Що заважає веденню бізнесу

Незважаючи на реформаторські дії уряду, інвестиційні індекси бізнес-привабливості України не покращуються. Так, розрахований Європейською бізнес-асоціацією індекс продовжив тенденцію зниження вже протягом третього кварталу поспіль, упавши в першому кварталі 2012 року до позначки 2,18 із п’яти можливих. 77% опитаних асоціацією керівників підприємств зазначили, що жодних змін на краще не відбулося. Схоже, що інвестиційна ситуація в країні примушує замислитись над доцільністю подальших масштабних інвестицій і великих інвесторів. Так, на ринку чути розмови, що, мовляв, найбільший міжнародний інвестор в Україні — Європейський банк реконструкції і розвитку — планує зменшити обсяги інвестицій. І фінальне рішення щодо кредитування енергетичного й аграрного секторів буде прийнято після приїзду до України наприкінці вересня 2012 року акціонерів банку, які, так би мовити, особисто ознайомляться з інвестиційним кліматом і поставлять запитання, що цікавлять їх, керівництву країни. В ексклюзивному інтерв’ю «Дню» директор Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні Андре КУУСВЕК запевнив, що вересневий візит акціонерів тільки плановий. Але ситуація з бізнес-кліматом в Україні справді бажає кращого, тому обсяги нинішніх інвестицій банку скромніші за потенційні можливості.

— Підтвердьте або спростуйте інформацію про те, що банк планує зменшити обсяги фінансування для України. У чому причина такого кроку?

— Наразі зменшення фінансування немає: у першому півріччі 2012 року ЄБРР підписав нових проектів на суму приблизно 350 мільйонів євро. Чи надалі зменшуватимуться обсяги фінансування, передусім залежить від України. У приватному секторі все визначатиметься попитом та якістю проектів, а в державному — швидкістю проведення реформ і якістю пропонованих проектів.

— Про які саме реформи йдеться?

— Принципові реформи для продовження нинішніх обсягів інвестування — тарифні. Йдеться про енергетику й утворення цін на газ. Найсерйозніша проблема держсектора полягає в тому, що існуючі тарифи не покривають навіть операційних витрат на експлуатацію. Я вже мовчу про те, що в тарифах має бути амортизаційна складова, яка дозволить здійснювати модернізацію застарілих комунікацій, побудованих ще в 1970—1980-ті роки.

— Якщо комунальні тарифи не приведуть до економічно обѓрунтованого рівня, то ЄБРР не фінансуватиме державні проекти щодо енергоефективності в комунальній сфері?

— Не зовсім так: темпи кредитування будуть низькими. Наразі в окремих містах із місцевою владою впроваджуємо проекти модернізації тепломереж, займаємось підвищенням енергоефективності теплокомуненерго. На ці цілі 2012 року ми поки що витратили всього 50 мільйонів євро, тоді як наш потенційний портфель подібних проектів — майже 300 мільйонів євро! Без реформи тарифоутворення запустити масштабне кредитування муніципальних проектів буде проблематично.

— Ви постійно комунікуєте з бізнесом, так би мовити будучи живим барометром виміру інвестиційних настроїв. Чи відчуваєте, що бізнесу стало простіше працювати в Україні за останній рік?

— Ні, інвестиційний клімат не поліпшився. За настроями бізнесу покращення інвестиційного клімату не відчувається. Залишилося ще надто багато бюрократії і суб’єктивізму в ухваленні важливих для підприємців рішень. А коли говоримо про корупцію, то цей суб’єктивізм у спірних ситуаціях частенько грає на руку тим, хто на це не заслуговує. Тому поліпшення інвестиційного клімату в країні — це проблема і завдання номер один для України, які треба було вирішити вже вчора. Це реально заважає бізнесу, тому що надто багато енергії й часу керівництво підприємств витрачає на боротьбу з українською бюрократією та корупцією.

Не спостерігається й збільшення припливу великих іноземних інвесторів. За чотири роки моєї роботи з числа світових компаній-лідерів до України зайшло лише кілька великих гравців. Для європейців це поганий показник, що сигналізує про проблеми з простотою ведення бізнесу. Тому умови ведення бізнесу треба максимально спростити, мінімізувати при цьому вплив держави у всіх сферах економіки.

«ДЕРЖКОМПАНІЇ МАЮТЬПРАЦЮВАТИ НА КОМЕРЦІЙНІЙ ОСНОВІ І В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ»

— А як позначиться на умовах ведення бізнесу зміна тендерного законодавства: держкомпанії отримали право купувати продукцію без проведення тендерів?

— Усі держкомпанії, які співпрацюють із нами, працюють за нашими правилами, тому ці зміни не торкнуться наших проектів. Якщо говорити про вплив у цілому на ринок, то негативно. Державні компанії — такі самі ділянки ринку, як і всі інші. І я не бачу жодної причини, чому вони повинні отримувати якісь переваги порівняно з іншими учасниками ринку. Також неприйнятним є проведення держзакупівель на безальтернативній основі. Держкомпанії, як і інші, повинні працювати на комерційній основі і в конкурентному середовищі.

— На початку року єврокомісар із питань енергетики Гюнтер Еттінгер заявив, що до середини літа 2012 року ЄБРР і ЄІБ визначаться з обсягами фінансування української ГТС. Визначились?

— Ми не відмовляємось від участі в модернізації ГТС і ведемо наразі переговори з цього приводу з урядом, ЄС, Європейським інвестиційним банком та Світовим банком. Причина затримки — в тривалому процесі виконання українською стороною умов, необхідних для виділення кредитування.

«ЯКЩО УКРАЇНА НЕ ХОЧЕ ВТРАТИТИ СВІЙ ТРАНЗИТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ТО ВОНА МАЄ ЯКНАЙШВИДШЕ ПРОЗОРО РЕФОРМУВАТИ НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»

— Про що йдеться, адже закон про ринок газу ухвалено, а реструктуризацію НАК «Нафтогаз Україна» в окремі компанії (ПАТ «Укртрансгаз» і «Укргазвидобування») розпочато?

— Початок реструктуризації НАК вітаємо. Але зміна його структури має проводитись відповідно до загальної «дорожньої карти» реформування газової галузі країни, а також — вписуватись у рамки нової «Стратегії з енергетичної безпеки до 2030 року». Якраз щодо останнього документа у нас і була низка зауважень до уряду, і вони довго узгоджувались. Зокрема, спірним був пункт про збільшення частки поновлюваної енергетики до 2030 року, а також — підвищення рівня безпеки всіх атомних станцій в Україні. Що стосується останнього пункту, то ЄБРР спільно з «Євратомом» (атомне агентство ЄС) може виділити до кінця 2012 року близько 300 мільйонів євро для підвищення системи безпеки всіх атомних електростанцій в Україні. Досвід реалізації подібних проектів в атомній сфері у нас є.

— Повернімося до модернізації ГТС...

— Аби пішло фінансування, тільки реконструкції НАК недостатньо. Як я вже сказав, має бути дорожня карта, яка вписується в нову енергетичну стратегію до 2030 року. Крім того, Світовий банк сьогодні подав уряду пропозиції з приводу консультацій у процесі реконструкції НАК. Нині вони розглядаються, і лише після їх підписання можна робити наступний крок — спільно фінансувати модернізацію однієї з ділянок магістрального газопроводу «Помари-Уренгой-Ужгород». Ми не змінили своїх планів щодо інвестування близько 300—400 мільйонів євро на ці цілі. Строки виділення цих грошей залежать від швидкості впровадження Україною вищесказаного. І якщо Україна не хоче втратити свій транзитний потенціал, то вона повинна якнайшвидше прозоро реформувати НАК.

Якщо ЄБРР почне фінансувати цей проект, то це слугуватиме сигналом для подальшої роботи з НАК «Нафтогаз Україна» за всім проектом модернізації ГТС як для нас, так і для інших інвесторів. І тут теж треба говорити про тарифи на споживаний газ. Якщо Україна не приведе рівень цих тарифів до економічно обѓрунтованого, то участь у модернізації ГТС буде комерційно недоцільною. І це не наша забаганка, а об’єктивна реальність. Сьогодні Україна платить понад 400 доларів за 1000 кубометрів російського газу, а тарифи для споживачів покривають лише невелику частку цієї ціни. Якщо така практика збережеться, то НАК продовжуватиме зазнавати збитків, фінансувати збиткові компанії банк не може (10 серпня 2012 року в Дніпропетровську віце-прем’єр-міністр соціальної політики України Сергій Тігіпко заявив, що підвищення вартості газу для населення і теплокомуненерго не буде. — Авт.).

— Говорять, що зволікання з інвестуванням у модернізацію української «труби» виникло й тому, що на газовому ринку Європи наразі 54% всіх укладених контрактів із придбання газу — спотові (тобто купується реально видобутий газ). Таким чином, нібито для Європи відпадає необхідність у підписанні довгострокових контрактів на постачання газу з «Газпромом», а отже — і його транспортування через Україну. На вашу думку, чи вплине цей чинник на інвестиційну привабливість ГТС?

— Справді, газовий ринок упродовж останніх років змінився, змінилось ціноутворення і джерела постачання газу. Популярності дедалі більше набуває скраплений і сланцевий газ. Покупець бере газ там, де дешевше. Тому прив’язка ціни газу до нафти, як це було раніше, менш актуальна. Але, на мій погляд, стане це тенденцією чи тимчасовим явищем — ще до кінця незрозуміло.

Проте, незважаючи на все це, привабливість української ГТС залишається. Дослідження компанії «MottMacDonald» показує, що її модернізація набагато вигідніша, ніж будівництво «Південного потоку». Причому ми говоримо про різницю в мільярди доларів. Крім того, Україна має ще одну явну конкурентну перевагу. Завдяки величезним підземним газовим сховищам на заході України інвестиційна привабливість ГТС залишається доволі високою, незважаючи на різні несприятливі чинники. У Європі інших таких сховищ немає.

«ПОКИ НІ З КИМ ГОВОРИТИ ПРО КОНСОРЦІУМ»

— Ідея консорціуму за нинішніх умов при переформуванні на ПАТ «Укртрансгазу» і «Укргазвидобування» актуальна?

— Так.

— А ви ведете переговори на цю тему?

— Ні. Ми вступаємо в гру, якщо є реальні інвестори. Чи є вони зараз — не знаємо. Але такий варіант, як консорціум, нас цікавить. Ми готові включатися в розмовах про консорціум щодо управління ГТС, але поки що ні з ким говорити. Багато залежить і від того, хто буде в цьому консорціумі. Наша головна місія — підтримувати приватний бізнес, тож ми хотіли б бачити реальних приватних інвесторів із досвідом і хорошою репутацією.

— Якщо ГТС буде передано в управління групі зацікавлених українських компаній? Яка ймовірність, що ЄБРР погодиться і братиме участь у такому форматі?

— Ми нічого не виключаємо, але спекулювати на цю тему наразі не будемо.

— Ви згадали про те, що робитимете ставку на кредитування проектів поновлюваної енергетики: можна про ці плани детальніше?

— Так, нам цікаво інвестувати в розвиток нетрадиційних видів енергії. Цього року обсяг інвестицій у цей напрям поки що становить усього 30 мільйонів євро, і це невеликі проекти. Йдеться про всі види альтернативної енергетики — вітрогенерація, сонячні батареї і гідроелектроенергетика.

Нас також цікавить видобуток сланцевого газу і розробка газових родовищ на шельфі Чорного моря. Але поки що нічого конкретного сказати не можу, оскільки досвіду кредитування таких проектів у ЄБРР немає.

— Як дивиться банк на участь у проекті фінансування будівництва терміналу з прийому скрапленого газу на березі Чорного моря?

— Нам цікаво обговорити це питання, але конкретна робота розпочнеться лише після приходу в проект приватного інвестора або формування консорціуму інвесторів. Працювати тільки з державою нереально.

— У травні 2012 року ви говорили про випуск ЄБРР облігацій у гривні. Чому цього кредитування досі немає?

— З травня бачимо бажання з боку уряду оживити роботу в цьому напрямі. Але при цьому у держави є запитання: як вплине випуск гривневих облігацій ЄБРР на ринок? Держава побоюється, що інвестори віддаватимуть перевагу їм, а не державним. Це побоювання виникає і в інших країнах. Але перед випуском цінних паперів ми завжди консультуємося з урядами щодо часу й умов виходу на ринок, щоб не заважати одне одному. ЄБРР у жодному разі не має наміру конкурувати з державою.

— Виходить, що головний бар’єр для гривневих облігацій — поява потужного конкурента для держави на внутрішньому ринку запозичень?

— Так, але з травня 2012 року ми бачимо бажання уряду знайти спосіб допомогти міжнародним фінансовим організаціям запустити гривневі бонди.

— А чому ж тоді не виходить це зробити, якщо бажання є?

— Невирішеними залишаються деякі технічні питання. Скажімо, було внесено зміни до закону в ринку цінних паперів, які дозволяють МФО випускати гривневі облігації. Це звучить дуже добре. Але на практиці обсяги випусків, прибутковість облігацій, їх цільове використання повинні будуть узгоджуватися з урядом. Звісно, що за таких умов про випуск цінних паперів міжнародними фінансовими організаціями поки що не йдеться.

— Банк багато інвестує в агросектор України. Як позначиться на розвитку аграрно-промислового комплексу прийняття нинішнього варіанту Закону «Про ринок землі»?

— Його нинішній варіант погано вплине на великі агрохолдинги, адже вони не зможуть купити або взяти в оренду достатні площі земель для обробки. Значить, вони не зможуть працювати ефективно. Врешті-решт, програють усі: виробники, переробники і держава, яка втратить частину доходів від агропромислового сектора. Тому, на мій погляд, земельний ринок України повинен розвиватися за принципами ринкової економіки, а всі розмови про те, що хтось може купувати землю, а хтось — ні, це радянський підхід. Можливо, поки що краще використовувати систему необмежених орендних відносин.

***