Ресурс, якого торік не було

Напередодні нового року Національна скаутська організація України «Пласт» привітала український уряд, передавши йому Віфлеємський вогонь. Пластуни переконували міністрів в тому, що «добро творити — добре, добро творити — правильно, тому що зараз наше суспільство перебуває в такій зоні турбулентності, коли дуже важко повірити в те, що зміни відбуваються, що ці зміни незворотні»...

Відповідаючи на звернення пластунів, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, зокрема, сказав: «Я думаю, що саме цього нам і не вистачає: розуміння, добра, тепла, нормальних людських відносин один до одного. І насправді, правильно було сказано, що ми переживаємо часи дуже складні. Але, врешті-решт, від нас залежить, наскільки мужньо ми можемо їх пережити, ті часи, які результати ми можемо отримати... І я би дуже хотів, щоб ми не просто пройшли турбулентність, а щоб ми почали виходити на належний рівень життя кожного українського громадянина».

Ці слова голови уряду чи не перш за все стосувалися міністра соціальної політики Андрія Реви, який за посадою має бути генератором відповідних ідей. Послухаємо, що обіцяє зробити міністерство цього року у своїй царині. За його словами, у розділі соціальної політики Середньострокового плану уряду до 2020 року йдеться про чотири пріоритетні напрямки: реформування системи оплати праці — посилення соціального захисту громадян, що працюють, запровадження ефективного адресного надання державної допомоги, реформу пенсійного забезпечення, децентралізацію системи послуг та її розвиток на рівні територіальних громад.

У 2017 році буде створено систему соціального захисту, спрямовану на підвищення соціальних стандартів і гарантій зростання доходів населення, доповідає міністр і додає: «Ми вважаємо це стратегічним напрямом діяльності нашого уряду».

За його словами, у цьому напрямі здійснюватимуться також заходи сприяння продуктивній зайнятості — залученню громадян до ринку праці та модернізації послуг державної служби зайнятості. Запроваджуватимуться механізми легалізації зайнятості та заробітної плати, що забезпечить зростання доходів фондів соціального страхування. Міністр особливо підкреслює завдання створення системи справедливого державного страхування і контролю за правильністю призначення соціальних виплат.

Андрій РЕВА: Я сподівався, що вдасться провести пенсійну реформу, яка є для нас ключовим питанням, — відповів міністр. — У країні 12,5 мільйона пенсіонерів, з яких лише 8 мільйонів отримують пенсію, що дорівнює прожитковому мінімуму. І це не тому, що люди не заробили пенсію, а тому, що їм з 2012 року її не осучаснювали, причому й тоді використали для цього показник середньої зарплати у галузі за 2008 рік. Наприклад, у того, хто пішов на пенсію у 2016 році, пенсія за такої ж зарплати та стажу може бути вдвічі вищою, ніж у того, хто вийшов на пенсію у 2010 році. І тому центральний елемент пенсійної реформи — це осучаснення, щоб розрив цей був ліквідований

Рева наголошує, що з січня 2017 року, після ухвалення державного бюджету і відповідних законів, фактичний прожитковий мінімум в Україні вперше в нашій історії дорівнює мінімальній заробітній платі — 3200 гривень.

При цьому він спростовує звинувачення у зрівнялівці, до якої начебто мало призвести підвищення також і першого тарифного розряду до 3200 гривень. Дільничний лікар-терапевт (13-й тарифний розряд) у січні 2016 року отримував 3437 гривень, а з січня 2017-го — буде заробляти 4943 гривні. Фельдшер вищої категорії у січні 2016 року отримував 2755 гривень, а відтепер його оплата становитиме 3960. А працівникам освіти, окрім того, ще й підвищили на дві позиції тарифні розряди. Зарплата вчителя вищої категорії, який мав 12-й розряд, а отримав 14-й, зростає з 3210 до 5266 гривень. Вчитель без категорії, який тільки почав працювати (8-й розряд), отримує 10-й розряд і замість 2480 гривень — 3960 гривень.

У осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум зросте на 10%, тоді як інфляція, як передбачає бюджет 2017 року, — на 8%. Мінімальна пенсія у 2017 році буде підвищена на 126 гривень від 1247 гривень до 1373. Максимальний рівень допомоги одиноким матерям для дітей віком до 6 років до кінця 2017 року буде збільшено на 137 гривень, від 6 до 18 років на 171 гривню. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства першої групи та надбавка на догляд зростуть на 259 гривень, другої групи — на 126 гривень.

Дуже важливою проблемою Рева називає допомогу шахтарям за втрачене здоров’я (так званий регрес). Для них передбачено розмороження страхових виплат. Досі вони отримували не індексовану жодного разу допомогу. В країні більше 220 тисяч потерпілих на виробництві. З них 68 тисяч отримували виплати, розраховані з заробітку менше мінімальної зарплати у 1600 гривень. З 1 січня їм буде зроблено перерахунок, виходячи з нового розміру мінімальної зарплати, встановленого на 1 грудня 2016 року, — 1600 гривень. Виплати збільшаться від 162 до 440 гривень. А з 1 березня 2017 року відновлюються перерахунки для всіх 220 тисяч потерпілих на виробництві.

Міністр переконаний, що підвищення мінімальної зарплати та соціальних виплат не позначиться на інфляції. Посилаючись на дані Нацбанку, він допускає, що через ці заходи уряду вона може зрости максимум на 1%. В той час як ефект від підвищення «мінімалки» має бути значним. А щоб бізнес не відреагував на її підвищення переходом в тінь, за словами Реви, у бюджет заклали «цифри найгіршого розвитку подій» і передбачили можливість контролю за тіньовою зайнятістю для місцевих органів влади.

Міністр констатує: щоб поновити купівельну спроможність тієї зарплати, яка була в січні 2014 року, «мінімалка» в Україні має становити 2400 гривень. «Тобто ми фактично вже перевищили цей показник і починаємо рухатись у напрямі збільшення доходів наших людей», — переконує він.

Говорячи про субсидії з житлово-комунальних послуг, які отримують громадяни з недостатніми доходами, Рева назвав їх тимчасовим заходом, необхідним в умовах підвищення тарифів. «Громадськість абсолютно справедливо говорила нам: хай люди краще самі заплатять, ніж будуть ходити за субсидіями, — нагадує він і додає: — це абсолютно правильна логіка, але вона потребувала часу. Та коли ми хочемо, щоб люди були самодостатніми, ми повинні піднімати їхні доходи. І тоді у майбутньому вони будуть самі платити». «Цього опалювального сезону, — продовжує Рева, — субсидії не будуть переглядатися (у бік зменшення) відповідно до зростання розміру мінімальної зарплати, і люди зможуть витрачати гроші так, як вважають за потрібне. А після закінчення опалювального сезону буде зроблено автоматичний перерахунок на наступний період. Звичайно, у порядок розрахунку будуть внесені зміни».

«День» запитав у Реви: що ще планувалося зробити у 2016 році, але не вдалося. «Я сподівався, що вдасться провести пенсійну реформу, яка є для нас ключовим питанням, — відповів міністр. — У країні 12,5 мільйона пенсіонерів, з яких лише 8 мільйонів отримують пенсію, що дорівнює прожитковому мінімуму».

«І це не тому, що люди не заробили пенсію, — пояснює міністр, — а тому, що їм з 2012 року її не осучаснювали, причому й тоді використали для цього показник середньої зарплати у галузі за 2008 рік. Наприклад, у того, хто пішов на пенсію у 2016 році, пенсія за такої ж зарплати та стажу може бути вдвічі вищою, ніж у того, хто вийшов на пенсію у 2010 році. І тому центральний елемент пенсійної реформи — це осучаснення, щоб розрив цей був ліквідований».

«Але для цього потрібен ресурс у 50 мільярдів гривень. Його можна дістати тільки підвищенням заробітних плат, — переконаний Рева, — Ось чому це стало для нас стратегічною ціллю. Відтак ми сподіваємося, що розміри зарплат як у бюджетній, так і у не бюджетній сфері й надалі будуть швидко зростати. І ми отримаємо цей ресурс, паралельно проводячи глобальну багаторівневу пенсійну реформу. Її ми плануємо на 2017 рік як головне завдання. У 2016 році ми цього не зробили не тому, що не хотіли, а тому, що у нас просто не було ресурсу».