Роганському пивзаводу — десять років, а пиву від «Рогані» — сім
Цікаво, що, незважаючи на десятирічний ювілей «Рогані», пиво тут варять лише з 1992 року. Підприємство будувалося саме в розпал перебудови і, на своє нещастя, потрапило в горнило горбачовської антиалкогольної кампанії. Були навіть серйозні наміри демонтувати щойно встановлене імпортне обладнання та порізати його на брухт. Але все ж Геннадію Білокуру, тодішньому директорові ще недобудованого заводу, та голові облвиконкому Олександрові Масельському (його вже немає серед живих) вдалося його зберегти. Та навіть після пуску підприємства пивовари довгий час виробляли лише безалкогольні напої.
Проте давно доведено, що пиво не тільки є альтернативою міцним спиртним напоям (а отже, не сприяє пияцтву), — воно корисне всім: минулого року ВАТ «Пивзавод «Рогань» відрахувало до бюджету 32,3 млн. грн. Та попри це боротьба держави з пивоварами триває, хоч і перемістилася з адміністративної сфери в економічну. Із сотні пивоварних підприємств стабільно працює лише з десяток, а 12 заводів повністю припинили випуск пива. Державне мито на імпорт солоду становить 30%, а на хміль — 50%. Під час торішнього підвищення акцизу багато пивзаводів, в тому числі й Роганський, працювали збитково, оскільки цей народний напій став недоступним народові. Для довідки: в 1998 році кожен середньостатистичний українець споживав 13 літрів пива, тоді як середньостатистичний чех — 160 літрів.
Президент ВАТ «Пивзавод «Рогань» Геннадій Білокур вважає, що пивоварам не уникнути політики, вони повинні формувати своє парламентське лобі та відстоювати інтереси галузі. Колектив підприємства, яке за короткий час стало найпотужнішим в Європі виробником «живого» (себто непастеризованого) пива, має твердий намір розвивати виробництво й надалі. Та для цього потрібна стабільна та надійна влада.
