Реформі чорноземів закладуть фундамент

Про це на засіданні погоджувальної ради парламенту повідомив перший заступник голови Ради Адам Мартинюк. Ініціатива ж внесення на розгляд зазначеного питання, за його словами, належить голові фракції Партії регіонів Олександрові Єфремову. «Ми пропонуємо в четвер розглянути закон про земельний кадастр. Він уже готовий і погоджений, і він потрібен для наведення порядку по землі», — заявив регіонал.

Нагадаємо, що 22 грудня 2009 року Рада подовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення до 2012 року внаслідок відсутності законів «Про державний земельний кадастр» і «Про ринок землі».

І хоч пан Єфремов просив не ототожнювати розгляду законопроекту про кадастр із земельною реформою, та саме останній, кажуть експерти, повинен стати її фундаментом.

Тим часом аграрії завмерли в очікуванні рішення Верховної Ради. Адже, як запевняють експерти, головною проблемою, яка сьогодні гальмує розвиток АПК, залишається корупція. Для останньої ж найбільш прийнятне місце «існування» і «розмноження» в агросекторі — земля.Оскільки саме земельні питання частенько залишаються чи не основною проблемою, як для початківців, так і для досвідчених фермерів. Саме тому, запевняють експерти, Україні потрібний вільний ринок землі. Адже, на їхню думку, це основний інструмент залучення інвестицій в АПК України.

«Я вважаю, що головні завдання українського уряду — позбавитися корупції і розробити зрозумілу і передбачувану політику, що регулює ринок землі та сільськогосподарський експорт. Не варто особливо розраховувати на те, що зняття мораторію врятує дрібних фермерів. Немає також причин радикально змінювати нинішню структуру фермерського господарювання, краще це робити поступово», — сказав під час свого виступу на дебатах «Вільний ринок землі — загроза українському селу», організованих Фондом «Ефективне управління» і компанією «Intelligence Squared», директор Науково-дослідного інституту економіки сільського господарства, професор Дебреценського університету (Угорщина) Джозеф Попп.

«Відсутність вільного ринку якраз і дозволяє купувати землю за безцінь. З простої причини — у власників немає вибору. У свою чергу, відкритий ринок землі надасть її власниками можливість залучення коштів через інститут застави», — додав екс-перший віце-прем’єр-міністр України, екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник. На його думку, відсутність ринку землі також є причиною корупції на цьому ринку. «Пригадайте скандали останніх років із приводу хабарів відносно землі. На відкритому ринку це неможливо. Спробуйте у когось купити долар за одну гривню. Так і на ринку землі після зняття мораторію зникне необхідність нести «подачки», аби купити або продати землю», — сказав Пинзеник.

Мішель Терещенко, президент компанії «Україна-Агрі», ATS Україна, групи «Linen of Desna», Україна — Франція, який також був учасником «земельної» дискусії, додав, що ринок землі — це спосіб залучити інвесторів в аграрний сектор України і забезпечити надійні права власності на земельні ділянки. «Після відміни мораторію п’ять мільйонів українських фермерів дістануть прямий доступ до капіталу або, принаймні, надійні гарантії, необхідні для здобуття мікрокредиту для закупівлі техніки і обладнання. Усе це підтримає і укріпить цілісність і привабливість українських сіл, а також дозволить розвинути сільське господарство в Україні, яке навіть за нинішніх умов є прибутковим», — заявив він під час дебатів.

Само вже лише формування вільного ринку сільськогосподарської землі сприятиме припливу інвестицій в одну з найбільш перспективних галузей України — агропромисловий комплекс. Проте необхідно ретельно продумати всі можливі наслідки і створити необхідну систему заборон і противаг, упевнена і директор Фонду «Ефективне управління» Наталія Ізосімова. На її думку, відкриття ринку землі — одна з ключових і пріоритетних економічних реформ України. «Важливість цієї реформи обумовлена тим, що відкритий ринок землі дозволить вивільнити і реалізувати колосальний потенціал, закладений в сільськогосподарському секторі. Проте за умов відсутності єдиного земельного кадастру і необхідної законодавчої бази відкриття ринку землі також може призвести до різних незаконних операцій із землею, і до масової скупки землі спекулянтами за заниженими цінами», — сказала Ізосімова.

Тим часом, прибічники думки, що вільний ринок землі є загрозою українському селу, продовжують переконувати в тому, що на сьогоднішній день Україна не готова до введення ринку землі.

Представниця фермерів, глава ТОВ «Гладківщинське хлібоприймальне підприємство» Лора Рубченко впевнена: розвитку аграрного сектора заважає не відсутність ринку землі, а такі актуальні проблеми, як високі ціни на гербіциди, добрива і паливно-мастильні матеріали, відсутність реальних стабільних цін на сільськогосподарську продукцію, а також відсутність ефективного ринку зерна з грудня 2010 року.

«Я вважаю, що для суспільства принциповим є вирішення двох питань — закріплення землі за ефективними господарями і справедливе використання земельної ренти — величезного фінансового ресурсу, який або сприятиме розвитку економіки країни, або її дестабілізує», — підкреслює Рубченко.

Голова ТОВ «Гладківщинське ХП» у ході зазначених вище дебатів також розкритикувала законопроект «Про ринок землі». На її думку, в ньому передбачені умови для монополізації ринку землі державним оператором — Держфондом, що навряд чи істотно поліпшить фінансовий стан аграрного сектора, але при цьому корупційна складова ще більше підсилиться.

Аргументів у обох команд — і критиків, і прибічників майбутньої земельної реформи — багато. Незрозумілим залишається одне: чому земельний ринок після стількох дискусій, обіцянок влади і висновків експертів так і залишається для українців одним із найскладніших і «некерованих». Адже фактично, «земельна» історія триває ось уже 150 років, із часів реформи Олександра II. А на цьому полі до цих пір так і не навчилися грати ні самі селяни, ні державні діячі. Чи то правила встановити настільки складно, чи то там уже настільки цупко оселилася «тінь», що жодні цивілізовані законодавчі риси «земельного» матчу вже не потрібні і не вигідні?