Скарби «спрощенки»
Мінфін знайшов додаткові джерела наповнення бюджетуПредставники малого і середнього бізнесу відстояли право на єдиний податок у Податковому Кодексі. Існування такого механізму породило чимало дискусій, адже його часто-густо використовують для ухиляння від сплати податків. Руйнувати тіньові схеми «спрощенки» розробники кодексу вирішили по-своєму.
— Ми відмовилися від принципу «болить голова — відрубай голову». Ми пропонуємо ліки. Всі способи легальної податкової оптимізації нам відомі. Ми пропонуємо такі механізми функціонування єдиного податку, щоб використовувати його як систему для великого і, навіть, для малого бізнесу з метою податкової оптимізації було неможливо», — розповідає директор департаменту податкової політики Міністерства фінансів Сергій Чекашкін.
Мінфін встановив особливе оподаткування для доходів «спрощенців», що перевищують дозволені законом річні граничні межі: понад 500 тисяч гривень для фізичної особи і мільйон гривень — для юридичної. Якщо перейти за ці межі, то перша сплатить 15% від суми перевищення, а друга — суму подвійного розміру ставки, яку сплачує за «спрощенкою». При цьому збережено діючу норму про максимальну кількість найнятих осіб: для фізосіб до 10 чоловік, а для юридичних — 50. Перемогою на користь «спрощенців» можна вважати право вибору щодо сплати ПДВ.
Ще одна податкова новація стосується виключення зі складу єдиного податку страхових, пенсійних та соціальних внесків. Мінфін трактує свою позицію так: ці збори і внески за своєю природою не є податками, тому не можуть включатися до будь-яких інших податків. Така коректива потягне за собою зменшення розміру ставки податку для юридичних осіб вдвічі: з 6% до 3%, якщо платник сплачує ПДВ на загальних підставах, і з 10% до 5% якщо ПДВ входить до складу єдиного податку.
Свою «спрощену» цукерочку отримають і фізособи. Відчутним компенсатором для них є зменшення плати за кожного найманого працівника до 20% (нині діє 50%) від встановленої для «спрощенців» місцевими органами ставки (від 20 до 200 гривень), яку у ПК залишили без змін. Щоправда позиція розробників кодексу дещо дивує, адже розмір ставок для фізосіб не переглядався з 1999 року... І сьогодні багато успішних і вже зовсім не малих фірм працює фактично на «спрощенці» для мінімізації соціальних виплат.
І тут починає працювати податкове обмеження для мінімізаторів. У разі перевищення річного доходу фізособи за 300 тисяч гривень, їй доведеться сплатити ще 1% від суми перевищення. І далі від кожних понаднормових ста тисяч до державної казни надійде додатково одна тисяча. І хоча єдиний податок, за словами чиновників, «не бюджетоутворюючий», держава «щось» матиме додатково, тоді як «спрощенцю» в цьому разі мінімізаційні операції, мабуть, стають не надто вигідними.
Втім учасники слухань досить прискіпливо ставилися до податкових новацій, щоб бізнесу бува не було зроблено якоїсь шкоди. Так, член президії спілки аудиторів України Тетяна Зацерковна вважає, що кодексні наміри не зовсім співпадають з реальною практикою. «Проект Податкового Кодексу збільшує податковий тиск на малий бізнес, при цьому практично зберігаючи податковий тиск на традиційному рівні для великого», — вказує фахівець.
Дуже незадоволений Податковим Кодексом малий та середній ювелірний бізнес, який прагнуть позбавити права на «спрощенку». Ювеліри наголошують, що саме з допомогою «сп рощенки» вдалося легалізувати цю галузь. Відмова від «спрощенки» автоматично призведе до масового відходу гравців ринку у тіньовий сектор економіки. При цьому майстри дорогоцінних прикрас стверджують, що головним джерелом їхніх доходів є надання послуг з виготовлення коштовностей, тобто товару, а не торгівля золотом. Тому відлучення від «спрощенки» видається їм незаслуженим покаранням. Президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб винить у цьому конкурентів — великі ювелірні підприємства. «У свою чергу це приведе до зниження рівня захисту прав громадян, появи масових підробок на ринку і, звичайно, до зменшення платежів до бюджету», — говорить він.
Знайти разом компроміс найближчим часом заступник міністра фінансів України Тетяна Єфименко пропонує якнайшвидше відшукати компроміс з цих питань. Узгоджувати діаметрально-протилежні думки розробники Податкового Кодексу вже навчилися. Вести ж розмову з ювелірами Єфименко пропонує на мові економічного аналізу, який повинен врахувати всі «за» і «проти».