Реформи в обмін на фінансову стабільність

Новому урядові України звідусіль нагадують про необхідність проведення структурних реформ у економіці. Наприкінці минулого тижня своє слово сказав і один із основних міжнародних фінансових партнерів України — Світовий банк. У своїх рекомендаціях з розвитку економіки фахівці банку зазначили, що реформи потрібні, аби швидше подолати наслідки економічної кризи та усунути структурні слабкості української економіки. Детальніше про те, які фактори будуть визначальними для економічного благополуччя України в 2010 році та як посилити потенційно сильні сторони вітчизняної економіки, «Дню» розповів директор Світового банку в справах України, Білорусі та Молдови Мартін РАЙЗЕР.

— На думку деяких експертів, світу не уникнути нової економічної кризи. Коли, на ваш погляд, слід очікувати другої хвилі фінансових неприємностей в Україні?

— Наші економісти стверджують, що в 2010 році економічне зростання у світі становитиме 2,7% ВВП, в 2011 році — 3,2% ВВП. Однак показник зростання світової економіки дуже нерівномірно розподіляється у різних регіонах планети. Так, у регіоні Європи та Центральної Азії (сюди входить і Україна. — Авт.) економічне зростання очікується найповільніше. Але дуже сподіваємося, що в 2010 році в Україні розпочнеться відновлення економічного зростання.

— Які фактори будуть визначальними для розвитку української економіки в 2010 році?

— Основним фактором, на мій погляд, буде рішучість та глибина реформ, які проводитиме уряд. Звичайно, світова економіка впливатиме на «одужання» української економіки. Однак вирішальну роль все-таки відіграватиме внутрішній фактор.

— Який ваш економічний прогноз на цей рік для України?

— Світовий банк робить прогнози на основі бюджету. В Україні ж тільки почалися дискусії довкола цього питання.

— Під час фінансової кризи управління економікою потребувало жорстких, швидких та радикальних підходів. Якими методами потрібно «озброюватися» уряду для відновлення післякризової економіки?

— У своїх рекомендаціях радимо уряду зосередити увагу на трьох основних пріоритетах для відбудови післякризової економіки. Перший — реалістичний бюджет. Другий — чіткий та зрозумілий сигнал інвесторам про те, що Україна робитиме кроки в напрямку удосконалення інвестиційного клімату. І третій — завершити реструктуризацію банківського сектору.

— У великій мірі подальше економічне благополуччя країни залежатиме від продовження фінансової співпраці з міжнародними фінансовими організаціями. Днями прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що звернеться до Світового банку з пропозицію переглянути умови співпраці. Як вважаєте, про що йде мова?

— Раніше ми досить плідно працювали з Миколою Яновичем, коли він був управляючим у Світовому банку від України (в уряді Януковича). І тоді в нас була хороша співпраця, як і з рештою урядів. Сподіваємося, що вона продовжиться.

Нагадаю, що Світовий банк має цілий набір інструментів співпраці з Україною. Перший із них — бюджетна підтримка через позики на політику розвитку. Другий інструмент — експертні поради та рекомендації. І третій — інвестиційні кредити на інфраструктурні проекти. Сподіваємося, що з новою владою поліпшиться ефективність використання фінансових ресурсів, які банк виділяє на інвестиційні проекти. Адже зараз по багатьох інвестиційних проектах, які фінансує Світовий банк, не всі кошти освоюються.

— Про які цифри йде мова?

— Як правило, кредит Світового банку видається на п’ять років. Аби проект реалізувати успішно, щороку потрібно освоювати 20% виділених коштів. Однак зараз практично жоден інвестиційний проект в Україні не вибирає цих коштів. У 2010 році очікуємо, що не більше 10—15% коштів на інвестиційні проекти буде освоєно.

— Чи готовий Світовий банк надати Україні кошти для покриття дефіциту бюджету?

— Ще рано говорити про конкретні деталі. Однак деякі коментарі все ж можна зробити. Світовий банк не надасть грошей на підтримання бюджету без поновлення співпраці України з МВФ. Крім того, позики на політику розвитку виділяються для проведення економічних реформ. Якщо Світовий банк побачить реальний рух із проведення економічних реформ, то фінансова підтримка буде. Тобто Світовий банк надасть бюджетну підтримку, якщо буде прогрес в енергетичній, фіскальній, банківській сферах, в державних закупівлях...

— Українська економіка має в собі багато монополій, і криза їх тільки посилила. Чи можна таку систему називати ринковою?

— В Україні ще триває процес переходу від планової до ринкової економіки. Подібні процеси відбуваються в інших країнах європейського регіону. І це нормально. На мій погляд, важливо інше — виділити ключові пріоритети для подолання викликів, породжених кризою. Щодо цього ми допомагатимемо уряду своїми рекомендаціями.

— В інавгураційній промові Віктор Янукович сказав, що багато проблем виникло через те, що замість того, аби рухатися до постіндустріального суспільства ХХІ століття, Україна пішла шляхом первісного накопичення капіталу, тобто до так званого «дикого капіталізму». Чи така «дикість» і досі нам властива?

— На мій погляд, проблема України — дуже близький взаємозв’язок бізнесу та влади. І це дуже заважає розвитку нормальної конкуренції. У багатьох країнах діє теза: щоб гарно вести бізнес, слід мати хороші зв’язки. Однак в Україні вона особливо актуальна. З одного боку, влада повинна встановлювати правила й слідкувати за їх виконанням, а бізнес — оперувати цими правилами. Тобто бізнес та влада повинні знаходитися на відстані «витягнутої руки». Якби ця світова аксіома спрацювала в Україні, то конкуренція покращилася б, інвесторів побільшало б, а корупції поменшало б.

— На вашу думку, протягом останніх п’яти років ця дистанція збільшилася чи зменшилася?

— Мені здається, що Україна зробила недостатній прогрес у розділенні влади та бізнесу. В 2004—2005 роках я ще не працював в Україні. Однак можу сказати, що очікування людей за п’ять років не справдилися щодо цього питання — і вони відчули розчарування.

— У рекомендаціях новому уряду Світовий банк пропонує вдатися до ряду реформ (пенсійна реформа, відмінити пільги зі сплати ПДВ, підвищити вартість комунальних тарифів тощо). Чи не стануть такі методи прискореного відродження економіки шоком для суспільства, які породять ще більшу недовіру до влади?

— Запропоновані нами реформи обов’язково повинні супроводжуватися серйозними заходами із захисту найбідніших верств населення. І я наголошую на цьому особливу увагу: без захисту найбіднішого населення економічні реформи не принесуть бажаного результату. Зараз українці починають розуміти, що з бюджету не можна профінансувати всі програми та видатки, які були до кризи, адже доходи державної казни значно зменшилися. Завдання уряду та політиків — провести роз’яснювальну роботу серед населення про зміст економічних реформ, їх необхідність та важливість для подальшого зміцнення української економіки. Суспільство повинно зрозуміти, що тільки радикальні реформи (при правильно організованій системі захисту найбідніших верств населення) усунуть структурні слабкості України та зроблять її сильнішою. На мій погляд, в Україні потрібно терміново проводити економічні реформи, щоб наступні п’ять років не стали роками розчарувань.

— Чи доцільно й надалі витрачати державні ресурси на «приховану» підтримку деяких секторів економіки?

— Світовий та український досвід свідчить: це не дуже вдалий крок. Коли виділяється державна субсидія на підтримку підприємства, то 60% її залишається у кишені керівництва цього підприємства. А робітники отримують дуже мало. Якщо ви хочете допомогти робітникам, то допомагайте напряму. За нашими підрахунками, Україна витрачає 2,5% ВВП на соціальну допомогу малозабезпеченим. Цей показник відповідає соціальним витратам західних країн, але хто отримує ці кошти в Україні? Навіть половина бюджетних коштів, які виділяються на соціальні видатки, не надходить до найбідніших українців. На мій погляд, якби хоч 20% найбіднішого населення отримувало цю допомогу, то в Україні не було б бідності.

— Як ви вважаєте, банківська сфера вже подолала найгірші випробування кризою чи ще ні?

— В 2009 році банківська стратегія спрацювала. Але вона не завершена. Якщо її не довести до кінця, то банківський сектор буде дуже вразливим.

— Ось уже рік банки практично не кредитують підприємства та населення. Яких заходів порадили б вжити НБУ та уряду, щоб нарешті пустити гроші в реальну економіку?

— На мій погляд, неправильно використовувати резерви та баланси НБУ для прямого кредитування економіки. Щоб відновити кредитування, потрібно прийняти реальний бюджет, покращити прозорість банківської системи та відновити довіру населення. Останній компонент особливо важливий: коли повернеться довіра вкладників, тоді з’являться гроші для кредитування. Звичайно, це не дуже швидкий процес, але іншого шляху немає.