«Прибирання» ринку

Серед тем, які порушує під час свого нинішнього візиту до США прем'єр-міністр України Віктор Янукович, важливе місце відводиться реалізації проекту нафтопроводу Одеса — Броди. Напередодні цього візиту його учасник, екс-міністр закордонних справ і нинішній радник прем'єра Костянтин Грищенко пояснював: «Ми вестимемо розмову й із тим, хто може допомогти реалізувати цей проект на рівні серйозного, транснаціонального, можливо, проекту». На думку Грищенка, Україні необхідне розуміння того, як використовуватиметься нафта, яку планується постачати цим нафтопроводом. Крім того, за його словами, Україна зацікавлена у кращому розумінні того, які необхідні кроки планують США для стабілізації цін на нафту.

Останнє питання, очевидно, хвилює український уряд у короткостроковій перспективі більше за все, оскільки його виживання значною мірою обумовлене інфляційними тенденціями, які є зараз однією з найбільших загроз для України.

Пошук відповідних резервів, що захищатимуть країну від цієї загрози, відбувається зараз на всіх напрямах, але найбільш перспективним в уряді, мабуть, вважають нафтовий.

Міністерство палива та енергетики України спільно з Мінагропромом мають намір запропонувати уряду найближчим часом проект виробництва біоетанолу з цукру.

Міністр палива та енергетики України Юрій Бойко в інтерв'ю одному з тижневиків заявив: «Ми маємо гарну сировинну базу для виробництва біодизеля — вирощування рапсу. І цукор, який вирощують у нас, цілком може бути використаний для виробництва біоетанолу. Найближчим часом ми підготуємо відповідну пропозицію уряду, щоб почати реалізацію цього проекту».

За словами міністра, перспективним для України також є виробництво синтетичної нафти з вугілля з використанням німецької технології.

Раніше повідомлялося, що до 2008 року в Новій Каховці ЗАТ «Фрідом Фарм Інтернешнл» збирається побудувати завод з виробництва біоетанолу з сої.

Заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан заявляв також, що уряд України пропонує використовувати виключно для виробництва біоетанолу цукор-сирець, що ввозиться в країну згідно з квотою. Ця норма закріплена в прийнятому 30 листопада Законі «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» й діятиме протягом перехідного періоду — протягом восьми років після вступу України до СОТ.

«Етанолні» добавки, безумовно, річ хороша, але чи зроблять вони погоду на нафтовому ринку? Знаючи відповідь, український прем'єр напередодні поїздки до США побував із бліц-візитом у Москві, де, за його словами, отримав «позитивний сигнал щодо збільшення обсягів прокачування нафти в Україну на цей і наступний роки». Прем'єр наголосив, що це дозволить збільшити обсяги переробки нафти на українських нафтопереробних заводах.

Це — головний козир уряду в переговорах з нафтотрейдерами, яких умовили зробити різке зниження цін на нафтопродукти. Воно розпочалося ще в серпні внаслідок домовленостей із гравцями нафтового ринку. Зниження нафтових цін уряд збирається перенести на всі товари, при виготовленні й транспортуванні яких використовуються нафтопродукти. Мета — не дати інфляції переступити критичну межу в 10%. Але, як виявилося, низькі ціни в ринковій економіці частіше за все адекватні якості продукту. Відповідну думку висловив директор з якості ЗАТ «Гефест» Олександр Титов під час конференції «Ринок нафтопродуктів України: тенденції розвитку, технології, обладнання». «Оскільки відбулося необґрунтоване зниження цін, нечисті на руку особи були змушені зайнятися виготовленням бензину, чим вони займатися не повинні. Вони повинні продавати на своїх АЗС зроблений і сертифікований продукт», — сказав Титов. За його словами, поява неякісного палива на АЗС пов'язана, насамперед, із відсутністю належного державного контролю за якістю нафтопродуктів на етапі реалізації споживачу. «Економічна складова полягає в тому, що є можливість украсти або продати з НПЗ компоненти палива й додати їх до існуючих нафтопродуктів задля того, щоб змінити їх марку», — пояснив експерт. Водночас, на його думку, останнім часом на ринку України спостерігалася позитивна тенденція до скорочення фальсифікованого палива. «Це зумовлене передусім тим, що нафтотрейдери взяли контроль якості у свої руки. Державу це зовсім не цікавить, тут є заслуга лише операторів ринку», — підсумував Титов.

Аналогічну думку висловила й Українська асоціація споживачів нафтопродуктів. На її думку, якість пального досі незаслужено перебуває в тіні політичних спекуляцій навколо номінальної ціни нафтопродуктів, реальна вартість яких для споживача залежить саме від нього. Асоціація вважає, що держава не може ефективно контролювати якість нафтопродуктів, оскільки зараз великі гравці нафтового ринку регулярно платять хабарі чиновникам і експертам профільних державних науково-дослідних установ, щоб ті втілювали вигідну для них політику. На думку асоціації, орган з контролю за якістю нафтопродуктів, який залежить від одного чи кількох гравців ринку, не може бути об'єктивним.

У свою чергу найбільші гравці вітчизняного роздрібного ринку нафтопродуктів планують створити асоціацію нафтотрейдерів. За словами одного з ініціаторів, «вона створюється для того, щоб була якась противага — не змова, а саме противага абсурдним діям представників влади». Він вважає, крім того, що діяльність асоціації буде направлена на усунення з ринку несумлінних гравців, які реалізують недоброякісне паливо. «Ми маємо унікальні заправки, які більше 15 років торгують чотирма видами нафтопродуктів, і всі вони не відповідають стандартам. Значить, у них є «дах» на державному рівні. Одна з цілей асоціації — «прибирання» цих товаришів з ринку, щоб вони навіть не з'являлися», — наголошує нафтотрейдер.