Принцип «колективної безвідповідальності»

Учора — 30 червня — розпочала свою роботу оновлена Національна рада реформ в Україні. Нагадаємо, що керівником Виконавчого комітету призначили Михаїла Саакашвілі.

Національна рада реформ — спеціальний консультативно-дорадчий орган при Президентові України з питань стратегічного планування, узгодження позицій зі стратегії реформ в Україні та моніторингу їх реалізації.

Перше засідання Ради було присвячене реформі митної служби та перспективам запровадження податку на виведений капітал в Україні.

«Я колись зробив найкращу митницю у світі — це було у Грузії, згідно з усіма міжнародними організаціям. Головною перевагою в Грузії було те, що всі забули про існування митниці. Це взагалі не було проблемою для пересічних громадян і не проблемою для політиків. Це ніколи не фігурує в риториці політики. Я хочу, щоб те ж саме відбулося і в Україні. Звісно, є опір. Але, я думаю, що концепція, яку ми пропонуємо, полегшить і поліпшить життя перевізників та пересічних громадян, які користуються послугами, коли перетинають державний кордон», — заявив напередодні засідання ради Саакашвілі.

За словами колишнього міністра фінансів, а нині радника голови Офісу президента України Ігоря Уманського, тіньові схеми в митній і податковій службах приносять їхнім творцям $ 12—15 млрд на місяць.

«І якщо бюджет ці кошти не отримав, то хто ж їх отримав? Система, яка отримує цей додатковий дохід для себе, зацікавлена, щоб усе залишалося так, як є на сьогодні», — зазначив він.

Прем’єр-міністри змінюються, а люди, які керують тіньовими доходами на митниці, залишаються, наголосив Уманський.

Воно й не дивно, адже, як наголошує директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, найбільші тіньові потоки — саме на митниці. За нашими «дослідженням, через схеми, які застосовуються на митниці (контрабанда, контрафакт, заниження мита тощо) бюджет втрачає на рік три-чотири мільярди доларів, — каже Ілля Несходовський. — У махінаціях задіяні і самі митники, і представники СБУ, податкової, прокуратури. Певну частку часто-густо мають судді, місцеві органи влади. Останні, щоправда, останнім часом дедалі менше — їх практично усунули від потоків. Дещо часом перепадає і МВС. Плюс — задіяні мешкані прилеглих до кордону територій. Якщо ви поїдете на те ж таки  Закарпаття і побачите, які там будинки, — знайте, що це не заробітчани нагарували, це все — «контрабас». На Захід везуть цигарки, назад — продукти, одяг, побутову техніку, смартфони, планшети... «

На думку експерта, наразі практично немає шансів якось чином змінити ситуацію.

«Раніше на митниці діяв принцип колективної безвідповідальності. За невиконання планів, погану роботу, ніхто особливо не відповідав. Потім розпочалася реформа, яка пов’язана з організаційною роботою митниці. Планувалося, що вона дасть змогу швидко і якісно реагувати на ті чи ті ситуації. Але було не реалізовано важливу річ — рівень оплати праці митників залишився вкрай низьким».

Як результат — чесні там не затримуються. Або йдуть самі, або їх підставляють і «садять», зазначає Несходовський.

«Щоб навести лад у ГТС, потрібна передусім політична воля. Її не було — і немає.  За нової влади корупція там геть розслабилася, почуваючись навіть краще, ніж рік тому, — вважає директор Інституту соціально-економічної трансформації. — Кадрові перестановки відбуваються лише з метою поставити «своїх» людей. Це не боротьба за чистоту лав і збільшення митних зборів — це внутрішньокланова боротьба на митниці заради контролю за потоками».

За наявності політичної волі можна було б вжити комплексних заходів, які «вилікували» б українську ГТС. Йдеться, за словами Іллі НЕСХОДОВСЬКОГО, про організаційні, технічні (датчики, відеофіксація тощо) інформаційні, інфраструктурні моменти, про те ж таки підвищення зарплати митникам. Але все це, схоже, владі не цікаво...

Колишній голова ГТС, ексзаступник голови Державної фіскальної служби України (УКРІНФОРМ) Анатолій Макаренко переконаний, що сім останніх років нескінченного «реформування» митниці, перетворили колись ефективний державний інститут на слабку, залежну і неавторитетна структуру.

«Спочатку її об’єднали з Податковою службою в Міністерство доходів і зборів, потім реорганізували Міндоходів на Фіскальну службу, потім роз’єднали в окремі структури (нарешті), — нагадує Анатолій Макаренко. — А тепер знову наполегливо просувається ідея про те, що роз’єднувати не треба було і все слід повернути назад... Ну, скажіть, яка структура витримає такі «гойдалки»? Які в цій структурі залишаться фахівці? Яка буде інституційна пам’ять у керівників, яких змінюють, як рукавички? Якому керівникові за такої системи є сенс щось поліпшувати і налагоджувати, якщо він точно знає, що прийшов не більш ніж на рік, і то якщо пощастить?».

Експерт переконаний, що настав час припинити цей тривалий акт фактичного знищення митної системи країни. Зокрема відігнати від митниці всіх політичних «експертів», прибрати із зон митного контролю правоохоронців з корупційними «хотілками», здійснити адекватні кадрові призначення, почати вирішувати питання соціального захисту працівників.

«Нерозумно, шкідливо і злочинно знову віддавати питання будівництва сильної Митної служби країни дилетантам і популістам, — наголошує Анатолій Макаренко. — Змарнуємо час, знищимо залишки професійних кадрів, створимо митний «Макдональдс», а потім знову сядемо біля розбитого корита і підемо за черговим траншем до МВФ і тих, для кого вигідна імпортозалежна, неіндустріальні Україна».

Основні функції митниць Євросоюзу — захисна, регуляторна, фіскальна, нагадує колишній очільник ГТС.

«Ми ж йдемо шляхом «фіскалізації « роботи митниці, що абсолютнонеправильно, — зазначає Анатолій Макаренко. — Питання боротьби з контрабандою не вирішити без контролю за товаропотоком і реалізацією всередині країни, без 100% фіскалізації роздрібного продажу, відстеження товару від митниці до кінцевого споживача. Без відсутнього в принципі в нашій країні контролю за внутрішнім ринком».

За словами експерта, на запитання «Коли ми поборемо контрабанду?» є дуже проста відповідь: «Коли бабуся на ринку не зможе продати пучок петрушки без касового чека».

«Тому що пожаліти бабусю — не означає дозволити їй торгувати на базарі петрушкою без чека. Пожаліти бабусю — це дати бабусі гідну пенсію, щоб петрушкою торгувати не потрібно було», — пояснює Анатолій Макаренко.

Він наголошує, що в бюджеті України не закладено жодної копійки на розвиток митної інфраструктури. Ми не маємо жодного державного митного терміналу. А пункти перепуску на кордоні в ганебному стані.

«Неефективний державний менеджмент перетворив митницю на неефективний інструмент поповнення бюджету. Не кажучи вже про інші її функції, — каже експерт. — Губернаторам, політикам, колегам-прикордонникам та іншим рекомендував би займатися соціальними питаннями областей, законотворчістю та незаконною міграцією, а не лізти незграбно і шкідливо на митний контроль і митне оформлення. Галасу багато, шкоди набагато більше».

Висновок, на думку Анатолія Макаренка, такий: «Якщо ми не хочемо, щоб наші діти й онуки сплачували наші борги, то нам потрібна чесна, ефективна, професійна, високооплачувана митна служба — без правоохоронних органів у зонах митного контролю та без будь-яких політичних ігор навколо і всередині відомства».

КОМЕНТАР

Олександр ГРОМИКО, член наглядової ради Української ради бізнесу:

— Податок на виведений капітал — це чудовий фіскальний стимул для розвитку вітчизняного виробництва і залучення інвесторів. Ми його повністю підтримуємо. Основна проблема, яка може виникнути, — це МВФ, який завжди був проти ПнВК, а тепер ще й підписав меморандум, в якому одним із пунктів чітко зазначено не зниження податків. Тому на наш уряду чекають непрості перемовини з МВФ, як оминути цей пункт. Міжнародний валютний фонд може на це піти, але потрібно буде показувати компенсатори — а це і є митниця.

Суть реформи митниці, про яку веде мову Михаїл Саакашвілі і яку вони провели в Грузії, — максимально послабити на кордоні хватку, що душить, коли потрібно дуже багато документів, усе перевіряється багато разів. І це не кажучи вже про супутні служби. Хто лишень не контролює ту митницю, а тим часом усі з усіма домовляються, контрабанда працює, бо що більше ти ускладнюєш, то швидше імпортер звертається до сірих митним брокерам. Вони вирішують питання, домовляючись із митниками, роздаючи хабарі тощо. Врешті втрачає бюджет держави і потерпає будь-який чесний імпортер, не кажучи вже про вітчизняного виробника.

Тому я вважаю, що Саакашвілі має цілковиту рацію у своєму прагненні спростити митницю. Можна врешті-решт обмежитися двома документами — інвойсом та контрактом, і більше нічого не потрібно перевіряти, імпортуй і розмитнюй. А ось далі — серйозний пост, митний контроль: куди продав, на який склад надійшло, як було реалізовано, чи сплачено податки.

Грузія вчинила саме так: повністю спростила всі процедури на митниці, перевела все в електронну форму. Огляди залишилися мінімальними й лише тих вантажів, на які спрацював комп’ютер — умовно, якщо за документами йде пінопласт, а важить він 20 тонн.

Оце європейський підхід. Якщо роботу митниці буде комп’ютеризовано, то і митники перестануть прагнути туди як до джерела доходів. Ми зможемо скоротити штат і збільшити зарплати тим, хто там працюватиме. І якщо при цьому серйозним чином працюватиме ДФС, у нас різко знизиться контрабанда за рахунок контролю внутрішніх ланцюжків постачань.

КОМЕНТАР

Андрій САВАРЕЦЬ, експерт з правових питань аналітичного центру CASE-Ukraine:

Одна з пропозицій Ради реформ при Президентові України - на основі спрацьовування ризиків проводити митний контроль вантажів у так званих зеленому, жовтому, синьому і червоному коридорах. Тобто, від того який коридор автоматично пропонує система залежить обсяг процедур. Якщо зелений - товар проїжджає без огляду. Якщо жовтий - проводиться документальний контроль. Синій - протягом трьох років може бути застосована перевірка пост-аудит. Ну і червоний - це повний огляд, вивантаження товару з транспорту, його зважування, тощо.

Звичайно, це сучасний європейський і світовий підхід. І наша країна теж має ряд напрацювань в цьому напрямку, їх потрібно посилити і автоматизувати. Але нам потрібно бути готовими і до ряду ризиків. По-перше, необхідно грамотно виписати всі зміни, які треба буде вносити в законодавство і всі підзаконні акти, включаючи роботу митних органів. При цьому автори повинні мати цілісну концепцію реформи, а не окремі блоки. По-друге, ми неминуче зіткнемося з таким поняттям, як інерція влади. Для успішної реформи нам необхідна повна готовність представників центральних органів влади і їх територіальних органів.

Крім того, в питанні реформування митниці є ряд відверто суперечливих моментів. Наприклад - пропозиція про ліквідацію митних брокерів і введення плати за послуги митниці. Нагадаю, що коли Україна вступила до Світової організації торгівлі, то ми взяли на себе зобов'язання прибрати з Митного кодексу таке поняття, як митний збір. У нас це заборонено.

Грузинська митниця свого часу вчинили трохи інакше. Вони прибрали митних брокерів, і тепер грузинська митниця сама заповнює вантажні декларації за документами, які їм дає імпортер. За це стягується плата, як за адміністративну послугу.

У чому я бачу основну загрозу: в тому, що ліквідація митних брокерів не знизить потік «сірого» імпорту. Тобто, митник може тягнути час із заповненням документації, «на око» визначати вартість товару, відверто завищуючи або занижуючи її. Можуть з'явитися «митні лобісти» - якісь структури, які за певну плату будуть сприяти прискоренню заповнення документації і виставлення вигідної замовнику вартості товару. В результаті постраждає бюджет, який так і буде втрачати колосальні кошти.

Якщо говорити про спрощення розмитнення автомобілів, то я, безумовно, підтримую таку ідею. Потрібно вводити якийсь фіксований податок, тому що на сьогодні сума податку залежить від митної вартості, а це дискреція. Тому підхід щодо того, що податок повинен стягуватися в залежності від об'єму двигуна - він дуже здоровий, і руйнує ту корупційну структуру, яка є зараз.

Михайло Саакашвілі припускає об'єднання посади першого заступника міністра фінансів і глави митної служби. Для цього необхідно внести відповідні зміни в законодавство. Наскільки я знаю, вони вже розробляються, і, найімовірніше, будуть прийняті.