Що буде з внутрішнім газовидобуванням в Україні?

Україна виторгувала собі газову знижку в Росії: $268,5 за тисячу кубометрів газу. Якщо додати транспортну складову, то кінцева  вартість російського газу для української промисловості сягне  $300 «з хвостиком». Це «передишка» для економіки, щоб та швидше стала на шлях модернізації, переконують в уряді. Але чи не поставить така «допомога» автоматично хрест на спробах України посилити  диверсифікацію енергетичних поставок та збільшенні обсягів внутрішнього видобутку газу? Про  це «День» запитав  експертів.

Найбільшу небезпеку російська газова знижка несе, за словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, для таких проектів як  розвідка і облаштування родовищ сланцевого газу, для проектів з видобутку газу на глибоководному  шельфі Чорного моря.  За  його словами, цим в Україні займаються «Шелл», «Шеврон», «Ені» та французька «Газ де Франс», яка цікавиться розробкою шельфу. «У цих проектів — велика собівартість. Тож якщо ціна на газ буде політичною і зберігатиметься на неринково низькому рівні, то вони можуть відтермінуватися. Не  заморозяться,  але матимуть серйозні проблеми, і по них значно збільшаться ризики», — прогнозує  експерт.  

Утім, колишній посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки МЗС України, незалежний газовий експерт В’ячеслав Княжницький іншої думки. Якщо в останні роки нинішня влада щось і зробила правильно у газовій сфері, каже він, то це і є допуск міжнародних компаній до розробки сланцевих родовищ. Адже це своєрідна гарантія здійснення даних проектів і стримування натиску Росії. Те ж було в Казахстані. «Росія нічого не може зробити з тамтешнім президентом Назарбаєвим, бо там повністю видобуток нафти і газу знаходиться в руках західних компаній. Тому вони нічого і не можуть зробити», — каже він. Єдина перепона, яка може з’явитися для розробки таких  родовищ — це доступ до мереж транспортування газу. «Головне — це не монополізм начебто низької ціни, а те, чи  будуть всі гравці газового ринку у рівних умовах з доступу до мереж постачання газу і ринку споживача», — висловлюється він.

Приватним українським газовидобувним компаніям доведеться переглядати економічну складову своїх інвестиційних програм з нарощення видобування газу. «Ці програми не зупиняться, а розвиватимуться. Все одно видобуток на відкритих українських газових родовищах значно дешевший за імпортний російський газ. Великі ж компанії зацікавлені постачати на свої підприємства газ  власного видобутку, бо це оптимізує їхні витрати... Ще невідомо, наскільки значною буде російська знижка, і скільки вона діятиме», — висловлюється Омельченко.

Експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук вважає, що приватні компанії втратять частину маржі з видобутку газу. «Тому зараз якщо не загальмується, то зменшить їхній  інтерес до таких проектів», — пояснює він. Утім, продовжує експерт, інтерес цієї групи споживачів до  власного газовидобутку збережеться. Адже одна тисяча кубометрів блакитного палива з Росії з врахуванням вартості транспортування газу для українських промислових підприємств, за підрахунками  Корольчука, обійдеться в 350 доларів.  Тоді як власники вітчизняних газовидобувних компаній спокійно можуть качати  для своїх потреб газ за ціною 70—80 доларів за тисячу кубометрів. «Для них це — елемент диверсифікації», — пояснює  він. А от кого «розслабить» здешевлення російського газу, так це українські державні видобувні компанії, які працюють на суші, продовжує  моделювати вплив останніх газових домовленостей на внутрішній видобуток енергоресурсів Корольчук.

За словами президента асоціації «Газові трейдери України» Андрія Мизовця, державні компанії «Укргазовидобування» та «Укрнафта» і нині не дуже активно нарощують видобуток. Щоправда, це не стосується «Чорноморнафтогазу». Лідерами за темпами видобування газу в Україні залишаються приватні компанії. «За 11 місяців 2013 року приватні компанії видобули 2,087 мільярда кубометрів газу. 2012 року за аналогічний період — 1,779 мільярда кубометрів. Тобто зростання — 16%! За підсумками 2013 року очікується близько 2,28 мільярда кубометрів газу», — озвучує він статистику. Якщо брати песимістичний сценарій розвитку сектору, продовжує Мизовець, то внутрішній газовидобуток у 2014 році залишиться на тому ж рівні, а за оптимістичним — виросте на 15—20% і сягне близько 2,6 мільярда м3. Серед приватних компаній, каже він, в минулому році за темпами видобутку переш місце займає «Нафтогазвидобування», друге — «Еско-Північ», а за третє борються компанії «Природні ресурси» та «Куб-Газ». За даними асоціації «Газові трейдери України», 2011 року Україна видобула 20,614 мільярда кубометрів газу, 2012 року — 20,185 мільярда кубометрів,  а за  11 місяців — 19,172 мільярда, з яких на долю державної компанії «Нафтогаз Україна» припадає 17,061 мільярда кубометрів. 

На думку експертів, найбільше зацікавлені в Україні у газовій незалежності власники підприємств, які працюють в хімічній галузі. «Щороку їм треба як мінімум шість-сім мільярдів кубометрів газу. Дивно, що Фірташ, будучи «газовим» олігархом, не інвестує в видобуток вітчизняного газу. Він був би, передусім, зацікавлений наростити  приватний видобуток: купити  компанію,  видобувати газ і зменшити свої затрати на купівлю газу в Росії», — розповідає Корольчук про коло українських бізнес-груп, найбільше зацікавлених в розвитку газовидобутку в країні. Поки що ж Фірташ задовольняє свої газові апетити за рахунок купівлі російського газу. За ним іде металургійний магнат, власник SCM  Рінат Ахметов, каже Корольчук. Хоч у його підприємств і не такі значні обсяги споживання газу, як у хіміків, деталізує  експерт, але за рік його металургійним об’єктам потрібно близько чотирьох мільярдів кубометрів газу. Цю газову потребу, за словами експерта, Ахметов спробує закрити за рахунок розвитку нещодавно придбаної «Нафтогазвидобування», яка сьогодні — найбільша газовидобувна приватна компанія України. Її доведені запаси  становлять 20 мільярдів  кубометрів газу та ще два мільйона  тонн — газового конденсату. Цього року компанія планує наростити  видобуток газу  до одного мільярда  кубометрів, інвестувавши в це 1,4 мільярда гривень. Трійку найбільш зацікавлених  у розвитку власного газовидобутку, за версією Корольчука, замикає «Смарт-Холдинг» Вадима Новинського,  який не так давно купив «Регал Петроліум». За його оцінками, третьому гравцю потрібно два мільярда кубометрів газу. Загалом, щоб задовольнити газові потреби тільки цих трьох  бізнес-груп,  підраховує експерт Інституту енергетичних досліджень, потрібно близько 14 мільярдів метрів кубічного газу. Їх отримання впирається в інвестицій. Щоб наростити на один мільярд кубометрів газу  «Украгазвидобуванню», в якого вже розвинута мережа, в рік треба інвестувати близько одного мільярда доларів, каже Корольчук. А  приватним компаніям, на його переконання, — щонайменше 1,5 мільярда доларів (підуть на розвідку площ, будівництво мереж та видобуток газу). Тож  щоб здобути ще додатково 14 мільярдів  кубометрів, розповідає Корольчук, трьом бізнес-групам треба знайти майже 10 мільярдів доларів. «Зараз у них стільки грошей немає», —   каже він. Чи надійдуть  ці кошти і звідки  — теж  поки що не зрозуміло.

Щороку Україна видобуває власними силами плюс-мінус 20 мільярдів кубометрів газу. У порівняні з  радянським піком газового видобутку в Україні (1975 рік) цифра зменшилася втричі! Щоправда,  2013 року за рахунок запуску нових родовищ на Чорноморському шельфі та нарощуванню видобування на 40% «Чорноморнафтогазом» загальний обсяг видобутку газу в Україні піднявся на 3%. Але загалом тенденція не дуже втішна, робить висновок Омельченко. «Адже виснажуються родовища (насамперед базові — Шебелінське,  Яблунівське)... Ресурси вичерпуються з кожним роком, а приросту нових запасів немає. Створюються серйозні ризики, щоб через декілька років на державних компаніях, передусім, «Укргазвидобування», ми побачили зниження видобування», — пояснює він. Це неприпустимо, на думку експерта, бо Україна може наростити видобуток газу в наступні три роки до 30—35 мільярдів м3. Але за умови притоку інвестицій.

Якби міжнародні компанії наслідували приклад «Шелл» та заходили в Україну, додає Корольчук, то внутрішній видобуток газу, наприклад, приватними компаніями збільшився б з двох мільярдів кубометрів до п’яти і навіть більше. За підрахунками Княжницького, за п’ять-сім років Україна спокійно може наростити додатково 10 мільярдів метрів кубічних газу.