Статистичне благополуччя й реальна убогість

Михайло БІДЕНКО, «День» За даними статистики, економіка Харківської області зробила крок уперед. Але при ретельнішому аналізові з’ясовується, що могутній харківський потенціал, як і раніше, використовується недостатньо. З 6,5% зростання обсягу виробництва левову частку дає харчова промисловість (15,5%). При цьому найбільші прибутки припадають на алкогольні напої. А ось споживання м’яса скоротилося на 60%.

Це свідчить не тільки про кардинальні зміни в діалектичній єдності «випивка-закуска», а й про подальше зубожіння населення, незважаючи на номінальне зростання зарплатні. Просто — продукти подорожчали. Якщо в першому кварталі минулого року кілограм свинини на ринку можна було купити за 5—5,5 гривні, то тепер просять 7,5—8. Цих цифр у статзвіті немає.
«Індустріальну» частину обсягів виробництва в області тягне вниз великий комплекс сільгоспмашинобудування, який з руйнуванням планової системи втратив споживача. За словами заступника голови облдержадміністрації Віктора Возного, порівняно з 1994 роком кількість тракторів у господарствах області зменшилась на 13%, а більш як половина тих, що в строю, вже виробила свій ресурс. Не використовуючи всіх своїх можливостей, Харківський тракторний завод випускає 150 машин на місяць. (І це краще, ніж, скажімо, два роки тому, коли випустили всього 220 тракторів за рік). Причина застою — неплатоспроможність виробника сільгосппродукції. Зараз тракторобудівники покладають надії на лізинг — і вітчизняний, згідно з яким Україна замовила 4 тисячі тракторів, і міжнародний, за рахунок якого з’являється перспектива постачати трактори в Росію й Білорусь. Утім, поки що лізингові компанії перераховують украй мало коштів, тому за схемою кредиту ХТЗ реалізував у першому кварталі всього 19 тракторів. В. Возний переконаний, що в основі
цієї проблеми лежить нееквівалентний обмін між виробниками хліба й машин. Тож подальше підвищення цін на сільгосппродукцію буде цілком логічним.

Незважаючи на зростання обсягів виробництва, добробут населення не підвищується. У цьому переконує динаміка боргів споживачів житлово-комунальних послуг. Сума їх на 1 квітня становила близько 430 млн. грн. Якщо раніше велику частину заборгованості становили борги підприємств, то тепер пальма сумнівної першості перейшла до населення (53%). Друге місце — у господарського комплексу (18%), третє — у бюджетних організацій (16%) і нарешті четверте (13%) — у госпрозрахункових комунально-побутових підприємств.

Триває падіння потоку пасажирів на залізниці (мінус 4%) — поменшало робітників, котрі добираються до роботи потягами, тобто тих, хто мешкає в передмісті. А ось міський електротранспорт, якщо судити за статистикою, переживає справжній бум. Кількість пасажирів у трамваях і тролейбусах збільшилася на 50%. Але тут справа не в зростанні добробуту, а в збільшенні штату контролерів.