Російський газ програє конкуренцію скрапленому газу

Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій ВІТРЕНКО заявив, що поїздка Віктора Медведчука та Юрія Бойка до Москви може свідчити про те, що вони намагаються допомогти «Газпрому» не віддавати борги.

«Наша позиція полягає в тому, що ці передвиборчі поїздки пана Медведчука та пана Бойка, які мають вигляд шоу, дають підстави вважати, що такими діями пан Бойко та пан Медведчук допомагають «Газпрому», з одного боку, не платити борг, який є перед «Нафтогазом» — а це 3 млрд доларів на сьогодні; з іншого ж боку, вони допомагають «Газпрому» продовжувати зловживати своїм монопольним становищем на європейському ринку, від чого потерпає Україна. наприклад, завдяки тим же зловживанням «Газпрому» імпортна ціна на газ в Україні є на ті ж 25% приблизно вищою, ніж вона мала би бути, якби «Газпром» цим своїм становищем не зловживав», — сказав Вітренко.

За його словами, якщо Бойко та Медведчук хочуть відкинути від себе звинувачення в пособництві окупантам, щоб вони не були винні в тому, що Україна втратить транзит і переплачуватиме за імпортований газ, вони мають публічно закликати російську сторону погасити борг перед «Нафтогазом», а також припинити зловживання монопольним становищем, яке призводить до того, що Україна переплачує за газ і може втратити транзит.

Юрій Вітренко також прокоментував заяву Юрія Бойка про нібито можливість до початку серпня підписати контракт із «Газпромом» на прямі поставки газу в Україну.

За словами Вітренка, укладення цього контракту буде коштувати Україні відмови від перемоги у стокгольмському арбітражі й зобов’язання купувати газ за ціною вищою, ніж у Європі.

«Проблема в тому, що ці розповіді з боку пана Бойка, по-перше, нічим не обґрунтовані й нічим не підтверджені, так що будь-яка людина в Україні може казати, що в серпні чи наприкінці липня вони укладуть контракт із «Газпромом» або з якоюсь російською компанією. але проблема також у тому, що просто укласти контракт із «Газпромом» можна і завтра, але цей контракт укладатиметься з такою умовою, що ми відмовляємося від нашої перемоги у стокгольмському арбітражі — а це 3 млрд доларів — і зобов’язуємося купувати якісь обсяги газу, які нам не потрібні, як раніше. Ішлося про мінімальні обсяги у 40 млрд кубів, якщо брати контракт 2009 року, за ціною, яка прив’язана до нафтопродуктів і яка є по факту вищою за європейські ціни», — сказав Вітренко.

Нагадаємо, 10 липня Віктор Медведчук та Юрій Бойко втретє зустрілися у Москві з прем’єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим.

Президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар заявив, що Медведчук та Бойко допомагають не Україні цим «туризмом», а... «Газпрому».

Адже «Газпром» чотири роки поспіль не отримує з України ні копійки за газ. А зараз у «Газпрому» фінансові проблеми.

Російський монополіст «Газпром» зіткнувся з різким падінням доходів від реалізації газу на зовнішніх ринках, про що свідчать оперативні статистичні дані Центрального банку РФ. Як показано у платіжному балансі країни за другий квартал, експортні доходи «Газпрому» впали майже на 40%.

У квітні — червні, згідно з даними регулятора, збут газу на зовнішніх ринках забезпечив лише $8,7 млрд валютного прибутку.

Порівнюючи з першим кварталом 2019 року — $14,1 млрд, що обумовило падіння надходжень валютного прибутку на 38,2%, а в річному обсязі — на 20%. За два роки такий показник валютного прибутку став мінімальним.

Аналітики стверджують, що менше від таких показників, які зафіксовано в цьому десятилітті, «Газпром» заробляв лише одного разу — влітку 2016 року, отримавши $6,5—6,6 млрд за квартал. Варто наголосити на об’єктивних ринкових факторах, що обумовлювали ціноутворення — услід за ціною на нафту відбулося падіння ціни на газ у Європі, сягнувши мінімальних за 12 років показників ціноутворення.

Наразі «Газпром» дістав подвійний удар: монополіст зіткнувся з істотним скороченням експорту, який супроводжувався істотним падінням ціни.

Відтак у першому кварталі поставки до Європи скоротилися — на 10%, у другому відбулося зростання, проте річний показник залишився у мінусі — на 6%.

Але на поточну ситуацію недоотримання доходів «Газпромом» вплинули фактори здебільшого суб’єктивного характеру. Обвальне падіння попиту «Газпром» зафіксував унаслідок скорочення постачання до Туреччини. Постачання скоротилися практично удвічі (до 4,4 млрд кубометрів у першому кварталу) і стали мінімальними за останніх дев’ять років.

У підсумку російський газ вперше в історії програв конкуренцію постачальникам скрапленого природного газу: із січня 2019 року турецькі оператори придбали у «Газпрому» 1,837 млрд кубометрів, у скрапленому вигляді — 2,34 млрд кубометрів, а в лютому — 1,214 млрд кубометрів проти 1,693 млрд кубометрів.

Доки «Газпром» добудовує трубопровід «Турецький потік» вартістю в $7 млрд, Туреччина стрімко скорочує закупівлі російського газу.

За підсумками першого кварталу 2019 року, Росія вперше в історії програла конкуренцію на турецькому ринку зрідженого природного газу із США, Катару, Алжиру та інших країн.

Загальний обсяг придбання російського газу турецькими клієнтами, враховуючи державну Botas і незалежних операторів, зменшився майже удвічі, склавши близько 4,4 млрд кубометрів.

Навіть більше: починаючи з січня Туреччина стабільно закуповує значно більше скрапленого природного газу, аніж російського трубопровідного, про що свідчать статистичні дані EPDK.

Таким чином, ще у грудні 2018 року трубопровідні постачання із РФ склали 2,261 млрд кубометрів порівняно з 1,978 млрд скрапленого природного газу, а вже у січні 2019 року ситуація докорінно змінилася: у РФ було придбано лише 1,837 млрд кубометрів, а скрапленого природного газу — 2,34 млрд кубометрів.

У лютому розрив зберігся: закупівлі у «Газпрому» впали ще на треть, до 1,214 млрд кубометрів. У вигляді скрапленого природного газу було придбано 1,693 млрд кубів.

Ключовими постачальниками скрапленого природного газу (СПГ) стали США, Алжир, Катар, Єгипет, Нігерія, Тринідад і Тобаго та Ангола. Постачання СПГ також здійснювалися із Франції та Іспанії, які на тлі теплої зими реекспортували зайві обсяги газу.

На європейському ринку спотові ціни на газ почали знижуватися починаючи із жовтня 2018 року і до квітня 2019-го перебували в зоні багаторічних мінімумів.

Наразі цінова кон’юнктура не змінилася: на найбільшому хабі — TTF у Нідерландах — газ постачання на умовах «спот» продається по 120—130 доларів за тисячу кубометрів.

Контракти на майбутню зиму оцінюються дорожче — 200доларів за тисячу кубів.  Проте до прогнозів «Газпрому» ціни, як і раніше, не дотягують: компанія заклала в кошторис вартість газу в розмірі 230—250 доларів.

Більше того, прогноз аналітиків щодо цін для «Газпрому» песимістичний: 2019 року поставки скрапленого природного газу із США різко збільшили його частку в європейському імпорті — з 10 % до 20%, зазначають аналітики.

Невизначеність з транзитом газу територією України змушує покупців готуватися, заповнюючи підземні сховища, що поліпшить продажі «Газпрому» у другому півріччі. Проте запаси в природних сховищах газу вже перебувають на рекордних в історії відмітках, а до серпня всі потужності зі зберігання будуть вичерпані.

Варто зазначити, ціни в контрактах «Газпрому» слідують за спотовими цінами з лагом у шість-дев’ять місяців, що буде обумовлювати тиск на фінансові результати монополіста, який може недорахуватися до кінця 2019 року майже п’яти млрд доларів США у вигляді EBITDA (36,2 млрд доларів, -12%).

Дефіцит газових доходів вдарив по торговельному і платіжному балансу країни-агресора: профіцит першого стиснувся на 15% (із 46,8 до 39,7 млрд доларів), а другого — майже втричі (із 33,7 до 12,1 млрд доларів на другий квартал). При цьому в червні сальдо валютних потоків і зовсім стало негативним, відзначає головний економіст «Альфа-банку»: економіка витратила на 1 млрд доларів більше, ніж заробила.

Крім поточних фінансових втрат, обумовлених ринковою кон’юнктурою, монополіст ризикує погіршити свій фінансовий стан від втрат репутаційних, як постачальник.

Ідеться про досягнення згоди на транзит газу через територію України. Оскільки заплановані «Газпромом» 11,4 млрд куб. м газу для закачування в європейські природні сховища газу — невеликий обсяг, якого досить для забезпечення режиму безперебійного постачання газу.

Варто наголосити: якщо транзитний договір не буде укладений до 31 грудня 2019 року, «Газпрому» доведеться продавати газ європейським споживачам в обсязі 5,5—6 млрд куб. м на місяць із природних сховищ газу. Також слід зважати на те, що частина газу в природних сховищах є технологічним, який використовується для фізичного забезпечення можливості згладжування піків споживання взимку внаслідок сезонного різкого зниження температури. А відтак відбирати весь газ із природних сховищ «Газпром» технологічно не спроможний. У найкращому разі, «Газпром» зможе виконувати свої зобов’язання перед європейськими споживачами лише до кінця лютого, використавши раніше закачаний до сховищ газ.

Тому якщо представникам України в переговорному процесі вистачить витримки і дипломатичної майстерності, то на переговорах про укладення транзитного договору переваги будуть на українському боці.