантують якісну допомогу в підготовці таких проектів. Адже сьогодні поруч з проблемою бюрократії та корупцією гостро стоїть проблема дефіциту якісних інвестиційних проектів у регіонах. Ідей вистачає, але підготовлених за міжнародними стандартами регіональних проектів немає. Якби ви поставили за мету зібрати 50 таких якісних проектів, ви їх не знайшли б.

— Як ви ставитесь до реанімації Держкомпідприємництва?

— За логікою такий державний орган обов’язково має бути, аби підприємці зверталися до нього за допомогою та підтримкою. Якщо питання: чи потрібний він у такому вигляді та з такою ефективністю, як він працював останнім часом, то відповідь — не потрібний.

— Розкажіть про підсумки візиту глави держави до Туреччини: про що вдалося домовитися в питанні будівництва LNG-термінала?

— Майже щодня в двосторонньому режимі обговорюються і погоджуються можливі варіанти співпраці. Є прогрес у питанні LNG-термінала. Можливо, навіть буде рішення, яке суттєво покращить попередні проектні потужності цього термінала.

— Це ви про участь турків в консорціумі зі спорудження терміналу та розширення в такому разі пропускної спроможності в обмін на згоду Туреччини пустити через Босфорську протоку більше танкерів зі скрапленим газом?

— Без коментарів.

— А розглядається такий варіант співпраці, коли Україна під час транзиту російського газу до Туреччини (за згодою з останньою) відбиратиме той обсяг газу, який не використовується останньою?

— Я можу коментувати тільки те, що відбулося.

— А як оцінюєте включення в стратегію енергетичної відв’язки України від Росії закупівлю скрапленого газу з Європи, який продається на спотовому ринку?

— Газовий ринок диверсифікується під впливом багатьох факторів. Наприклад, вже немає єдиного монопольного постачальника трубного газу, яким завжди був «Газпром». Посилює свої позиції на ринку (в тому числі й Європи) і скраплений газ. Сьогодні саме сланцевий газ створює альтернативу для будь-якої країни. І Україна має високі шанси скористатися цією альтернативою. Інше питання — чи скористається.

«ДЕРЖАВА МАЄ БУТИ МІНОРИТАРНИМ УЧАСНИКОМ, А ПРОЕКТ LNG РЕАЛІЗОВУВАТИМЕ КОНСОРЦІУМ ІНВЕСТОРІВ»

— Повернімось до LNG-термінала. Прототип українського термінала сьогодні створюється у Польщі. Цікаво, що його будівельна фаза почалася тільки влітку 2010 року і, за оцінками поляків, завершиться не раніше 2014 року. Тобто потрібно, як мінімум, 4 роки на будівництво. Україна і близько не підійшла до будівельної фази, бо ТЕО не готове, відсутня експертна оцінка впливу будівництва на середовище, але лунають заяви прийняти перший танкер зі скрапленим газом у 2013—2014 роках. Чи не надто оптимістично? З урахуванням польського досвіду впровадження проекту, яка дата є реалістичною для введення в експлуатацію українського LNG-термінала? Коли буде готове ТЕО?

— 31 січня отримаємо і презентуємо результати ТЕО з будівництва термінала. Через місяць потому будуть названі компанії, які будуватимуть термінал. А стосовно часу прийому перших танкерів скажу, що це заплановано на кінець 2014 — початок 2015 років.

— Хто реально зацікавився взяти участь в акціонерному капіталі LNG-термінала? Чи досягнуто домовленості з постачальниками газу? Адже початку будівництва у Польщі передувало саме досягнення підписання відповідного зобов’язуючого меморандуму з катарською компанією «КатарГЕС»?

— Сьогодні зацікавленість до проекту виявили 20 міжнародних компаній. На початку весни (через місяць після оголошення ТЕО) будуть відібрані учасники будівництва. Загальна ідея цього проекту лишається незмінною — держава має бути міноритарним учасником (25%), а сам проект реалізовуватиме консорціум інвесторів, до якого увійдуть компанії власники ресурсу (Азербайджан), транзитери (Туреччина) та міжнародні європейські компанії зі збуту енергоресурсів. Найбільш прийнятний варіант майбутнього консорціуму — не менше п’яти великих компаній, які будуватимуть термінал.

Наші потенційні партнери, з якими ми можемо вести розмову про постачання, це ті країни, де відбувається видобування газу та його скраплення. Це країни Близького Сходу та Північна Америка.

— Тож в такому разі Держінвестпроекту доведеться дещо змінити свій профіль і зайнятися пошуком інвесторів назовні для цього проекту?

— Не виключено, що така робота Агентства буде стосуватися енергетичної сфери.

— Як вважаєте, чому, озвучуючи аргументи в газових перемовинах з Росією, українська влада не згадала про LNG-термінал? Чи означає це, що в разі домовленості з «Газпромом» про здешевлення газу реалізація проекту припиниться?

— Чому не звучало — це питання до переговірників. На мій погляд, не залежно від домовленостей з Росією проект LNG-термінал треба реалізовувати. Якщо буде альтернатива шляхів поставок газу, то газової гегемонії не буде. За 20 років вже всі зрозуміли, наївних не лишилося, що незалежно від стосунків між Україною та Росією тема газу раз на рік завжди підіймалася. Негативних тональностей в газовій розмові не буде за умов ринкової, а не політичної ціни. А політична ціна буде, допоки існуватиме одне джерело поставок газу.

«ЦЬОГО РОКУ В УКРАЇНУ НАДІЙДЕ 10 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ, З ЯКИХ ТРЕТЯ ЧАСТИНА — В НАЦІОНАЛЬНІ ПРОЕКТИ»

— На яку суму розраховуєте підписати контрактів у найближчий час і що це за проекти?

— До весни матимемо угоду по «Чистому місту», очистці води, інфраструктурних об’єктах (окружна дорога та Подільський міст). Загалом очікую, що в 2012 році в Україну надійде 10 мільярдів доларів, з яких третя частина (3,5 мільярда доларів) — в національні проекти.

— Як просувається робота з «Відкритим світом»: які перспективи в українських школярів вчитися з допомогою новітніх технологій?

— Вже почалася робота над створенням контенту для такого навчання. Тиждень тому розпочався пілот проекту, який включив 704 школи. Понад 14 тисяч учнів та 5 тисяч учителів почали випробовувати електронні уроки. Паралельно п’ять компаній працює над розробкою «електронного вчителя» (нетбука). Яка компанія буде розробляти нетбук, стане відомо після конкурсу, який запланований через місяць. Сподіваємося завершити цю роботу до початку осені. І найголовніше — швидкість впровадження всього цього проекту залежатиме від отримання Державним агентством ліцензії на створення 4g-мережі. Сподіваємося, вкластися до кінця 2012 року. Перші пілотні проекти в кількох містах (із застосуванням нетбуків) стартують восени цього року.

— Експерти кажуть, що деякі з проектів просто не окупляться і висітимуть каменем на бюджеті. Наприклад, «Повітряний експрес». Мовляв, пасажиропотік у цьому напрямку слабкий, і китайці погодилися на участь в цьому тільки через гарантії держави...

— Термін окупності проекту 25 років, у найгіршому випадку 27 років. Сьогодні пасажиропотік в Борисполі становить 30 тисяч на добу — тобто він зріс на 20% за 2011 рік. І він продовжує зростати. Тож проект не буде збитковим.

— Наближаються парламентські вибори. Ви вже визначилися: йтимете в депутати, наприклад, від Партії регіонів?

— Я не планував іти до парламенту від жодної партії. Зараз моїми головними планами є втілення національних проектів.