«Судова» географія

Позов власниці 10 іменних акцій акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» на загальну суму 35 гривень (0,00013% статутного фонду) став мотивацією для вражаюче швидких та жорстких судових рішень, прийнятих Центрально-міським районним (м. Горлівка) і Торезьким міським судом (обидва в Донецькій області), а також Московським районним судом Харкова, і спрямованих проти компанії — національного перевізника, що здійснює 50% річкових та морських перевезень країни. Суди практично арештували власність компанії і заборонили обіг її акцій (це рішення стосується активів 70 тисяч акціонерів), припинили дію ліцензій реєстратора. Насправді йдеться, як говориться в заяві компанії, про шахрайські спроби деяких структур привласнити реєстр акціонерів. Після цього почалися «маски-шоу» у виконанні озброєних людей та вилучення документів.

Дії, що відбуваються навколо флагмана транспортної галузі протягом останнього тижня, коментує президент АСК «Укррічфлот», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор економічних наук Павло ПОДЛЄСНИЙ.

МОБІЛІЗАЦІЯ ПО-ФЛОТСЬКИ

В Україні, на жаль, ще достатньо людей, готових поживитися чужим добром. І керівництво компанії не розгубилося перед цинічним «наїздом» певних структур і повністю контролює хід дій. Застосувавши низку запобіжних заходів, передбачених чинним законодавством, ми попередили захоплення АСК «Укррічфлот» невідомими кримінальними структурами, чим нейтралізували спроби загострити ситуацію на фінансовому та інвестиційному ринках. Захищаючи конституційні права десятитисячного персоналу та 70 тисяч акціонерів, ми звернулися з апеляцією на всі ці судові рішення до Донецького апеляційного суду (нагадую, що за довіреністю акціонерки Б. справу проти нас веде представник юрфірми «Магістр & Партнери»). Ми інформували про події навколо АСК «Укррічфлот» Президента Віктора Ющенка, який доручив Генеральній прокуратурі провести ретельне розслідування. Направили звернення до Кабінету Міністрів України, і прем’єр-міністр Юрій Єхануров доручив СБУ визначити виконавців та замовників дій, спрямованих проти компанії. Звернулися з офіційним листом до Верховного Суду України. І, звичайно ж, поінформували про небезпеку, навислу над компанією, і персонал, і акціонерів, і громадськість України.

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА

Ті, хто замовив і намагався здійснити захоплення нашої компанії, повели проти нас також і інформаційну війну. З’явилися публікації, автори яких навмисне наводять хибні статистичні дані, намагаються безглуздими здогадками та натяками, без єдиного факту протиправних дій (бо таких не існує) скомпрометувати менеджмент компанії, принижують людську гідність конкретних керівників, ставлять під сумнів імідж акціонерного товариства. Мета такого «інформаційного кілерства» очевидна: «виростити» конфлікт, породити недовіру і, зрештою, протистояння між органом управління компанії та 70 тисячами акціонерів.

Але й тут ми маємо гідну відповідь. Дозволю собі нагадати про основні показники фінансово-господарської діяльності АСК «Укррічфлот» та її дочірніх структур за останні два роки. Обсяги переробки вантажів зросли на 28%, а минулорічні консолідовані доходи на 60% перевищили рівень доходів дворічної давності! Прибуток компанії за цей період зріс більш ніж у два рази, а відрахування до бюджету порівняно з 2004 роком збільшилися на 35%. І чия ж у цьому заслуга? Безумовно, топ-менеджменту, фахівців та всього багатотисячного колективу річфлотівців.

Але питається: чому «інформаційні кілери» пишуть про що завгодно, скажімо, про переведення якихось активів, і мовчать про те, що лише протягом останніх двох років власний капітал нашої компанії виріс більш ніж на 15%? І це теж погано? Для кого? Виходить, для них, наших опонентів.

У ЧОМУ НАША СИЛА

Відображаючи провокації та інсинуації, вибираючись із відверто кримінальних схем та махрової корумпованості окремих чиновників, ми не забуваємо про головну та спрямовуючу силу нашої компанії — широке коло акціонерів, робимо все, щоб зберегти їхню віру в нас. Сьогодні ми готові продовжувати конструктивний діалог із ними. Тут, на мій погляд, треба зробити невеликий екскурс. Зараз в Україні діють десятки тисяч акціонерних товариств. Та лише одиниці справно виплачують дивіденди. АСК «Укррічфлот» уже дванадцять років проводить зважену політику в цій важливій справі. Той факт, що розмір дивідендів, виплачуваних компанією, постійно зростає, неможливо заперечувати. За 2005 рік він знову збільшиться. Враховуючи те, що розміри власного капіталу зростають, адміністрація має можливість реально забезпечувати перспективи розвитку дивідендної політики і в майбутньому. Взяти, наприклад, будівництво нового флоту. 9 сучасних суден-автоматів ми вже отримали, сім — будуються. І цього року, крім уже згаданих, введемо в експлуатацію ще чотири! На Запорізькому суднобудівно-судноремонтному заводі розпочате будівництво річкових суден для роботи на Дніпрі та Дунаї. У поточному році здамо в експлуатацію два судна водотоннажністю дві тисячі тонн. А всього буде побудовано до 2012 року тридцять таких суден. Динамічно розвиваються наші порти та промислові підприємства.

Більше того, адміністрація компанії не лише поглиблює співпрацю з акціонерами, але й готова запропонувати низку принципово важливих новацій. Спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) ми розробили чітку концепцію захисту прав дрібних акціонерів (оскільки Верховною Радою України ще не ухвалено закон про акціонерні товариства). Питання про відповідні зміни до статуту, які істотно розширять права дрібних акціонерів, буде розглянуто на наступних загальних зборах акціонерів. Пропонована норма передбачає, що двоє з п’яти членів наглядової ради повинні бути представниками дрібних акціонерів. Їм доведеться приймати багато важливих рішень, починаючи з викупу власних акцій на ринку, і закінчуючи узгодженням матеріального забезпечення для виконавчих органів. Уперше у вітчизняній практиці господарювання вводиться право «вето» міноритарних акціонерів на окремі рішення. Це означає: якщо один із членів наглядової р ади від дрібних акціонерів не проголосує «за», рішення не проходить, і, таким чином, ведеться спільний пошук компромісного варіанту.

Власне, йдеться про широке використання в практиці роботи компанії європейських стандартів. Протягом останніх шести місяців ми ретельно відпрацьовували ці механізми.

У ЧОМУ ЇХНЯ СИЛА?

Торезький міський суд прийняв рішення про передачу реєстру акціонерів АСК «Укррічфлот» ТОВ «Мирта ЛТД», що знаходиться в Тернополі. Однак, на запит правління компанії про це товариство Держкомстат України повідомив, що «Мирта ЛТД» (код ЄДРПОУ 21136270) знаходиться в ...Броварах під Києвом за адресою: вул. Грушевського, 2, кв. 16.

Панове судді! Якій же «Мирті» передавати реєстр сімдесяти тисяч акціонерів? Броварській чи Тернопільській? А, може, є ще якась? Юристи нарахували в цій «прозорій» справі понад двадцять порушень норм чинного законодавства. Чи потрібне проведення судової реформи? — Необхідне! І тисячу разів правий Президент України! Давно пора!

Річфлотівці запитують, чому служителі Феміди Торезького міського суду Донецької області ухвалили рішення про передачу реєстру акціонерів АСК «Укррічфлот» тимчасовому реєстратору, якомусь невідомому товариству з обмеженою відповідальністю «Мирта ЛТД», що знаходиться у віддаленому від річкових та морських шляхів регіоні, коли п.2, 3 ст. 9 Закону «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» чітко визначають, що рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів приймається виключно загальними зборами акціонерів? Чому Московський районний суд міста Харкова зобов’язав правління нашої компанії скликати позачергові загальні збори акціонерів з порядком денним «Про внесення змін до Статуту АСК «Укррічфлот», тоді як у чинному Законі «Про господарські товариства» (ст. 45) вказано, що в будь-який час і з будь-якого приводу мають право скликати позачергові збори лише акціонери, які володіють у сукупності більш ніж 10% акцій (при цьому закон нічого не говорить про таке право для акціонера, який володіє 0,00013% від загальної кількості акцій компанії). Чому для забезпечення позову на 35 гривень конкретний суд арештовує активи компанії в сотні мільйонів гривень? Адже ст. 152 Цивільно-процесуального кодексу України вимагає, щоб види забезпечення позову відповідали заявленим позивачем вимогам? Чому і Торезький міський суд, і Центрально-міський районний суд м. Горлівки, і Московський районний суд м. Харкова приймали рішення щодо компанії, центральний офіс якої розташований у Києві, хоча добре знали про ст. 109 Цивільно- процесуального кодексу України, де однозначно визначено, що позови до юридичних осіб, а відповідно і до їхніх органів управління, пред’являються до суду за їхнім місцем знаходження.