Рента поліських «копачів»
Експерти: «Через стихійний видобуток бурштину держава щороку втрачає близько шести мільярдів гривень»
Війна з бурштиновою мафією триває. Слідом за Рівненською областю гучні розслідування будуть проведені в Житомирській та Волинській областях, анонсував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
Експерти кажуть: де-факто державного регулювання в цій проблемі немає. Правоохоронці починають якісь дії лише тоді, коли журналісти піднімають скандал в інформаційному просторі. Разом із тим, за оцінками «Публічного аудиту», держказна нашої країни щорічно недоотримує шість мільярдів гривень через стихійний ринок видобутку бурштину.
Так, у бюджеті на цей рік передбачено доходи зі справлення ренти за видобуток бурштину (30%) на рівні 1,5 млрд грн. У середньому держава щорічно видобуває 3—5 тонн дорогоцінного каміння, тоді як приватні компанії та нелегальні копачі отримують значно більше — 20—30 тонн на рік (деякі аналітики наводять цифру — 60 тонн). Цікаво, що офіційну статистику контрабанди, як уже писав нещодавно «День», ми отримуємо не від українських служб, а з відомств сусідніх держав. Зокрема, за інформацією Міністерства фінансів Польщі, в минулому році було вилучено при спробі незаконного перетину кордону з Україною понад 19 тонн бурштину.
«Не складно припустити: якщо в бюджеті на поточний рік передбачено доходи зі справлення ренти за видобуток бурштину (30%) на рівні 1,5 млрд грн, обсяги легального та нелегального видобутків, виходячи з наведених даних, співвідносяться — 1 до 4—5 (для розрахунків використаємо менший показник). То якби значний обсяг стихійного видобутку було припинено та переведено в легальну площину, при збереженні наявної ставки, дохід бюджету мав би становити принаймні 6 млрд грн», — вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.
У масштабах дірки дефіциту бюджету сума, можливо, й не надто грандіозна, але й не мала. Враховуючи кількість таких злочинних схем, не дивно, чому міністр соціальної політики Рева на хвилі громадських акцій, пов’язаних із вимогами щодо перегляду мінімального прожиткового мінімуму, долив масла у вогонь до теми діяльності ДФС: «40% ВВП — тіньова економіка. Там 200 мільярдів гривень. Тому уряд також приділяє увагу детінізації економіки, законодавчі ініціативи внесуть в парламент у вересні, що дозволить нам отримати додаткові кошти на вирішення соціальних стандартів».
Тому показовим у питанні спільної реалізації правоохоронців є не стільки факт притягнення осіб до відповідальності, скільки демонстрація тих масштабів та потенціалу, які має Україна й бюджет, за умови подолання корупції.
Голова ДФС Роман Насіров свою неспроможність із виведення з тіні та повноцінного адміністрування ренти за видобуток цінної породи хоче компенсувати зменшеною рентною ставкою на її видобуток. Так, за його словами, єдиними статтями дохідної частини бюджету, які не демонструють перевиконання та взагалі важко виконуються, є рентні платежі з видобутку бурштину та нафти. «Виглядає це так: план не виконуємо, тому зменшимо план, а натомість шукатимемо інші причини його невиконання», — зауважує спеціаліст Вігірінський.
Загалом же в «Публічному аудиті» переконані, що держава має створювати умови для виходу економіки з тіні насамперед на законодавчому рівні. Як приклад, у легалізації видобутку бурштину повинні бути зацікавлені територіальні громади. Вони точно активізуються, якщо розумітимуть, що їхні населені пункти, на території яких видобувається бурштин, втрачають немалі кошти, які могли би бути спрямовані на соціально-економічний розвиток: відкриття нових шкіл, покращання медичного забезпечення, проекти з енергоефективності та ін. На сьогодні рентні платежі спрямовують у загальний котел бюджету, а на місця дають тільки бюджетні субвенції, тоді як в умовах розвитку процесів децентралізації було б правильно, якби певна частина ренти осідала саме в місцевих бюджетах.
