Розвиток... усупереч

За останній рік ринок землі в Україні, незважаючи на досі чинний мораторій на продаж землі сільгоспзабезпечення, отримав помітний розвиток. Це відзначають експерти, аналізуючи надходження від операцій із землею до державного та місцевого бюджетів. Українці все більш охоче вкладають гроші саме в нерухомість, адже ринкову поведінку гривні, долара та євро передбачити складно, а земля невпинно дорожчає. А при цьому також зростає і роль органів влади у сфері регулювання земельних відносин, уміння налагодити їхню ефективну та прозору роботу.

Треба сказати, що працювати їм у нинішніх умовах не просто. Про недосконалість законодавства у сфері земельних відносин не говорив тільки ледачий. Зайняті політичними перипетіями народні депутати поки що не знайшли часу на оптимізацію законів, що стосуються цієї проблемної сфери. Залишається сподіватися на виконавчу владу, яку тут представляє Державне агентство земельних ресурсів України. Воно відповідальне за врегулювання земельних відносин, охорону та моніторинг земель.

Керівник цього відомства Ігор Яцук, виступаючи зі своєрідним звітом перед громадськістю, днями заявив журналістам, що, незважаючи на відсутність необхідних регулюючих законодавчих актів, ринок землі в нашій країні розвивається досить успішно. Землю, за його словами, в Україні активно купують і здають в оренду. За даними Держземагентства, про продаж земельних ділянок і прав оренди на них, із числа земель державної та комунальної власності з 1991 року на первинному ринку було продано 37,4 тисячі ділянок і прав оренди на них загальною площею 22,2 тисячі гектарів. У держбюджет від продажу надійшло шiсть мільярдів гривень. Сьогодні у приватній власності вже перебуває 3,9 мільйона гектарів. Правом на отримання земельних ділянок в Україні скористалися 12 мільйонів громадян — фактично це 90% від усіх, хто має це право.

Цей процес активно йде і нинішнього року. За дев’ять місяців продано понад 4,1 тисячі ділянок, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2006 року. У центральний і місцеві бюджети від продажу землі 2007 року надійшло 2,5 мільярда гривень. Крім того, Ігор Яцук прогнозує значне збільшення обсягів продажу землі несільськогосподарського призначення державної та комунальної власності: «Я сподіваюся, що цей показник наступного року перевищить 2,5 мільярди гривень (стільки отримано на сьогодні), оскільки наповнення державного бюджету — важлива складова нашої роботи. Ми плануємо 2008 року забезпечити прибутки від продажу й оренди землі на 20—25% більше, ніж цього року».

Держземагентство також займається оцінкою земель. Її вже провели у більше ніж 20,7 тисячах населених пунктів (69%). У деяких обласних центрах і в столиці цю роботу завершено. Однак далеко не скрізь місцева влада в цьому зацікавлена. Адже кошти на виконання цієї роботи повинні виділятися з місцевих бюджетів. І це виправдано. Адже, як показує практика, після виконання таких робіт земельний податок, як правило, збільшується на 25—30%, що дозволяє наповнювати місцеві бюджети.

Проте небажання місцевих керівників співпрацювати з центральними органами влади нерідко ускладнює врегулювання земельних відносин. Держземагентство, за словами його керівника, не завжди знаходить підтримку на місцях. У багатьох областях, наприклад, не поспішають виконувати покладене на них завдання з розмежування землі.

Так, можливо, якось підкорегувати статус цього відомства, підвищити його права? У Держземагентстві не бачать доцільності повернення відомству функцій державного комітету. «Що агентство, що комітет — це центральні органи влади. І сьогодні функції, які виконує Держземгентство, ідентичні до тих, які виконував раніше комітет», — розказує Яцук. За його словами, цього року Держземагентство збільшило кількість перевірок виконання земельного законодавства. «І на 40% більше виявлено порушень. Тому говорити, що в агентства стало менше функцій і впливу, не доводиться».

І все ж, відповідаючи на запитання журналістів про потребу розширити повноваження Держземагентства, керівник відомства відзначив, що якщо Верховна Рада та Кабінет Міністрів вирішать надати агентству великі функції, протестувати ніхто не буде. При цьому він відзначив: «Скаржитися на недосконалі закони та мріяти про ідеальне суспільство можна скільки завгодно, але працювати на благо держави в умовах нинішніх реалій — це необхідна умова для розвитку цивілізованого ринку землі». У цьому році в Держземагентстві доопрацювали законопроект про державну програму використання й охорони земель. Він пройшов узгодження в усіх міністерствах і відомствах. Його затвердив Кабмін і подав до Верховної Ради. На жаль, закон досі не ухвалено. Експерти вважають, що його впровадження в життя дозволило б поліпшити стан усіх категорій земель і навколишнього середовища загалом, а також урегулювати господарські питання у сфері землекористування.