Реприватизація: потрібен вихід

У рамках спеціального проекту «Регіон», ініційованого одним із українських ділових тижневиків, днями в Києві відбувся круглий стіл, що привернув увагу громадськості. Йшлося про інвестиційну привабливість, перспективи, а також проблеми зростання Дніпропетровського регіону. I учасники дискусії (в ній взяли участь керівники багатьох підприємств області) зійшлися на думці, що держава повинна бути насамперед зацікавленою в стабільному житті регіону та в розвитку підприємств області. А щоб досягнути цього, необхідно навести порядок у приватизаційній сфері, підтримавши курс на зупинку реприватизаційної кампанії, проголошений Президентом Ющенком. Реприватизація, на думку виступаючих, призвела до зниження інвестиційних надходжень і розігнала порядних інвесторів.

Найбільше в області постраждав від реприватизації Нікопольський завод феросплавів. Тут навіть виникла загроза соціальних конфліктів, викликана спробами незаконного захоплення власності. Але збиток від реприватизації, як вказували учасники дискусії, отримали й інші підприємства. До дестабілізації їхньої роботи призвела неможливість займатися довгостроковим плануванням, укладати договори, отримувати кредити на розвиток виробництва тощо. Інвестори згорнули інвестиційні програми. Робітники та жителі міста (від реприватизації постраждали найбільші містоутворюючі підприємства) відреагували акціями протесту, й досі ситуація в Нікополі залишається напруженою, свідченням цього є листи до Президента і прем’єр-міністра, які відправляють нікопольчани з проханнями поставити крапку в конфлікті та дати підприємствам нормально працювати.

Наразі в Верховному Суді та Вищому адміністративному суді прийнято до розгляду касації консорціуму «Придніпров’я» і НЗФ про перегляд рішення Вищого господарського суду про незаконність приватизації НЗФ. І найчастіше в ході обговорення звучала думка про те, що зараз найбільш вдалий момент припинити спроби реприватизації заводу й укласти мирову угоду. Це можливо, оскільки йдуть судові процеси. Укладення мирової угоди по НЗФ дійсно може стати реальним сигналом про закінчення реприватизації. Проте учасники дискусії зазначали, що необхідно ще сформулювати та законодавчо затвердити принципи висновку мирових угод, щоб можна було їх застосовувати в подібних ситуаціях. Необхідне й вироблення єдиних критеріїв для всіх власників.

Голова правління, генеральний директор ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» Олександр Неустроєв, говорив на круглому столі про різке скорочення надходження національних інвестицій. Вони, за його словами, становлять у цьому році лише 17% у порівнянні з минулим роком. У результаті ціна української економіки почала падати. На думку Неустроєва, така ситуація була спровокована реприватизаційними процесами, спробами позасудового переділу власності. «Вкладати гроші в підприємство, коли невідомо, чи залишиться людина завтра його власником або акціонером, ніхто не буде, — впевнений голова правління. — Тому що інвестиційна привабливість, передусім, передбачає спокійний фінансовий клімат». Неустроєв відзначив, що в країні зараз необхідно укласти кілька показових мирових угод, які стануть позитивним сигналом для всіх потенційних інвесторів, як для вітчизняних так і для зарубіжних. Він означатиме, що недоторканість приватної власності та рівність усіх форм власності в Україні вже переходять зі сфери декларацій у площину практичного застосування. Разом з тим, на думку Неустроєва, процедура мирових угод повинна бути дуже чітко виписаною. Інакше це знову може створити пiдґрунтя для корупції, руйнівної для економіки України.

Заступник глави Фонду держмайна України Олександр Потімков говорив про неприпустимість вільного трактування терміну реприватизація, що може істотно вплинути на інвестиційний клімат, непокоїти інвесторів, які працюють в Україні, а також потенційних, готових прийти в Україну…

Мер міста Нікополя Сергій Старун порушив у своєму виступі іншу проблему. Він поцікавився, чому влада не зацікавилася тим, хто і по якому праву знищував нитяний комбінат у Нікополі, які результати приватизації таких підприємств міста, як завод залізобетонних конструкцій, авторемонтний комбінат і так далі. На думку мера, говорячи про інтереси держави, треба, передусім, говорити про те, а що при цьому отримає людина, тобто працівник, житель і т.д. А коли йдеться про інвестиційну привабливість, то, на його думку, треба також думати про людину, щоб з’явилися і готелі, і дороги. Як вважає Старун, для цього країні сьогодні необхідно «стабілізувати відносини між бізнесом і владою, нормально вибудувати ці відносини».

Голова обкому профспілки металургів і гірників Василь Шевченко відзначив, що сьогодні «Україну цікавить ефективний власник, підприємець і бізнесмен, із яким можна домовитися та вирішувати питання соціальної захищеності колективу. Тому в ситуації з НЗФ профспілка підтримала саме цього власника, хоча фактично трудовий колектив і наша профспілка відстоювали саме свої інтереси». Таке рішення профспілки функціонер пояснив ще й тим, що «навколо цієї ситуації стирчали, образно кажучи, вуха іншої фінансово-промислової групи…»

Начальник головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Дніпропетровської обладміністрації Володимир Соренков вважає, що «ідея реприватизації, перегляду договірних умов продажу акцій великих підприємств... іще не померла». На його погляд, невирішеність цього питання завдає багато шкоди. «Це ми дуже відчуваємо сьогодні на колишньому Південнотрубному заводі», — підкреслив Соренков і розказав про те, що реструктуризацію підприємства закінчено. З ініціативи екс-губернатора, а нині прем’єр-міністра Юрія Єханурова, на ПТЗ працювала урядова комісія та прийшла до однозначного висновку, що на заводі набагато більше плюсів, аніж мінусів. Проте остаточного рішення поки що немає. Соренков вважає, що багато які проблеми у сфері приватизації виникли через недосконалість законодавства... В результаті «йдуть нескінченні судові розгляди, і виходу немає».