Секрети запуску Одеського НПЗ

У п’ятницю Одеський нафтопереробний завод розпочав пусконалагоджувальні роботи для поновлення виробництва, вивівши з простою установку первинної переробки нафти. Повноцінну ж роботу заводу його новий власник — Східноєвропейська паливно-енергетична компанія (СЄПЕК) — обіцяє відновити за два-шість місяців і переробляти близько 230 тисяч тонн нафти на місяць, або 2,5 мільйона тонн на рік.

Нагадаємо, завод простоював ще із жовтня 2010 року через відсутність сировини. Попередній власник Одеського НПЗ — компанія «Лукойл» — не змогла домовитися про постачання нафти нафтопроводом «Одеса — Броди».

Тепер нафту на підприємство планують постачати морем. Перевалку російської Urals здійснюватимуть в Одеському порту. Як зазначили в СЄПЕК, морська логістична схема для Одеського НПЗ буде складнішою та дорожчою за сухопутну. Утім, про поставки нафти трубопроводом наразі також не домовилися.

СИМВОЛІЧНА КНОПКА

Запустити установку первинної переробки шляхом натискання бутафорної червоної кнопки до Одеси прилетіли допоки не надто публічний голова СЄПЕК, бізнесмен Сергій Курченко та міністр енергетики і вуглепрому Едуард Ставицький. Високих гостей загальнонаціональні та регіональні ЗМІ, акредитовані на подію, декілька годин чекали за територією заводу. Так само пресу «попросили» з території одразу після від’їзду Курченка і Ставицького, не дозволивши телевізійникам навіть відзняти необхідний для сюжетів відеоряд заводу.

Сергій Курченко обмежився фактично привітальним словом перед колективом заводу, в якому заявив про початок процесу відродження української нафтопереробки, а також подякував компанії «Лукойл» за те, що завод дістався йому в «ідеальному стані». Натомість на короткій прес-конференції на запитання, адресовані Курченку, відповідав здебільшого виконавчий директор СЄПЕК Олександр Каплан. Решту ж запитань пресі взагалі порадили поставити через прес-службу.

«Можемо випускати високооктанові бензини якості Євро-5... Коли ж вести мову про подальшу модернізацію заводу, то плани є, і вони широкі. Однак про конкретні речі зараз говорити не хотів би», — сказав Каплан.

У Міненерговугілля з Одеським НПЗ також пов’язують початок відновлення всієї нафтопереробки в країні. За словами голови відомства Едуарда Ставицького, до кінця цього року Україна планує вийти на обсяг нафтопереробки до одного мільйона тонн на місяць. Тоді як за перші два місяці поточного року вітчизняні НПЗ переробили всього півмільйона тонн, що майже на 64% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Аби посприяти процесу «нафтопереробного ренесансу», в міністерстві готують низку пільг.

«Уряд зараз працює над програмою протекціонізму. А саме — надання пільг щодо поліпшення нафтопереробки в нашій державі. За тиждень-два міністерство надасть свої пропозиції уряду, що додасть нафтопереробній галузі стабільності... Найближчим часом ви побачите ті постанови уряду, а далі й на законодавчому рівні», — пообіцяв Ставицький. А от деталі можливих «покращень» для нафтопереробників міністр не уточнив. У тому числі й імовірності запровадження імпортних мит на нафтопродукти.

Тим часом присутній на церемонії початку пусконалагоджувальних робіт енергетичний експерт Валентин Землянський не виключає такого варіанта. «Мита — це один з інструментів захисту вітчизняної нафтопереробки. Його можна застосовувати, скажімо, сезонно. Тобто взимку, коли падає попит, мита можна підвищувати, а влітку, коли попит зростає, зменшувати», — каже Землянський.

Нагадаємо, голова Антимонопольного комітету України Василь Цушко напередодні закликав уряд прискорити запровадження мит. «Потрібно рік-два, доки українські НПЗ здійснять реконструкцію і почнуть виробляти бензин Євро-3 або Євро-4. За допомогою яких механізмів сприяти цьому, потрібно думати уряду. Це можуть бути і мита, і дотаційні механізми», — цитує Цушка «Ліга».

Крім того, за словами голови АМКУ, запровадження мит на імпорт нафтопродуктів не мало б сильно вплинути на ціни на заправках. Але, як вважає чиновник, питання про мита зараз обговорюється не дуже активно, тож потрібно прискорити процес. «Рівень імпорту нафтопродуктів — це питання державної безпеки», — наголосив Цушко.

Нагадаємо, діаметрально протилежної думки дотримуються деякі вітчизняні фахівці. І навіть прем’єр-міністр України Микола Азаров раніше заявляв, що запровадження мит на імпорт нафтопродуктів «ударить» по цінах на АЗС. За його словами, модернізація українських НПЗ актуальніша, аніж мита.

КОМЕНТАРІ

«Для модернізації галузі потрібно п’ять мільярдів доларів»

Леонід КОСЯНЧУК, президент Асоціації «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України»:

— Держава не повинна витрачати кошти й енергію на модернізацію українських НПЗ. Бо на кожному з них є конкретний власник-олігарх, який і має перейматися проблемами підприємства. Держава повинна лише створити привабливі умови для проведення реконструкції. Наприклад, ліквідувати податки на імпорт обладнання, необхідного для модернізації, організувати податкові канікули на деякий час після модернізації.

Проте модернізація НПЗ — це довготривалий процес, від трьох до чотирьох з половиною років. Тому що обладнання для нафтопереробки виготовляють лише декілька підприємств у світі. Його треба замовляти заздалегідь, дочекатися його поставки... Це сотні мільйони доларів у масштабах одного підприємства. Для модернізації ж усієї галузі знадобиться близько 5 млрд доларів.

Натомість імпортні мита на нафтопродукти ніяк не вплинуть на модернізацію НПЗ. Це може бути тільки ще одним податком для автомобілістів. Якщо запровадять мито в розмірі 180 доларів, то літр пального подорожчає на півтори гривні.

Натомість якість пального українські НПЗ мали підвищити ще з 2011 року. Однак старі стандарти хронічно діють і до сьогодні.

Якщо ж держава таки змусить власників НПЗ або здійснити модернізацію, або передати їх ефективнішим власникам, то імпорт нам буде навіть не потрібен. Бо в Україні надлишкові нафтопереробні потужності. Навіть якщо на повну потужність запрацюють Кременчуцький та Одеський НПЗ, то імпорт буде менше 20%. І то ввозитимуть лише преміальні бензини, які не вироблятимуть в Україні.

«Протекціонізм із порушенням антимонопольного середовища може спровокувати різке підвищення цін на пальне»

Дмитро МАРУНИЧ, директор Інституту енергетичних досліджень:

— Будь-які меморандуми за нафтопереробниками будуть дієвими лише тоді, коли уряд їх жорстко контролюватиме. А то підвищення стандартів досі у нас не відбувається, заводи, попри зобов’язання, не готові до впровадження сучасних євростандартів. Тому якщо уряд готовий до запровадження протекціонізму заради відновлення нафтопереробки, то слід жорстко контролювати й упровадження нових екологічних стандартів Євро-4 та Євро-5.

Однак нафтопереробну галузь однозначно слід реанімувати. Загальні потужності з радянських часів були на рівні 50 мільйонів тонн. Це досить велика галузь, яка дає продукцію з більшою доданою вартістю. Відповідно податки, які сплачуються на всіх ланцюгах переробки, піднімають як місцеві бюджети, так і бюджет країни.

Разом з тим, треба намагатися не порушувати хиткого балансу на ринку нафтопродуктів України. Частка імпорту пального в окремих сегментах сягає 60%. Це досить багато, але протекціонізм із порушенням антимонопольного середовища теж може призвести до різкого підвищення цін на пальне.