Столиця через 15 років

Напередодні святкування Дня Києва в столичній держадміністрації презентували основні пріоритети розвитку міста на найближчі 15 років. Послухати про Стратегію розвитку Києва до 2025 року в столичну мерію завітали перші особи держави: глава держави, прем’єр-міністр та голова парламенту.

Нагадаємо, що стратегію для Києва готував консорціум компаній у складі Фонду «Ефективне управління», консалтингової компанії The Boston Consulting Group, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, Центру ім. Розумкова, НДІ соціально-економічного розвитку міста та Інституту генерального плану м. Києва.

Тож до 2025 року в столиці виділили вісім пріоритетних напрямів: оновлення транспортної та інженерної інфраструктури, стимулювання розвитку економіки, впровадження сучасних технологій міського управління, створення унікальної культурної атмосфери (аналог американської «силіконової долини»), збереження та благоустрій прибережних зон Дніпра, розвиток здорового способу життя, створення культурно-ділових центрів активності на обох берегах Дніпра (вони розвантажать транспортні потоки Києва і центр міста), залучення до столиці офісів великих компаній.

Компактне використання столичних земель має стати головним принципом розвитку столиці. Це означає перепрофілювання промислових зон, наприклад, на Рибальському півострові, під житлове будівництво, комерційну діяльність тощо. Нові ж об’єкти, приміром, сміттєспалювальні заводи, будуватимуться на території області.

Начальник комунального підприємства «Інститут генерального плану міста Києва» Сергій БРОНЕВИЦЬКИЙ називає головним принципом розробленої стратегії фіксацію площі столиці в існуючих межах.

Серед інших головних принципів підготовленої стратегії — поетапне винесення промислових зон із центральних та житлових районів, відновлення «старого міста», збереження та збільшення зелених зон.

Важливим завданням розробники документа називають й збереження історичного обличчя міста. На думку експертів, у першу чергу варто чітко визначити межі територій, які мають історичне значення, та ввести заборону на нове будівництво на територіях пам’яток, заповідників, пам’яток спадщини ЮНЕСКО і передбачити чітке регламентування забудови в буферних зонах.

На Лівому березі обіцяють «нове місто», під яким «мається на увазі пріоритетне розміщення нових сучасних бізнес-центрів, ТРЦ, готелів, виставкових центрів на лівому березі Дніпра й у віддалених районах правобережної частини, будівництво метро на Троєщину, створення кільцевої міської лінії електропоїздів, збільшення потужності трамвайної та тролейбусної мереж на Лівому березі», — пояснив керівник проекту компанії BCG Сергій Перапечка.

Паралельно потрібна тісна співпраця з Київською областю. Для цього, за словами начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Сергія ЦЕЛОВАЛЬНИКА, вже домовилися розміщувати об’єкти інженерного та транспортного забезпечення території Києва (будівництво міської та обласної кільцевих доріг, додаткових радіальних в’їздів до Києва, відкриття логістичних центрів і терміналів) на території області.

Серед пріоритетів — і розвиток туризму. На думку розробників концепції, намічені заходи за 15 років збільшать туристичний потік більш ніж у два рази (мінімум — до 2,6 мільйона осіб на рік) та принесуть втричі більше доходів до міської казни (12 мільярдів гривень).

«Сьогодні до столиці щорічно приїздять близько 1 мільярда туристів, що значно нижче за показники інших столиць Східної Європи. Для прикладу, у Варшаві цей показник складає 1,8 мільйона чоловік, у Москві — 3,4 мільйона, у Празі — 4 мільйони. До 2025 року ми маємо намір кардинально підвищити привабливість Києва як туристичного і культурного центру та істотно збільшити доходи від туристичної галузі в економіку міста», — додав голова Київської міської державної адміністрації Олександр ПОПОВ. Але, окрім туризму, за його словами, пріоритетами на майбутнє буде збільшення індексу комфорту проживання в місті, розвиток швидкісного транспорту, інженерних мереж, охорона здоров’я і чисте повітря.

А присутній в залі Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ важливими напрямами назвав реструктуризацію економіки та промислових зон Києва, побудову нових транспортних артерій (зокрема, тунелів під Дніпром).

Опитані «Днем» кияни додають до цього переліку свої пункти.

За словами інженера Андрія РИБАКА, потрібно збільшити площі із зеленими насадженнями, щоб було де відпочити. «Було б чудово, якби в центрі міста дозволили їздити тільки на автобусі чи тролейбусі — повітря стало б чистіше і можна було б пройти. Або зробити, як у Лондоні, — пересадити всіх на велосипеди», — розповів він «Дню» під час святкового концерту на майдані Незалежності.

Ще одна пропозиція з народу — розібратися зі стихійними ринками та привести їх до цивілізованого вигляду. «Йдучи сьогодні на базар, не знаєш, що отримаєш на виході», — пояснює пенсіонерка Ганна ДОБРОВОЛЬСЬКА.

«Треба щось робити зі сміттям, яке щороку горами продукує Київ, — ділиться своїм баченням про подальший розвиток міста в розмові з «Днем» студент Олександр ПЕТРОВ. — Треба побудувати кілька сміттєпереробних заводів — буде й прибуток, а повітря стане чистішим».