Рекордний урожай — рекордні проблеми

ЄС погодився надати Україні значну квоту на безмитне ввезення аграрної продукції. Домовленість з ЄС, як повідомив нещодавно пресі директор департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Мінагрополітики Тарас Качка, передбачатиме поступове підвищення обсягу квот протягом перших п’яти років роботи зони вільної торгівлі (ЗВТ). Таким чином, за його словам, якщо в 2013 році Україна зможе безмитно експортувати в ЄС лише 1,6 мільйона тонн зернових, то вже через п’ять років — 2 мільйони тонн. Зокрема, якщо пшениці в 2013 р. Україна зможе продати не більше 950 тисяч тонн, то у 2018-му обмеження становитимуть вже один мільйон тонн. Поставки ж кукурудзи, за словами Качки, збільшаться з початкових 250 тисяч тонн до 350 тисяч тонн, ячменю — з 400 до 650 тисяч тонн...

Експерти аграрного ринку вже встигли оцінити попередні домовленості. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа назвав їх безумовним проривом. За його словами, виходячи з того, що основними покупцями українського зерна є країни Близького Сходу, запропонований ЄС обсяг квот цілком прийнятний. Крім того, як зауважив Лапа, за необхідності українські експортери зможуть також скористатися квотою в 3 мільйони тонн для експорту зерна за зниженими митами, які становлять 12 євро з тонни, а не 95 євро. Тож, якщо раніше Україна експортувала в ЄС до 1 мільйона тонн зернових, то тепер цей обсяг подвоїться, підсумовує експерт.

Та коли зерновики підраховують можливі майбутні заробітки від продажів за європейський кордон, активний експорт став фактично єдиним порятунком для українських овочівників від обвалу цін на внутрішньому ринку. Адже в цьому сезоні ціни на основну овочеву продукцію, скаржаться фермери, навіть не покривають собівартості. Картопля скуповується в середньому за 70 копійок за кілограм, капуста — за 50 копійок за кілограм, ціна цибулі — за 1,5 гривні за кілограм. Причина обвалу цін — у нераціонально розширених посівних площах під овочеві культури, кажуть експерти. Адже уряд сам стимулював аграріїв нарощувати урожай, пам’ятаючи про рекордні ціни на овочі весни-2011, коли, наприклад, кілограм капусти коштував на ринку 20 гривень, і обіцяв підтримати виробників будівництвом оптових ринків, сховищ та інших інфраструктурних об’єктів. Натомість, як підкреслила керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник, уряд ще й не виходив на цей ринок. Та навіть якщо вийде, на такому рівні ніхто малими партіями врожай не скуповує: ні держава, ні торговельні мережі, ні експортери. А налагодити тривалі масові поставки дрібні господарники просто не зможуть.

Тож і фермери, і чиновники виявилися безсилими утримати падіння цін на овочі. Останні нещодавно рекордно обвалилися (зниження цін, за даними Держкомстату, склало 22,4%). При цьому тенденція до їхнього здешевлення триває й досі, зауважують експерти. Адже лише минулого тижня вартість плодоовочевого кошика знизилася на 3,6%. «Вартість плодоовочевого кошика, мабуть, близька до рекордно низького значення за останні роки. Якщо ж враховувати вартість овочів і картоплі, то подібних цін в Україні не було вже давно», — зазначають експерти «Агроогляд: овочі та фрукти».

Основним каталізатором обвалу цін стала картопля — ціни вниз штовхає рекордний урожай цього продукту цього року — близько 20 мільйонів тонн. Його вартість впала позаминулого тижня майже на третину — на 27,8%, а минулого тижня знизилася ще на 7,7%. Морква за тиждень втратила 9% у ціні, а цибуля — 4—5%. Крім того, ситуацію значно ускладнює те, що нормальних сховищ для овочів у всій країні — одиниці.

КОМЕНТАРI

Алекс ЛІССІТСА, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

— Українські дрібні фермери сьогодні працюють на межі рентабельності. Чимало з них фактично стоїть перед ризиком банкрутства. Про такий сценарій розвитку ми попереджали ще навесні. Незрозумілі дії держави на агарному ринку, вказівки що сіяти, а що ні — все це «аукнулося» сьогодні фермерам. Продовження таких підходів означатиме, що ми або їх повністю знищимо як клас, або вони продадуться якимось більшим фермерам. Сьогодні головне питання у фермера: де взяти гроші аби провести осінньо-польові роботи, бо держава не закуповує їхню продукцію, якої на ринку значний надлишок? Більше того, державні органи хочуть ввести додаткові обмеження на певну агропродукцію у вигляді експортних мит. Виникає ще одне запитання: за рахунок чого взагалі житимуть аграрії? На межі виживання сьогодні знаходиться близько 15% дрібних господарств України. Загальна чисельність фермерських господарств — майже 40 тисяч, а колективних — близько 8 тисяч.

Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики та продовольства України:

— Овочі та фрукти не підпадають під державне регулювання. Тобто держава не передбачала й не передбачає витрати бюджетних коштів для формування продовольчого резерву з цієї групи товарів... Місцева влада повинна сформулювати резерви для забезпечення цими продуктами свої регіони й посприяти збереженню овочів та фруктів у овочесховищах. В цьому році збільшили кількість овочесховищ на 50%... Однак у країні їх ще не достатньо. Проаналізувавши заповнюваність вже побудованих сховищ, побачили, що вони заповнені всього на 40%. Тобто культури зберігання овочів та фруктів серед фермерів та сільгоспвиробників ще немає Тому треба прищеплювати культуру зберігання овочів та фруктів виробникам, мережам та оптовим ринкам. Треба показати фермеру чи сільгоспвиробнику наскільки вигідно продати свою продукцію (з овочесховища) в період міжсезоння, коли ціна досить висока.

Олександр ПЕТРИКОВ, статс-секретар-заступник міністра Міністерства сільського господарства Російської Федерації:

— Держава не проводить закупівель овочів. У нас діє система оптових ринків та кооперативи зі збуту. Також вітається передача торговельних ринків таким кооперативам, бо значно ефективніше, коли самі сільгоспвиробники управляють ринком. Не можу сказати, що це дуже масова практика, але у деяких регіонах ці проекти дуже успішно реалізовуються. Наприклад, в Астраханській області створена кооперативна структура, яка закуповує в сільгоспвиробників овочі, у спеціальному центрі їх миють, сортують, пакують, і далі ця ж структура продає їх на ринку (в магазини, ринки, торговельні мережі тощо). Тобто за рахунок таких збутових кооперативів збільшується частка сільськогосподарського виробника у кінцевій ціні товару. Держава підтримує розвиток таких кооперативів, надаючи інвестиційні кредити на придбання обладнання та побудову ринків.

Михайло РУСИЙ, міністр сільського господарства і продовольства Білорусі:

— У нас держава бере участь у придбанні овочів, вирощених сільськими господарствами у два способи. Перший — створення стабілізаційних фондів для шкіл, лікарень, дитячих садків, військових частин Мінська та інших великих районних міст. Такі закупівлі проводять місцеві органи влади, а потім ці запаси продають. Тобто держава гарантує той овочевий мінімум, який має потрапити на соціальні об’єкти великих міст. Другий спосіб — державна програма з побудови картоплесховищ.