«Прийшла Лаура і «віджала» мій бізнес»

4 січня на ресурс «Стоп-рейдер» Вінницької ОДА надійшло повідомлення про те, що «29 грудня 2018 року реєстратором Прошкіним О. В. комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» (м. Київ) неправомірно було змінено власника та голову ФГ «Дар’я і Я», яке зареєстроване в с. Кузьминці Барського району». Надіслала його Вікторія Кулик. Жінка розповідає, що ще напередодні без проблем здійснювала діяльність свого фермерського господарства, 30 грудня хотіла внести звітність про сплачені податки і не змогла зайти у систему.

«У нас невелике господарство, орендуємо 600 гектарів землі. Вирощуємо зернові та олійні культури, займаємося розведенням великої рогатої худоби, свиней, — розповідає Вікторія Кулик. — За минулий рік сплатили до бюджету як державного, так і місцевого три мільйони гривень податку. Робочими місцями забезпечуємо 13 жителів села. На соціальну сферу громади надали понад 100 тисяч гривень, вчасно розраховуємося з пайовиками. Підприємство обтяжене кредитами — ні продати, ні передати ми його не можемо. Тому коли виявили в держреєстрі зміну власника, то зрозуміли, що це рейдери — прийшла якась Лаура з Києва і «віджала» мій бізнес! Я найняла приватну охорону, подала заяви до правоохоронних органів, кримінальну справу було порушено ще 31 грудня 2018 року, але досі не взяті свідчення у свідків, ніхто не шукає реєстратора пана Прошкіна, так звану власницю Лауру. Тому ми звернулися до громадськості, ЗМІ, представників влади, закликаємо підтримати власників малих сільськогосподарських підприємств, бо сьогодні у нас забирають бізнес, а завтра можуть у них. Треба об’єднувати зусилля і протистояти цьому беззаконню єдиним фронтом».

«КЛАСИЧНИЙ ПРИКЛАД «М’ЯКОГО» РЕЙДЕРСТВА»

Факт рейдерського захоплення в Барському районі винесли на засідання Вінницького обласного оперативного штабу із забезпечення прав і свобод власників земель або збіжжя. Перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій ГИЖКО назвав його «добре спланованою шахрайською схемою», оскільки в реєстрі немає ні паспортних даних нового власника, ні договору купівлі-продажу, жодних документів на оренду землі тощо. Каже, що ще у жовтні 2016 року Верховна Рада ухвалила так званий антирейдерський закон Міністерства юстиції, згідно з яким реєстраційні дії щодо юридичних осіб можна проводити винятково в межах області. Крім того, стало обов’язковим нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або учасників зборів при внесенні змін в установчі документи. За спробу незаконного захоплення значно посилили й відповідальність — до десяти років ув’язнення, але віз і нині там. Якщо ситуацію не взяти під контроль, то вона може перетворитися на сніжний ком, який поглинатиме малі господарства одне за одним.

«Це класичний приклад нинішнього «м’якого» рейдерства, який має ознаки, в тому числі, й кримінального злочину, — констатує Андрій Гижко. — Адже закон про державну реєстрацію дозволяє екстериторіальний принцип лише в межах однієї області, тобто реєстратор із Києва не мав права здійснювати реєстраційні дії підприємства із Вінниччини. Варто нагадати, що з початку 2019 року набула чинності поправка до закону, згідно з якою всі філії не матимуть права здійснювати реєстраційні дії. Пам’ятаєте, у нас були кілька рейдерських атак, коли філії робили протизаконні дії. Рік тому ми вже мали справу зі спробою рейдерського захоплення, коли філія київської структури, яка містилася у Вінниці, здійснювала реєстрацію. Закон тепер це забороняє, і, сподіваюся, він працюватиме. Щодо ситуації з фермерським господарством — її контролює губернатор. Ми намагатимемося якомога швидше досягти накладення арешту задля унеможливлення подальшої зміни власника. А тим часом знову буде проведена робота з усіма державними реєстраторами, щоправда, в межах наших повноважень, щодо утримання від будь-якої діяльності у Вінницькій області».

«ЗНИЩИТИ РЕЙДЕРСТВО В АГРАРНІЙ СФЕРІ МІГ БИ РИНОК ЗЕМЛІ»

Платформа для роботи з відкритими даними Оpendatabot.ua торік подала запит до Генеральної прокуратури й оприлюднила статистику рейдерських захоплень в Україні. За останні п’ять років на території держави відбулося майже 1700 рейдерських атак, із них — понад 500 за останні півтора-два роки. Найбільше потерпають підприємці у Києві та Київській області. За останні п’ять років там було зареєстровано майже 400 рейдерських атак. На другому місці — Дніпропетровська та Львівська область. У кожній зафіксували понад 100 випадків рейдерства.

Генеральна прокуратура України відносить до рейдерських захоплень правопорушення, які проходять за двома статтями Кримінального кодексу: протидія законній господарській діяльності (ст. 206 КК), яка трапляється майже утричі частіше, і протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2 КК). Але буває й таке, що за фактом взагалі не відкривають кримінальних проваджень або ж відкривають їх за невідповідними статтями, а все здебільшого через те, що українське законодавство не пояснює поняття «рейдерство», зазначає в. о. завідувача кафедри господарського права ДонНУ імені Василя Стуса, кандидат юридичних наук Юлія ПАВЛЮЧЕНКО. Тобто на практиці воно є і прогресує, але в законодавчій площині його не існує.

«Жодного визначення поняття «рейдерство» у законодавстві не прописано. Тому й відповідальності як такої немає. Можемо говорити про застосування статей з Адміністративного чи Кримінального кодексів, але безпосередньої відповідальності за рейдерство в Україні немає. Тому вважається, що рейдерство — це захоплення майна чи майнових прав з використанням вад судової системи, державної реєстрації прав чи за участю органів державної влади, — коментує експерт. — Щоб викорінити ці вади, зокрема в аграрній сфері, потрібно запобігти маніпуляціям в укладенні договорів на оренду земельної діяльності. Як юрист, я повернулася б до практики обов’язкового нотаріального посвідчення. Присутність нотаріуса може забезпечити захист і орендодавцю, і орендарю, тому що, посвідчуючи інформацію, він вносить всі дані і про майно, і про власника, і про орендаря.

Але по-справжньому знищити рейдерство в аграрній сфері міг би ринок землі. Питання зняття мораторію на продаж земельних ділянок активно обговорювалося й 2017 року, і особливо 2018-го, але не спрацювало. Протягом останніх років аграрний сектор показує прибутковість і стає вагомим сектором економіки, деякі галузі сільського господарства дійсно є прибутковими, стабільним джерелом доходу. Це фактично і спровокувало появу таких, так би мовити, «м’яких» методів завоювання чужого майна. І така ситуація може тривати доти, доки у нас не будуть впорядковані всі земельні ділянки. Лише ринок землі зробить нерухому власність більш непорушною, бо право власності дає сильніший захист і захищає від маніпулювань з можливістю захоплення чи оскарження цього права».

Тим часом наприкінці грудня 2018 року черговий антирейдерський законопроект (№ 8121) про встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок Верховна Рада відправила на повторне друге читання. Він передбачає низку заходів, спрямованих на запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі. А серед новацій містить встановлення пільги в розмірі 50% державного мита за вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами; зниження вартості нотаріальних дій; позбавлення комунальних підприємств права вчиняти реєстраційні дії. Здавалось би, це мало спрацювати. Та коли депутати повернуться до розгляду законопроекту, наразі невідомо, як і те, скільки ще сільськогосподарським підприємствам доведеться потерпати від рейдерських атак.