Ризики зернового пулу

Пропозиція прем’єр-міністра України Миколи Азарова повернутись до ідеї створення зернового пулу у форматі Україна—Казахстан—Росія, яка пролунала 14 листопада, видалась сенсаційною і викликала підозру в тому, що є однією з українських поступок у газових переговорах із Росією. Але міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк уже через день повідомив журналістів, що Україна не веде переговорів про створення спільного зернового пулу з країнами, що входять до Митного союзу. Міністр підкреслив, що «створення такого пулу, яким він передбачався раніше, поки не є можливим».

Міністр дезавуював висловлювання глави уряду? Нагадаємо, Азаров не просто запропонував створити зерновий пул трьох країн, але й ніби обґрунтував його. «Ми даємо разом — три країни — 20% світового експорту, і на нас би зважали», — передав слова Азарова в ході україно-казахських переговорів в Астані його прес-секретар Віталій Лук’яненко. На думку прем’єра, таке об’єднання «дозволить трьом країнам координувати експортну політику і заробляти на цьому хороші гроші». «Нам треба об’єднатись і взяти під контроль ціни на такий важливий стратегічний товар, як продовольча пшениця», — сказав Азаров. Він передбачає, що за умови створення такого пулу Україна, Казахстан і Росія самостійно формуватимуть цінову політику.

На перший погляд, ці ідеї доволі перспективні. Україна до 25 листопада намолотила 56 мільйонів тонн зерна і може експортувати 27 мільйонів тонн, Росія — близько 25 мільйонів тонн, Казахстан — до 15 мільйонів тонн. За прогнозом експертів Міжнародної ради з питань зерна (International Grains Council), відвантаження зерна з Причорноморського регіону (Україна, Росія, Казахстан) можуть сягнути 55 мільйонів тонн проти 22 мільйонів минулого сільгоспроку.

Але Мінагропром України ставиться до цієї ідеї доволі скептично і, напевно, зумів переконати Азарова. «Тут позиція уряду чітка — лише на паритетній основі, — говорить від імені Кабміну Присяжнюк. — У жодному разі ми не поступимося тут своїми позиціями». І все-таки Україна, за словами міністра, готова йти на компроміс, оскільки внутрішнє переміщення зерна між країнами дозволить заощадити гроші на логістиці і знизити ціни на продукти харчування. Але при цьому він зазначає, що можуть бути об’єднані лише експортні, а не виробничі потенціали трьох країн.

Російський підхід до ініціативи Азарова озвучив у понеділок на телемості Москва—Київ—Астана президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський. Причорноморський регіон унікальний тим, що всі відвантаження зерна відбуваються тут через національні експортні ворота, що призводить до конкуренції між країнами, в ході якої кандидати в пул зазнають, як вважає Злочевський, серйозних втрат — по $10 на тонні. Як і Присяжнюк, голова РЗС бачить можливість для пулу економити на логістиці, вірніше, на транспортних витратах. Україна, наприклад, може відправляти на експорт свої ресурси у рахунок російських або казахських постачань, що компенсуватиметься зерном із цих країн. Злочевський також говорить про консенус у визначенні правил гри на цьому ринку, але зазначає, що, на відміну від 2008 року, Україні доведеться домовлятися вже не з Росією і Казахстаном, а з Євразійським союзом. «І тоді, — протягує він дещо сумнівної якості цукерку, — конкуренція між країнами випарується...».

Уряд України на телеекранах трьох країн представляв директор Департаменту економічного розвитку й аграрного ринку Мінагропрому Сергій Кваша. За його словами, Україна вивчає можливості, які може їй надати участь у зерновому пулі. «Але інтереси України, — говорить Кваша, — на першому плані».

Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко ще й під час першого виникнення ідеї зернового пулу ставився до неї доволі обережно і навіть критично. Водночас, оскільки Україна поставила перед собою завдання довести в найближчому майбутньому урожай зернових до 80 мільйонів тонн і зернобобових — до 15 мільйонів тонн, то для неї першорядного значення набуває нарощування елеваторного і портового господарства, а також вагонного парку. Якщо зерновий пул почне допомагати у вирішенні цих завдань, тоді, говорить Клименко, питання про нього варто розглядати... І наводить приклад. Крюковський вагонобудівний завод може виготовляти до трьох тисяч вагонів на рік, однак лише за умови повного завантаження. Якщо пул стане для нього замовником і інвестором, то це буде дуже корисно. Поки ж, на думку Клименка, Україна, Росія і Казахстан як були конкурентами, так ними й залишаються. «Чи можна зробити з них союзників?» — запитує авторитетний фахівець. Він упевнений, що вирішувати завдання руху зерна в рамках пулу трьох країн може тільки наднаціональний орган. «Чи можливе його створення?» — сумнівається Клименко. Крім того, він підкреслює, що Україні необхідно знайти величезні кошти для оновлення і будівництва нових елеваторів, а «самі лише розмови про зерновий пул сьогодні відлякують інвесторів».

Вважає малоймовірним втілення ідеї зернового пулу і представник Казахстану — директор Департаменту з управління ресурсами зерна «Продкорпорації» Сабіт Кашкінбаєв. «Сама ідея хороша, але реалізація її, звісно, вимагає величезної кількості учасників, зокрема й залізничних структур, і портових структур, і приватних структур трьох країн. І реалізація, на мій погляд, звичайно, сумнівна, скажімо, на сьогодні». І все-таки Кашкінбаєв зазначив, що його країна готова обговорювати умови для роботи пулу.

Словом, поки що зерновий пул просуває головним чином Росія, яка сподівається за допомогою України «прорубати» для свого зерна морське вікно до світових ринків... Невже Азаров цього не розуміє? І тут доводиться погодитися з версією одного неназваного чиновника, який у розмові з журналістом передбачив, що Азаров міг просто припуститись помилки у формулюванні, адже створення такого пулу означало б інтеграцію України у Митний союз, проти вступу до якого виступає Президент Янукович. Можливо, Азаров в Астані мав на увазі створення Причорноморської зернової біржі? Торік можливість участі в такому проекті України, Казахстану, Росії, Болгарії, Румунії, Туреччини і Молдови обговорювалася, і саме цей механізм експерти вважали перспективним.