Спокійно, але в темпі!

Виконавчий комітет УЄФА підтвердив право Києва, Донецька, Львова та Харкова приймати матчі чемпіонату Європи з футболу в 2012 році, а також залишив фінальний поєдинок турніру в столиці України. «Завдяки зусиллям і навіть жертвам, на які пішов уряд України, ми даємо зелене світло формату 4 на 4», — повідомив у п’ятницю радісну новину президент УЄФА Мішель Платіні.

Рішенню УЄФА зраділи не лише українські футбольні фани. Від владного бомонду одразу ж посипалась офіційна патетика. Президент України Віктор Ющенко заявив, що «всі підготовчі роботи будуть закінчені вчасно і якісно, а чемпіонат Європи стане справжнім великим спортивним святом для нас усіх». А прем’єр-міністр Юлія Тимошенко назвала рішення УЄФА «перемогою України».

Проте співати переможних дифірамбів не варто доти, доки невирішеними залишаються чимало поточних проблем підготовки до чемпіонату, нагадують опитані «Днем» експерти. Всі запевняння на зразок «встигнемо» і «виконаємо вчасно» звучали б набагато переконливіше для експертів УЄФА, якби останні могли торкнутися руками готових стадіонів, аеропортів, готелів, проїхатися новими автобанами. Однак більшість таких ключових об’єктів ще перебувають на стадії будівництва чи реконструкції, а попереду в Україні вибори, які вже зараз, судячи з політичних заяв, можуть затягнутися.

Мабуть, саме через це УЄФА й залишило за собою право відмовити будь-якому українському місту в прийомі матчів чемпіонату в разі, якщо його підготовка виявиться незадовільною. Іншими словами, така позиція виконкому — це чіткий меседж українській владі, що розслаблятися не можна.

Тож який сьогодні рівень підготовки українських міст до чемпіонату? Та на яких напрямкам державі потрібно зосередити особливу увагу, щоб вийти переможцем і в цьому новому старті?

Перший заступник голови КМДА та екс-голова Національного агентства з підготовки до проведення в Україні фіналу чемпіонату Європи з футболу 2012 Євген Червоненко радіє, що УЄФА «надало країні черговий кредит довіри» і пропонує робити все, щоб його не втратити. Реальні справи повинні кричати гучніше слів, говорить він «Дню». На думку Червоненка, найперше слід «перестати красти, проводити прозорі тендери (чого не робиться, особливо безлад довкола «Олімпійського»), залучити професійний менеджмент». Починати виправдовувати кредит футбольної довіри він радить зі Львова, «бо по ньому в основному ідуть декларації та відставання». Крім того, державі слід сконцентруватися більше на дорогах, а не на аеропортах.

На думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, час діяти прискореними темпами. Потрібно пильно придивитися до питання стадіонів. За словами Фесенка, якщо донецький та харківський стадіони готові, то ситуація з київським (де проходитиме фінал чемпіонату) — складана, а з львівським — загрозлива. «Тому потрібно робити дуже потужний графік прискорення робіт для розбудови стадіонів. В усіх містах також залишається проблема транспортної інфраструктури», — підсумовує він.

А голова правління Комітету громадського контролю ЧЕ-12 Павло Цируль закликає владу дуже активно працювати в туристичній галузі. За його словами, у 2009 році фінансування туризму скоротилося в 10 разів у порівняні з 2008 роком. І це при тому, що Євро-2012 — перш за все, туристичний продукт. «Держава повинна належним чином оцінити потенціал туристичної індустрії і негайно переглянути ставлення до туризму взагалі», — висловлює він «Дню» своє бачення подальших дій влади.

Натомість голова Держслужби з питань туризму та курортів України Анатолій Пахля повідомив, що скоро розпочнеться публікація промо-матеріалів, інформаційних бюлетнів та карт різними мовами, що популяризуватимуть Україну в світі. Крім того, вже підготовлено понад 100 різноманітних туристичних маршрутів, а близько 840 туристичних об’єктів найближчим часом модернізують. Планується розширювати й мережу довідкових інформаційних пунктів туризму, особливо в містах, де проводитиметься чемпіонат.

Однак «питанням з питань», за словами експертів, залишається фінансування будівництва та реконструкції об’єктів чемпіонату. Хоча влада й божиться, що Євро-2012 поза політикою і він виступає загальнодержавним пріоритетом, але до цих пір не відомо, чи відкличе Президент заветований раніше законопроект про фінансування Євро-2012 за рахунок доходів НБУ.

Не активно надходять до країни й системні зовнішні інвестиції. В основному гроші вкладають українські інвестори. За словами Червоненка, від самого початку підготовки до чемпіонату планувалося, що 80% коштів надійде у вигляді приватних інвестицій. «Але чиновники не дають цього робити. Плюс, звичайно, криза й наша політична ситуація», — говорить він.

Чому інвестори йдуть куди завгодно, тільки не до України? В експертів відповідь традиційна: гроші люблять тишу та гарантований прибуток. Цируль дивується, чому в Україні тільки говорять про проблеми й відмовляються вирішувати їх за допомогою механізмів, які випробували інші країни. Так, на його думку, питання будівництва готелів можна зняти, прийнявши законопроект про надання податкових пільг під таке будівництво (на певний час звільнивши від податку на прибуток та від ПДВ при завезенні імпортного обладнання, яке не виробляється в Україні). Але потрібний документ два роки пилиться в парламентських кабінетах.

Про новий відлік у підготовці чотирьох українських міст говорять і в Федерації Футболу України. Як зазначив її президент Григорій Суркіс, «після попередження в Бордо і рішення в Бухаресті, яке практично запалило перед нами жовте світло, що ризикувало перетворитися на червоне, Україна все ж змогла консолідувати зусилля всіх гілок влади й об’єднати матеріально-технічні ресурси. Тепер «наше завдання — докласти всіх зусиль, консолідувавши роботу всіх, від кого це залежить, щоб провести Євро на рівні попередніх турнірів», — говорить Суркіс.

«Якщо ж ми й далі будемо відставати від термінів, годувати (УЄФА. — Авт.) обіцянками, і красти, то Німеччина завжди поруч з Польщею», — озвучує «Дню» той варіант подій, який не можна допустити, Червоненко.

На запитання «Дня», коли чотирьом українським містам можуть знову влаштувати генеральну перевірку, Червоненко відповів, що все залежить від рішення УЄФА. На його ж думку, «менш ніж через півроку, буде наступна точка контролю». А от Цируль вважає, що питання бути чи ні всім чотирьом містам остаточно вирішиться через рік.

КОМЕНТАР

Андрій САДОВИЙ, міський голова Львова:

Це для нас дуже приємна подія. Але я відчуваю певну втому, тому що ми останні два роки дуже багато працювали, і я втішений, що нашу працю гідно оцінили експерти УЄФА. Це є заслуга всіх львів’ян, тому що кожен із нас хотів цього свята. Звичайно, нам ще треба дуже багато зробити за наступні два роки. І я переконаний, що ми дотримуватимемося того високого темпу, який взяли на самому початку марафону Євро-2012. В українців є традиція, яку важко побороти: ми дуже довго запрягаємо, але потім швидко їдемо. Щодо фінансів, то цього року ми отримали на будівництво стадіону 50 мільйонів гривень. Ще стільки ж маємо отримати до кінця року. На реконструкцію летовища до кінця року отримаємо понад 100 мільйонів. На ремонт доріг нам надійшло з держбюджету 31 мільйон. Також ми отримали кошти на забезпечення львів’янам цілодобового водопостачання. Ми вибудовуємо якісну політику у відносинах з усіма гілками центральної влади, і ця політика дає свій результат. Тобто наші проблеми розуміють і в уряді, і у Верховній Раді. Розуміє наші проблеми й президент України. Напевно, багато колег — міських голів — мені дуже заздрять. Але тут нема чого дивуватися — львів’яни наполегливо працюють зранку до вечора, кожного дня, без вихідних. Стосовно найближчих і найнагальніших робіт... Ми працюємо за заздалегідь складеним чітким планом. Роботи з ремонту доріг відкладаються у зв’язку з погодними умовами до весни, а роботи на стадіоні та летовищі не припинятимуться й узимку, що жодним чином не впливатиме на якість. Зрештою, якість робіт — на постійному контролі. І всі свої кроки ми узгоджуємо з УЄФА.