П’ять основних тенденцій у АПК на 2013 рік...

2012 року аграрії знову продемонстрували, що можуть творити чудеса на межі неможливого. Випробуванням №1, за визнанням сільгоспвиробників, стала погода і дуже спекотне літо, яке відібрало у аграріїв близько 13,6 мільярда гривень прибутку. Потім в аграрному секторі грянули експортні колізії: торговельна молочна війна з Росією, а пізніше — дискусії на тему: введуть чи ні заборону на вивіз пшениці з України. Були і приємні моменти для АПК, наприклад, підвищена увага держави до тваринництва, збільшення дотації на його розвиток і запуск на біржі Чикаго Чорноморського пшеничного ф’ючерсу. Останнє має допомогти зберегти і розширити ринки збуту українській продукції, а також — зробити прогнозовану ціну на зерно.

Чого ж очікують аграрії від держави 2013 року? І що для них буде головними викликами? Про це «День» запитав експертів.

ОЧІКУВАННЯ

Опитані аналітики в один голос заявляють: найбільш очікувана подія 2013 року — це завершення земельної реформи. У зв’язку з цим слід зазначити, що йдеться про ухвалення закону «Про оборот сільськогосподарських земель», новий порядок реєстрації прав на землю (з 1 січня землю належить до нерухомого майна), вихід на ринок Земельного банку і запуск єдиного електронного державного кадастру. На думку експертів, спочатку робота кадастру викличе багато нарікань і обурень. Але після внесення до нього правок електронний кадастр істотно спростить життя власникам земельних ділянок і налагодить їх стосунки із Земельним банком. «Це важливо, оскільки кадастр робить прозорими земельні відносини і дає можливість відстежувати операції купівлі-продажу землі. Крім того, якщо працюватиме електронний кадастр, то — це перший крок до появи ринку застав, адже землю аграрії зможуть закладати в Земельному банку і отримувати таке потрібне фінансування», — називає головні позитиви від появи електронного кадастру голова ради директорів Спілки молочних підприємств України, директор Білоцерківського молочного комбінату Вадим Чагаровський. Підтримує його і голова Аграрної спілки України Геннадій Новиков. Проте, зазначає він, на відміну від кадастру решта елементів земельної реформи не вся ще готова. Щоб завершити їх підготовку, продовжує експерт, потрібне фінансове забезпечення, а воно, якраз, і кульгає. «Усі ці пункти реалізуються, але повільно», — підсумовує він.

А ось введення вільного ринку землі навряд чи відбудеться, адже з легкої руки депутатів земельний мораторій продовжили до 2016 року. Це рішення викликало дискусії. «Я не згоден з парламентарями. Я кажу зараз не від імені влади, я висловлюю свою суб’єктивну думку, що мораторій до 2016 року відкинув нашу країну в минуле...» — відреагував на ініціативу депутатів глава Державного агентства земельних ресурсів України Сергій Тимченко. За його словами, мораторій має бути безстроковим до ухвалення закону про оборот земель сільгосппризначення. За його словами, він має намір переконувати керівництво країни в тому, щоб мораторій був безстроковим до моменту ухвалення закону про оборот земель сільгосппризначення.

ВИПРОБУВАННЯ

Справжнім випробуванням для АПК стане і залучення інвестицій. Завдяки пильному ставленню депутатів до головного кошторису країни, пряма бюджетна підтримка АПК 2013 року на 30% менше від суми на 2012 рік, підрахували аграрні експерти. Якщо депутати не переглянуть бюджет, то 2013 року аграріям доведеться розраховувати в основному лише на свої сили. Великим агрохолдингам у цьому плані пощастило більше: вони мають доступ до дешевших кредитів зарубіжних банків, можливість виходу на IPO або випуску облігацій. Дрібних і середніх виробників очікують непрості часи.

У групі ризику, говорить президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко, перебувають фермерські господарства. Їх налічується близько 45 тисяч. З них 100 га обробляють — 70%, решта — дрібні, пояснює він. «20% дрібних фермерів, або близько 5 тисяч господарств, можуть зіткнутися з серозним браком фінансів для своєї роботи», — прогнозує Козаченко. Частково фінансову підтримку дрібні підприємства зможуть отримати від Аграрного фонду, якому в бюджеті на 2013 рік виділили 7,2 мільярда гривень. Проте цих грошей вистачить не всім. Очікується і вихід на ринок державного Земельного банку. Але, як і коли він працюватиме — велике питання.

Отримати додаткові живі гроші фермери можуть і за допомогою аграрних розписок, адже закон про «розписки» депутати проголосували. Завізувати його залишилося Президентові. За словами Новикова, якщо аграрні розписки введуть, то вони дозволять отримати доступ до фінансових ресурсів під реалізацію майбутнього врожаю або виробленої продукції будь-якому виробникові. За його підрахунками, аграрні розписки можуть залучити до аграрного ринку близько 50 мільярдів гривень на рік.

НЕБЕЗПЕКА

Ще однією тенденцією на аграрному рику, кажуть експерти, стане земельний переділ і укрупнення гравців на ринку. «Завдяки продовженому до 2016 року мораторію на продаж землі, агрохолдинги поглинають одне підприємства за іншим. І мораторій дає їм цю можливість. 2013 року поглинання триватимуть, тому що немає механізмів обмеження, наприклад, для кількості оренди землі в одних руках», — озвучує ще одне очікування-тенденцію голова Аграрної спілки України Геннадій Новиков.

Проте земельний переділ торкнеться не лише дрібних, але і великих гравців. «2013 року буде багато продавців землі, а покупців фактично не буде», — говорить президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Лісситса. На його думку, прояв даної тенденції слід очікувати найбільше на півдні і сході України.

НАДІЇ

В очікуванні непростого року, аграрії проте роблять і позитивні прогнози, в основному пов’язані з відкриттям нових ринків. «За попередніми розрахунками, аграрії засіють зерновими культурами 8,2 мільйона гектарів, з яких ранніми зерновими — 3,1 мільйона гектарів. Усього зернові культури становитимуть в структурі посівів 16,2 мільйона гектарів, що на 670 тисяч гектарів більше порівняно з 2012 роком. Так, уся посівна площа під урожай 2013 очікується на рівні 27,7 мільйона гектарів», — розповів про аграрні плани міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк. Половину займуть зернові культури, технічні культури — 27,5%, картопля і овочі — 27,5%, кормові культури — 8,5%. Словом, зерновий урожай очікується хороший. У зв’язку з цим, зазначають аналітики, найбільше пощастить компаніям, що займаються зерновими (кукурудзою) і птахівництвом.

Особливі надії є і на азійські ринки. Україна завершила узгодження фітосанітарних вимог з постачання кукурудзи до Китаю. Мінагропродом також подано заявки на узгодження фітосанітарних вимог на експорт сої, рапсу, ячменю і пшениці. За словами Леоніда Козаченка, азійський напрям дуже перспективний. Китай відкрив двері для імпорту української кукурудзи, а це багато про що говорить, упевнений він. Адже, продовжує він, право поставляти зернові до цієї країни сьогодні мають лише 4 країни: США, Бразилія, Аргентина й Україна. «На початку можемо поставити до Китаю до 2 мільйонів тонн, а протягом наступних 4 років довести цю цифру до 6 мільйонів тонн зерна», — прогнозує він. Китайським напрямом вже зацікавилися українські агрохолдинги. Нещодавно голова Ради директорів групи компаній UkrLandFarming Олег Бахматюк повідомив про те, що група компаній запропонувала китайським інвесторам створити на українських землях «зерновий проект» вартістю 2,5 мільярда доларів. За його словами, проект передбачає будівництво на території України ряду елеваторів загальним обсягом 5 мільйонів тонн, будівництво порту перевалкою 10 мільйонів тонн, закупівлю 3 тисяч вагонів-зерновозів і будівництво 5—7 морських суден для перевезення зернових. За допомогою цього каналу компанія планує налагодити постачання зернових до Китаю, на Близький Схід і до Північної Африки.

НАДЗАВДАННЯ

Відкрився і ринок Європи для українських птахівників. За оцінками Лісситси, 2013 року на європейський ринок може вийти до 10—20 тисяч тонн української продукції птахівництва. Звичайно, поки що це небагато. Але сам факт відкриття цього ринку, підкреслює він, говорить про те, що українська продукція підтягується до європейських стандартів, а значить, скоро вона без проблем може поставлятися на всю решту ринків.

Але досягти нових аграрних успіхів, особливо в секторі рослинництва, не можна без рішення ще одного важливого завдання — нарощування інфраструктури збереження і доставки врожаю. Брак потужностей з доставки врожаю вже відбирає в аграріїв частину врожаю.