Ще одне резонансне призначення...

Відповідне рішення Кабінету Міністрів закріплено в розпорядженні №442 від 24 червня.

Як повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку Бровченко візьме на себе одне з найскладніших завдань — реформу державного оборонного замовлення. Зокрема, він має спростити процедуру розрахунків та затвердження єдиних підходів до формування ціни на продукцію, робіт й послуг оборонного призначення.

До цього призначення у першого віце-прем’єр-міністра — міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва було чотири заступники: перший заступник міністра Юлія Ковалів, заступник міністра — керівник апарату Юлія Клименко, заступник міністра — торговий представник Наталія Микольська, заступник міністра Максим Нефьодов.

Бровченко — полковник запасу, працював начальником складів боєприпасів в Коцюбинському. На посаду заступника міністра він прийшов з крісла начальника відділу мобілізаційної підготовки у державному концерні «Укроборонпром».

У 2010 році Бровченко працював в Міноборони директором департаменту утилізації ракет і боєприпасів, потім в 2012 році, коли першим-віце-прем’єром — міністром еономічного розвитку був Андрій Клюєв, Бровченко курував департамент економіки оборони та безпеки.

За даними керівника проекту «Електронні закупівлі Міністерства оборони України» Артура Переверзєва, Бровченко був звільнений з посади після призначення у 2012 році на посаду міністра економічного розвитку Петра Порошенка. «Подейкують, що його призначення на цю посаду пов’язане з тісною «дружбою» з тодішнім заступником міністра Економічного розвитку і торгівлі України — керівником апарату Володимиром Павленком, адже дружина Бровченка і дружина Павленка — рідні сестри. До речі, Бровченко звільнений з посади директора департаменту одночасно з Павленком після призначення на посаду міністра економічного розвитку України Петра Порошенка. Кажуть звільнили його після того, як він під час знайомства з Петром Олексійовичом не спромігся відповісти на елементарні питання пов’язані із діяльністю департаменту», — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» Перевєрзєв.

Перевєрзєв пише, що опитав колишніх співробітників пана Бровченка, і мовляв усі вони дають виключно негативні відгуки про свого екс-колегу, називають його конфліктною людиною з вибуховим характером, який не вміє керувати колективом. Звідси керівник проекту «Електронні закупівлі Міністерства оборони України» робить висновок, що призначення пана Бровченка — це чергова квота блату в урядових кабінетах. «Епоха реваншистів і пристосуванців — це ганебне явище в Держуправлінні, проте це вдвічі ганебніше, коли такі люди призначаються на посади, що пов’язані з безпекою та обороною в той час коли ми знаходимося під натиском російської агресії», — пише він.

Натомість у прес-службі Мінекономрозвитку підкреслюють винятковий досвід нового заступника міністра. Мовляв під час роботи в оборонній галузі Юрій Бровченко брав участь у підготовці державних програм реформування та розвитку Збройних сил України, оборонно-промислового комплексу, сектору безпеки й оборони. За даними прес-служби, він організовував мобілізаційні роботи для переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду та працював над оптимізацією державного оборонного замовлення. Юрій Бровченко здобув освіту у Національній академії державного управління при Президентові України, де отримав ступінь магістра державного управління — заочно.

Відомий експерт  — директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння — Валентин Бадрак в коментарі «Дню» зауважив, що ні про успіхи Бровченка в роботі над державними програмами реформування та розвитку ЗСУ, ні про його самого до призначення заступником міністра нічого не чув. Натомість наголосив, що той факт, що особа прийшла на цю посаду з «Укроборонпрому», не залишає підстав сподіватись на якісь позитивні зрушення. Бадрак побоюється, що всі «реформи» державного оборонного замовлення зведуться до лобіювання інтересів «державно-бізнесової структури «Укроборонпрому», а не українського війська.

Про проблеми і першочергові кроки з їх вирішення, які мав би зробити новопризначений заступник міністра економічного розвитку та торгівлі, — далі  прямою мовою у коментарі директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентина БАДРАКА:

— Хронічна проблема в тому, що державне оборонне замовлення формувалось «рік на рік». Через це, коли затягувалось прийняття державного бюджету, а це в нас останні роки відбувається з завидною регулярністю, при найкращих обставинах державне оборонне замовлення підписувалось на початку лютого. Тому ми наполягали на тому, щоб державне оборонне замовлення могло прийматися на три роки. І нам вдалось переконати парламент внести відповідну поправку до Закону. Але одна справа мати нормативно-правову базу, і зовсім інша втілити її в життя. У нас досі є багато проблем пов’язаних з затягуванням проплат по оборонному замовленню.

Друга біда — формування самого державного оборонного замовлення. Має бути чіткий і зрозумілий підхід — що Україна може виробляти самостійно, що маємо робити в межах військово-технічної співпраці з іноземними державами, а що імпортувати. У нас сьогодні в ЗСУ і Нацгвардію державою постачається не те, що потрібно, а те, що оборонна промисловість може виробити. Це не дозволяє підійти до вирішення головного питання — глобального переозброєння української армії для того, щоб зробити з неї потужний інститут стримування.

Однак компетенції заступника міністра для вирішення зазначених мною питань замало. І Президент восени 2014 року підписався під рішенням в Коаліційній угоді створити центральний орган виконавчої влади з координації оборонної галузі, який би замикався на рівні першого віце-прем’єра. Але, на жаль, у нас оборонна промисловість і досі управляється в ручному режимі через РНБО (суто дорадчий орган) і через «Укроборонпром». І що важливо — ніхто не несе відповідальності за некомпетентні рішення.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День». ФОТО З САЙТА W-N.COM.UA кореспондента Ярослава Бойко.