Східний базар

Буквально за три дні до Нового року Туркменістан заявив, що згоден продовжити переговори (в грудні 2004 року експерти безрезультатно провели кілька раундів) про ціну на свій природний газ, що поставляється до України та Росії. У заяві МЗС цієї країни, поширеній у понеділок в Ашгабаді, вказується: «У разі неузгодження ціни газу до 30 грудня 2004 року, туркменська сторона буде вимушена припинити подачу природного газу в газотранспортні системи Росії й України 31 грудня 2004 року з 24 години за ашхабадським часом. Таке рішення не несе якоїсь політичної спрямованості. Це зумовлене лише тим, що до цього часу не укладені відповідні контракти на 2005 рік». Схоже, новому уряду нового президента з перших днів свого існування доведеться зіткнутися з енергетичними проблемами.

Нагадаємо, що на початку грудня Туркменія під час переговорів запропонувала нову ціну на природний газ для споживачів Росії й України. У 2005 році вона має становити $60 за 1000 кубометрів, що на $16 більше, ніж у 2004 році. Обґрунтовується таке рішення тим, що ціна на туркменський природний газ значно нижча за середньосвітову, а також зростанням цін на товари, в тому числі труби, іншу металопродукцію, хімреагенти й обладнання, які поставляють у рахунок товарної частини розрахунків за газ.

Цікаво, що, прогнозуючи труднощі в розвитку відносин між Москвою та Києвом після перемоги на президентських виборах на Україні Віктора Ющенка, російські політологи, зокрема, вказували й на можливі проблеми в енергетиці. Так, помічений у передвиборній кампанії Януковича президент фонду «Політика» В’ячеслав Ніконов не виключив, що Росія може зіткнутися зі складнощами при транспортуванні газу територією України. «Лунали голоси прихильників Ющенка, що ті умови, згідно з якими «Газпром» прокачує газ територією України, і які були узгоджені з урядом президента Леоніда Кучми, не відповідають інтересам України. Я не виключаю, що може відбутися чергова «газова» війна». На думку Ніконова, «важелі тиску Росія, звичайно, має, але ніколи економічні важелі не перебивали ідеологію». Тим часом керівник російської Ради з питань зовнішньої й оборонної політики Сергій Караганов не вбачає можливості виникнення складнощів у газовій сфері. «Тут є величезні взаємні інтереси Росії, України та Європи. Європа вже втягнута, а переговори щодо газової співпраці Росія вела досить ефективно і за прем’єр-міністра Ющенка», — відзначив він.

У газовій сфері трьох країн справді існує безліч тенет. Історія ще дасть оцінку ролі на цьому ринку угорської компанії «Юрал транс газ». Згідно з нинішньою офіційною оцінкою, вона економить Україні при транспортуванні туркменського газу $60 млн. У 2003 році обіг «Юрал транс газу» (за його даними) досяг $2 мільярдів, а прибуток від транспортування та продажу 35,4 мільярда кубометрів газу становив $220 мільйонів.

Але з 1 січня 2005 року її місце має зайняти компанія «РосУкрЕнерго», створена влітку цього року в розвиток домовленостей про формування єдиного перспективного балансу газу, досягнутих на зустрічі президентів Росії й України з діловими колами двох країн у Ялті. Чи не тут заритий «собака», через якого в Україні можуть підвищитися газові ціни? Хто ж поступиться без бою вищенаведеними доходами, отриманими практично на порожньому місці й усього за один рік? Утім, це лише версія. Інший варіант полягає в тому, що насправді двом названим компаніям, по суті, нічого ділити...

У цьому разі Україні буде ще складніше наводити мости в Туркменістані, оскільки вона опиняється в одному газовому човні з Росією. Але наша сусідка має в своєму розпорядженні величезні власні ресурси газу і в стані майже безболісно пережити туркменський газовий ультиматум. Не виключено, що в цих умовах у російських «яструбів», які відверто міркують про свою поразку на українських виборах, з’явиться спокуса зайняти на переговорах із Туркменістаном жорстку позицію. У результаті Росія може одночасно «вбити» на європейському газовому ринку двох конкурентів — і Туркменістан, й Україну, — які заважають встановлювати там приємні монопольні ціни. І, крім того, вона отримує можливість нав’язувати Україні, вимушеній знову стати покупцем російського газу, свої бачення справедливих тарифів (у тому числі й на транзит експортного російського газу).

І все ж оптимальним варіантом для двох країн, що вписується в усі наявні між ними домовленості, є узгоджена та помірно тверда політика, що враховує як східний менталітет (згідно з ним на базарі не можна не торгуватися, інакше образиш продавця), так і те, що Туркменістан практично не має інших ринків. Водночас Україна цього року заклала непогані газові резерви, що дозволяють неквапливо провадити торг. Експерти «Дня» стверджують, що такий підхід підвищує шанси вирішити виниклі проблеми не шляхом «війни», а методом конструктивного діалогу та взаємних поступок. Тож новий уряд і президент мають шанс із перших днів роботи довести суспільству своє вміння вирішувати міжнародні проблеми, з огляду на національні інтереси...