«Шпаргалка» для голови НБУ

Під куполом Ради зібралися основні гравці банківського ринку, урядовці, керівництво НБУ (нинішнє і колишнє), депутати, громадські активісти та експерти. Курс гривні вже більше ніколи, навіть, у мирний час не буде фіксованим, заявила з парламентської трибуни Валерія Гонтарева. «Головним буде використання системи гнучкого обмінного курсу, бо тільки плаваючий обмінний курс є протидією зовнішнім викликам і шокам», — пояснила вона. Своє основне завдання Нацбанк бачить в утриманні купівельної спроможності гривні. Хоча з цим буде складно: через зростання ціни газу в 3,8 рази і опалення — на 66% цьогорічна інфляція, за оцінками Гонтаревої, сягне 27% (у 2014 році — 24%).

Потім почалися виступи банкірів та депутатів. Різкої критики не було. Відзначився лідер «Радикалів» Олег Ляшко, який знову попросив Гонтареву піти у відставку.

НА РЕФІНАНСУВАННЯ — ЩЕ 100 МІЛЬЯРДІВ

А от колишній голова НБУ Володимир Стельмах був дуже відвертим, тож дав детальну оцінку роботи регулятора. «НБУ повинен серйозно розкріпостити свою монетарну політику», — розпочав він. Найперше, вважає Стельмах, слід надати рефінансування банкам, хоча б на суму відтоку депозитів. При «втечі» 140 мільярдів гривень, Нацбанк позичив банкам тільки 36 мільярдів гривень! Мабуть, розуміючи мотиви стримування рефінансування Стельмах звернувся до Гонтаревої: «Це не вплине на інфляцію, бо за 2014 рік суттєво зменшена грошова маса: в національній валюті монетизація ВВП зменшилася більше, аніж на 20%. Тому можна дати ще 100 мільярдів гривень». Друга порада від колишнього керманича НБУ часів Президента Ющенка — боротьба за реальну кредитну ставку. «Використання жорстких кредитних механізмів для вирішення проблем — це помилка. Облікова ставка підвищена до 19%. Це означає, що для кінцевого споживачів кредитні ставки складуть 30—35%, так як будуть додані ризики, резерви, вартість обслуговування. Це нереальні ставки», — емоційно резюмує він. А стримувати витік готівки на ринок, продовжував Стельмах, буде Мінфін, який вже зараз задіяв ряд нових податків.

ВАЛЮТНІ СЕРТИФІКАТИ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ

«День» поцікавився у Стельмаха, кого він вважає винуватцями падіння курсу гривні. За його словами, це результат економічних прорахунків кількох попередніх років. «НБУ став філіалом, приписною касою Мінфіна, починаючи від Арбузова, далі — прем’єра і міністр фінансів у собі — відповідно Яценюка і Шлапака», — пояснює він. А Гонтрева тільки успадкувала весь цей набір, який погіршився війною. Як заспокоїти курс? Великим «Озом» не треба бути, переконаний він.

«Сьогодні близько 280 мільярдів гривень готівки знаходиться в кишенях населення. Ще 100—120 мільярдів доларів у них під матрацами. Чому б не випускати валютні сертифікати, які б залучали ці гроші в економіку?», — запитує він. Стельмах вважає, що саме це має робити регулятор, а не діяти проти валютних спекулянтів на ринку їхніми ж методами. Гонтарева і її перший зам Писарук слухали.

Далі слово взяли банкіри. Стійкого курсу не буде без врегулювання питання валютних позичальників, вважає голова правління «РайфайзенБанк Аваль» Володимир Лавренчук. Тому , продовжує він, цю проблему не варто забувати, а швидше вирішувати.

Голова правління найбільшого комерційного банку «Приват» Олександр Дубілет закликав НБУ та депутатів запустити без ресурсне фінансування: «Неможливо накачувати банки грошима, тримати їх на плаву і при цьому мати стабільний курс. Нам потрібно знизити вартість ресурсів так, щоб це не тиснуло на курс. Для порівняння: у нас вартість ресурсів становить 20% плюс 4% за ризик, а на Заході ціна грошей — 1% плюс 4% за ризик. Тому Нацбанк з Мінфіном повинні зробити стандарти безресурсного фінансування. А також потрібно буде перевести експорт та імпорт в безресурсну площину».

СИСТЕМА СТИМУЛІВ ДЛЯ ЕКСПОРТЕРІВ

Набір антикризових заходів запропонував і голова парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Сергій Рибалка. Нацбанку треба створити систему стимулів для експортерів, починаючи з пільгового кредитування, зменшення податку на прибуток і закінчуючи спеціальними сесіями з викупу валютної виручки експортерів, які гарантуватимуть автоматичне повернення ПДВ. «Таким чином можна змінити направленість емісії з дефіциту бюджету на пряму підтримку товаровиробників. Це сприятиме збільшенню занятості та податкових надходжень. Я вже не кажу про зменшення корупції у сфері повернення ПДВ», — пояснив він. Аби ж утримати ситуацію з простроченою заборгованістю позичальників він пропонує Гонтаревій: перше — покладатися на нових менеджерів чи власників банків, друге — відокремити безнадійні кредити та передати їх до спеціально створеного Державного агентства з відновлення активів, яке спеціалізуватиметься на стягненні простроченої заборгованості з позичальників.

Паралельно треба посилити відповідальність власників банків, які спочатку закредитовують свої компанії, а потім вішають борги на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), додає голова підкомітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Олег Лаврик.

З цим згоден заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. «Вже відкрито 239 кримінальних проваджень на загальну суму збитків 42,6 мільярда гривень. Загальна цифра претензій Фонду до таких власників та акціонерів збанкрутілих банків — 58,4 мільярда гривень», — розповів він. Аби повернути хоч якусь частку вкрадених топ-менеджментом грошей, і не допустити пускання на дно нових банків, Оленчик звернувся до депутатів з проханням якнайшвидше в цілому прийняти в цілому законопроект №2085, який розв’язує руки Фонду до таких власників.