Ще одна зима без «Газпрому»...

«Укртрансгаз» має намір розіграти на благодійному аукціоні DiXi Group експонат, в якому зберігається останні півкубометра імпортованого російського газу, отриманого для вітчизняних потреб. Можна запитати, а чи слід продавати це  матеріальне свідчення здобуття Україною енергетичної незалежності? Адже йому місце не в якійсь приватній колекції, а в Історичному музеї? У будь-якому разі, в цьому досягненні нашої країни велика заслуга  Європи. Можна стверджувати, що Євросоюз, не чекаючи набуття чинності договору про асоціацію, дедалі активніше і щільніше займається розв’язанням українських проблем.

Про це свідчить розклад учорашнього дня віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовіча. У понеділок у Брюсселі відбулося третє засідання Ради асоціації Україна—ЄС, і в його рамках віце-президент приймав прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Того ж дня Шефчовіч також зустрічався з генеральним директором ДТЕК Максимом Тимченком і виголосив програмну промову на конференції високого рівня «Нове стратегічне енергетичне партнерство Україна — ЄС: яку роль може відігравати бізнес?»

Як видається, один із лідерів об’єднаної Європи працює над тим, аби зняти можливі ризики проходження зими, як для Європи, так і для України. Власне, цьому ж було присвячено минулої п’ятниці і тристоронню зустріч за участю Шефчовіча, міністрів енергетики України і РФ. На ній вивчалася можливість підписання нового газового пакета для України. На жаль, її підсумки не назвеш позитивними. Ба більше, з’ясування позицій сторін істотно загострило українсько-російські газові відносини.

Так, голова «Газпрому» Олексій Міллер у п’ятницю, після завершення цієї зустрічі, одразу ж почав лякати Європу наслідками відмови України від закупівель російського газу. На його думку, це створює ризики для газового транзиту на європейський ринок. Він також припустив можливість повного припинення постачань газу, якщо «Нафтогаз» почне його несанкціонований відбір з експортної труби.

У «Нафтогазі» розцінили такі заяви «Газпрому» як підготовку Російською Федерацією нової газової кризи у січні-лютому 2017 року з метою просування власних інтересів у відносинах з ЄС. (А якщо точніше — з метою зняття бар’єрів для будівництва «Північного потоку-2» і позбавлення таким чином України статусу транзитної держави).

У заяві «Нафтогазу», оприлюдненій увечері в п’ятницю, також наголошується, що «Нафтогаз» вважає достатнім для надійного забезпечення українських споживачів протягом усього опалювального сезону обсяги газу, доступні Україні. Автори заяви називають дивною позицію «Газпрому», який, з одного боку, наполягає на закупівлі «Нафтогазом» додаткових обсягів газу в Росії, а з другого — відмовляється підписати стандартну додаткову угоду, яка усуває ризики таких закупівель для української сторони.

Зокрема, пояснюють в українській компанії, проект додаткової угоди закріплює зобов’язання «Газпрому» постачати газ у повному обсязі, наперед оплаченому «Нафтогазом», не застосовувати оскаржуваний українською стороною принцип бери-чи-плати, не зараховувати попередню оплату в рахунок оплати несанкціонованих постачань на окуповані території України, а також запровадити гнучкий порядок попередньої оплати і замовлення потрібних «Нафтогазові» обсягів газу.

«Наголошую, «Нафтогаз» ніколи не порушував своїх транзитних зобов’язань. Як відомо, «Газпром» не надав жодних доказів порушення нами контракту у 2006 і 2009 роках, але використовував штучно створені кризові ситуації для просування своїх інтересів. Ми ще раз підтверджуємо готовність виконувати свої зобов’язання щодо транзиту у повній відповідності з контрактом», — запевнив голова «Нафтогазу» Андрій КОБОЛЄВ.

До речі, у цьому він здобув підтримку відомого у світі енергетичного експерта Михайла КОРЧЕМКІНА (США). «Рекордні добові постачання газпромівского газу в Європу підтверджують надійність українського транзиту», — написав днями в своєму живому журналі Корчемкін. «У жовтні-листопаді добові обсяги транспортування газу «Північним потоком» і газопроводом Ямал—Європа, — продовжує він, — трималися приблизно на постійному рівні, і всього приросту було досягнуто за рахунок збільшення транзиту через ГТС України. Я не бачу в цьому нічого поганого ні для «Газпрому», ні для «Нафтогазу». Щоправда, зростання обсягів українського транзиту може не влаштовувати патріотично налаштованих підрядників нашого основного підприємства. На кону лежать великі гроші — потрібно освоїти багатомільярдний бюджет будівництва нових газопроводів. Без (нинішнього) конфлікту з Україною «Газпромові» доведеться скоротити інвестиційну програму і перерахувати більше грошей до держбюджету та міноритарним акціонерам».

Корчемкін роз’яснює, що «надійний український транзит має радувати російських бюджетників і пенсіонерів, але телевізор не розповідає їм про зв’язок між витратами на будівництво непотрібних газопроводів, прибутком «Газпрому» і надходженням коштів до держбюджету».

При цьому в «Нафтогазі» вважають, що штучна криза, що її провокує «Газпром», Росія може використати не лише як засіб тиску на ЄС з метою просування обхідних газопроводів, а й як стимул для припинення антимонопольного розслідування, яке веде Європейська комісія. «З метою запобігання можливій кризі українська сторона звернулася до Єврокомісії з пропозицією негайно направити моніторингову місію на пункти входу і виходу російського газу до ГТС України для незалежного контролю ситуації», — повідомили в «Нафтогазі».

«Якщо російські колеги не приймуть стандартні умови контракту, то до кінця зими ми, найімовірніше, у них не купуватимемо газ», — сказав  на прес-конференції у четвер голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.

Щоправда, цей своєрідний локаут створює потенційні виклики і ризики для обох сторін газового конфлікту. Досить сказати, що ціна газу за контрактом між російським «Газпромом» і НАК «Нафтогаз України» наразі становить $178—183 за тисячу кубометрів, а з першого кварталу 2017 року, відповідно до коливань нафтових цін, що мали місце, вона, як запевняють у «Газпромі», буде на рівні $200—210. Як мовиться, відчуйте різницю. Цей заклик звучить не лише від експертів, а й від керівництва Міненерговігілля. На вулиці Прорізній закликали купувати «дешевий» російський газ.

Якщо морозів, як і торік, майже не буде, то Україна цю різницю справді не відчує — обійдеться вітчизняними ресурсами і реверсним газом. А переможців, як відомо, не судять. Але якщо зима розійдеться не на жарт, то перемовини щодо закупівлі газу доведеться відновити. І тут різниця може стати відчутною. За певними оцінками, вона може зрости до шести мільярдів гривень збитків для України.

Мабуть, у групі «Нафтогаз України» (тепер її чомусь воліють називати саме так) про це знають, проте вважають ризик справою благородною. Відповідаючи «Дню», Коболєв сказав, що шість мільярдів викликають у нього певні запитання. «Є думки, і є контракт. Він каже, що ми, «Нафтогаз», повинні здійснити попередню оплату російській стороні за три мільярди кубометрів газу. Поки ми цього не зробимо, «Газпром» не зобов’язаний і не має права робити (постачати газ). Це написано в контракті. Відповідно, ми повинні відправити 600 мільйонів доларів до Москви і сподіватися, що їх буде зараховано у рахунок постачань газу до Донецька і Луганська. Якщо так станеться, що тоді нам скажуть наші критики? Я не чекав би літературних висловлювань. Саме тому в 2014—2015 роках відповідні угоди підписувала як російська, так і українська, так і європейська сторона».

Небажання «Газпрому» підписувати таку угоду зараз, переконаний Коболєв, свідчить зовсім не про те, що він діє, керуючись комерційними інтересами. «Насправді в першому кварталі 2017 року російські та європейські ціни, — зробив голова «Нафтогазу» свій прогноз, — будуть приблизно однаковими».